21 листопада 2026

330 проєктів і 17,3 млрд: як влаштований План заходів Стратегії розвитку Одеси

(ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ)

Одеська міська рада затвердила План заходів до Стратегії розвитку міста на 2026–2027 роки. Інтент проаналізував, як влаштований документ, скільки коштів потребує його реалізація та наскільки вдало в ньому визначені показники результативності.

Що ховається за 330 проєктами

Отже, Одеська міська рада нарешті затвердила План заходів до Стратегії розвитку Одеси. До затвердженої версії увійшли 330 проєктів та заходів місцевого розвитку. Багато це чи мало? Це, вочевидь, чимало з урахуванням того, що чинна Стратегія діє до кінця 2027 року. З іншого боку, проєкти закріплені за різними департаментами й виконавцями, тож робота може відбуватися паралельно. Також саме число 330 є дещо відносним показником масштабності роботи: у Плані поруч із великими інфраструктурними проєктами стоять розробка стратегічних документів, дослідження, закупівлі та окремі організаційні заходи. Самі автори документа зазначають, що проєкти відрізняються за характером, масштабом і рівнем деталізації.

Як відомо, Стратегія нараховує п’ять стратегічних цілей. Найбільша кількість проєктів – 103 – входить до стратегічної цілі "Одеса – місто, що формує та утримує сильний людський потенціал". Сюди належать освіта, медицина, соціальні послуги, молодіжна політика, спорт, підтримка ветеранів і зайнятість. Ще 93 проєкти включені до цілі "Одеса – інституційно стійке та згуртоване місто", куди, зокрема, входять такі галузі, як культура, місцеве самоврядування, просторовий розвиток і транспорт. 78 проєктів стосуються сталого та безпечного міського середовища. Значно менше проєктів припадає на міжнародне співробітництво (32) та економічний розвиток (24).

Чи можемо ми на основі наведених даних говорити, наприклад, про незрівнянно більше значення людського потенціалу в порівнянні з економікою? Мабуть, такий висновок робити не варто. Ще раз підкреслимо, що проєкти дуже сильно різняться. Скажімо, реставрацію будівель-пам’яток важко порівняти з проведенням засідань історико-топонімічної комісії. Після перегляду позицій у документі виникає інше запитання: чи варто до Плану заходів як окремі проєкти вносити засідання, зустрічі й наради? Я би відповів негативно. Такі речі можуть бути необхідними етапами реалізації проєкту, але самі по собі вони радше є робочим інструментом міських структур. Стратегічний проєкт мав би бути спрямований на певну зміну або конкретний результат, а засідання – лише одним зі способів його досягнення.

Проєкти у Плані заходів мають різне походження. Виконавчі органи міськради аналізували чинні міські цільові та комплексні програми, Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій, а також пропозиції від громадськості. У документі зазначено, що від громадськості надійшла 61 заявка, з яких до Плану включили лише 18. Отже, громадські ініціативи становлять незначну частину загального переліку.

Можемо констатувати, що до Плану заходів увійшли 330 дуже різних проєктів і заходів. Щоб зрозуміти реальну вагу цих ініціатив, однієї кількості недостатньо. Значно більше про пріоритети Плану може сказати те, скільки коштів передбачено на різні групи проєктів і звідки ці гроші мають надійти.

Де в Плані найбільше грошей

Згідно з документом, повна реалізація Плану заходів потребує 17,3 мільярда гривень. Підкреслимо, що наразі це не вже виділені кошти, а орієнтовна оціночна потреба. Майже 60% цієї суми припадає на 2027 рік. Автори документа пояснюють це тим, що для частини проєктів у 2026 році передбачена лише підготовча робота.

Більшу частину необхідних коштів – 62% – планують отримати з бюджету Одеської міської територіальної громади. Ще 33% мають надійти від міжнародної технічної допомоги, коштів інвесторів і грантів. Решту потреб має забезпечити державний бюджет. Отже, більше ніж на третину План заходів міста залежить від потенційного зовнішнього фінансування. Сам План прямо пояснює необхідність такого співфінансування обмеженістю ресурсів міського бюджету в умовах війни.

Розподіл коштів на стратегічні цілі суттєво відрізняється від розподілу за кількістю проєктів. Найбільшого фінансування – трохи більше 7 мільярдів гривень – потребує ціль, пов’язана зі сталим та безпечним міським середовищем. На інституційно стійке та згуртоване місто передбачена потреба у 5,8 мільярда, на розвиток людського потенціалу – 4,2 мільярда. Замикають список знову економічний розвиток (176 мільйонів гривень) і міжнародне та міжмуніципальне співробітництво – 6,8 мільйона.

Наведені цифри показують, що кількість проєктів у межах стратегічних цілей не має прямої кореляції з запланованим фінансуванням. Аналіз документа свідчить, що різниця у фінансуванні цілей обумовлюється характером запланованих заходів. Зокрема, міжнародний блок значною мірою складається з організаційної та комунікаційної роботи, тоді як безпековий та інфраструктурний напрямки передбачають значні капітальні витрати.

Цікаво й те, що значна частина проєктів та заходів взагалі не потребує окремого фінансування. Йдеться переважно про організаційні, нормативні та координаційні дії, які виконавчі органи мають здійснювати в межах уже наявних ресурсів. Отже, існують істотні розбіжності у фінансуванні окремих проєктів: від нуля до сотень мільйонів гривень. Наприклад, розроблення документації та реставрація будівель-пам'яток оцінені в Плані у 317 мільйонів гривень: 67 мільйонів має забезпечити міський бюджет, ще 250 мільйонів планується залучити з інших джерел. На щастя, вже згадуване засідання історико-топонімічної комісії окремого фінансування не потребує.

Наведені в Плані суми поки варто сприймати передусім як фінансову модель реалізації Стратегії, а не як перелік уже гарантованих витрат. Багато буде залежати від спроможності міського бюджету в умовах війни та можливостей залучення зовнішнього фінансування.

Чи можна виміряти результат

Індикатори результативності є проблемним місцем Плану заходів. У документі зазначено, що індикатори мають бути конкретними, вимірюваними та досяжними, дозволяти оцінити ступінь досягнення поставленої мети й забезпечувати можливість моніторингу проєкту. На практиці ця вимога дотримана далеко не всюди.

У частині проєктів індикатор фактично просто повторює саму назву заходу. Наприклад, один із проєктів передбачає розроблення плану управління об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Історичний центр Одеси" та системи моніторингу. Індикатор результативності – "розроблено план управління". Тобто проєкт полягає у створенні документа, а показником його результативності є сам факт створення документа.

Ще більш показовий приклад – вже згадуване проведення засідань історико-топонімічної комісії. Проєкт передбачає проведення засідань у 2026–2027 роках, а індикатором визначено одне проведене засідання. По-перше, маємо ще один випадок, коли назва заходу повторюється в індикаторі. По-друге, проведення одного засідання за два роки – неабиякий показник результативності. Позитивним моментом цього індикатора можна вважати те, що його легко виміряти. Однак проблема тут трохи глибше: індикатор має фіксувати певний досягнений результат, який є корисним для втілення Стратегії. Саме по собі проведення засідання навряд чи може наблизити реалізацію Стратегії. А от прийняття на цьому засіданні рішення щодо визначеної кількості об’єктів якраз могло б мати стратегічне значення.

Подібний патерн у Плані заходів зустрічається регулярно. Створені за такою моделлю індикатори дозволяють перевірити, чи виконана запланована дія, однак значно гірше відповідають на запитання, чи дала ця дія потрібний результат.

Наявність в індикаторі результативності числового показника нібито має гарантувати його конкретність та вимірюваність і, отже, якісність. На практиці все трохи складніше. Наприклад, в одному з проєктів щодо підтримки підприємницької діяльності зазначено числовий показник – консультації мають отримати 2300 осіб. Формально показник створено правильно, однак кількість консультацій сама по собі мало говорить про результат для реалізації Стратегії. Змістовнішим показником могла б бути, наприклад, кількість або частка учасників консультацій, які згодом започаткували власну справу.

Водночас у документі є й значно вдаліші приклади. Для створення пішохідного простору на Театральній площі визначено результат – додаткова пішохідна зона площею 250 квадратних метрів. У проєкті щодо реставрації будівель-пам’яток результатом мають стати три відреставровані об’єкти. В обох випадках показники дають змогу оцінити конкретний результат роботи, а не лише сам факт проведення певної процедури.

Також у документі є цікаві приклади, коли індикатори зорієнтовані на вимірювання не тільки виконаної роботи, але й її впливу. Наприклад, запровадження цифрового сервісу телемедичних консультацій має, за Планом, зменшити навантаження на первинну ланку медичної допомоги на 10%. Щоправда, проблемою тут, імовірно, може стати сам механізм моніторингу та вимірювання.

План заходів передбачає моніторинг і звітування щодо виконаної роботи на основі показників результативності. Якщо показник вимірює лише факт виконаної дії, то й майбутній звіт може виявитися формально правильним, але малоінформативним. Однак не слід забувати, що Одеса вперше намагається жити за Стратегією. Досвід і подальша робота над помилками можуть також виявитися корисними.

Висновок

План заходів робить Стратегію розвитку Одеси значно конкретнішою. Замість загальних цілей місто отримало перелік проєктів, орієнтовні потреби у фінансуванні, відповідальних виконавців та показники результативності.

Водночас План не варто сприймати як список із 330 справ, які місто має просто закрити до кінця 2027 року. Проєкти дуже різняться за масштабом, вартістю та змістом, частина залежить від залучення зовнішнього фінансування, а якість індикаторів далеко не завжди дозволяє оцінити реальний результат виконаної роботи.

Тому значно важливіше буде побачити не відсоток формально виконаних пунктів, а те, які проєкти реально вдалося реалізувати, які ресурси для цього залучили та що внаслідок цього змінилося в місті. Для Одеси це перший досвід роботи зі Стратегією в такому форматі, тож важливим результатом цього циклу може стати й розуміння власних помилок перед підготовкою наступної Стратегії на 2028–2034 роки.

Матеріал підготовлено Інтентом у межах партнерства в проєкті "Коло впливу". Редакція самостійно визначає зміст, акценти та висновки публікації.

Ініціатива реалізується ГО "Фонд розвитку громад "ДОБРО" спільно з ГО "СТЕП" у межах проєкту "Коло впливу" за підтримки NED. Партнери проєкту: ГО "Змістом", ГС "Одеська стратегія", Департамент економічного розвитку ОМР, Департамент праці та соціальної політики ОМР, агенція соціальних комунікацій "Щиро", медіа Інтент.

Олег Пархітько

Також Вам може сподобатись:

20 листопада 2026 р.

Суд оголосив вирок жінці з Ізмаїла, яка збирала бомбу для теракту

На Півдні зафіксували найнижчі ціни на комунальний транспорт

"Коли тобі до вух не чіпляли струм, як ти можеш це зрозуміти?" - колишній полонений Роман Баклажов

Менше на дитсадки, більше на стипендії: у Миколаєві перерозподіли 16 мільйонів

Суд відмовив громаді на Одещині у стягненні мільйона з підрядника