У лютому 2026 року було затверджено Стратегію розвитку Одеси – документ, який повинен визначати план функціонування та еволюції міста на два роки. Спробуємо в цьому матеріалі розібратися, як правильно сприймати Стратегію та чому вона насправді є важливою.
Навіщо місту стратегія
Отже, Одеса нарешті має свою Стратегію розвитку, однак з високою долею імовірності більшості одеситів про це нічого не відомо. Тож що конкретно змінюється для Одеси та одеситів після прийняття Стратегії?
Для початку одразу треба підкреслити: наявність стратегії не передбачає швидкого покращення життя. Стратегія розвитку міста – це документ стратегічного планування, розрахований на певний період, який фокусує діяльність громади на пріоритетних напрямках. Саме в цьому полягає перша перевага наявності Стратегії – можливість зосередити зусилля та фінанси на тому, що є найважливішим сьогодні. Стратегія розвитку Одеси включає 5 стратегічних цілей, 24 оперативні цілі та понад 200 завдань. Вочевидь, пріоритетними напрямками розвитку міста тут є стратегічні цілі, які варто навести й коротко прокоментувати.
- Одеса – інституційно стійке та згуртоване місто. Йдеться про підвищення ефективності роботи ключових міських інститутів і надання населенню необхідних послуг, а також єднання містян навколо української культурної ідентичності.
- Одеса – місто зі сталим та безпечним міським середовищем. Йдеться про безпеку й забезпеченість міста різноманітними ресурсами – водою, теплом, електрикою, укриттями тощо.
- Одеса – центр міжнародної взаємодії та міжмуніципального співробітництва. Йдеться про підвищення значення Одеси в міжнародній комунікації, що має сприяти посиленню міжнародних зв’язків та приверненню інвестицій.
- Одеса – місто з розвинутою диверсифікованою, інвестиційно привабливою та конкурентоспроможною економікою. Йдеться про всебічний розвиток економіки через привернення інвестицій, підтримку підприємництва, туризму тощо.
- Одеса – місто, що формує та утримує сильний людський потенціал. Йдеться про створення ефективної системи підтримки представників різних груп населення міста.
Можна стверджувати, що пріоритетні напрямки розвитку в межах Стратегії виглядають досить логічно і враховують потреби Одеси на сьогодні. Водночас самі стратегічні цілі є широкими, тому реальна пріоритетність проявлятиметься насамперед на рівні конкретних завдань, проєктів та їхнього фінансування.
Необхідно також розуміти, що Стратегія розвитку міста є частиною системи стратегічного планування державної регіональної політики. На практиці це означає дві важливі речі. По-перше, її реалізація має відбуватися не сама по собі, а через конкретний план заходів. По-друге, наявність Стратегії створює для міста додаткові можливості претендувати на державне фінансування проєктів, які відповідають визначеним у ній пріоритетам.
Нарешті, слід зазначити, що стратегічне планування має значення і для співпраці з ЄС та іншими міжнародними партнерами. Ми наразі не тільки сильно залежимо від міжнародного фінансування, але й маємо демонструвати здатність планувати розвиток міста відповідно до зрозумілих довгострокових пріоритетів. Наявність проєкту в межах міської Стратегії також може бути додатковим аргументом при залученні фінансування, оскільки показує, що йдеться не про окрему ініціативу, а про частину загального плану розвитку міста.
Таким чином, Стратегію розвитку міста слід сприймати у двох вимірах. По-перше, стратегічне планування тепер є невід’ємною частиною системи розвитку громади. Після завершення терміну дворічної Стратегії передбачено прийняття нової на сім років. По-друге, Стратегія, навіть попри деякі невирішені питання, створює реальні можливості для реалізації та фінансування проєктів для тих, хто готовий виявляти активність та ініціативу.
Реальна стратегія чи перехідний етап
Як було зазначено вище, поточна Стратегія розвитку Одеси прийнята на неповні два роки. Для стратегії розвитку громади, тобто довгострокового плану, такий термін вважається замалим. У нашому випадку треба брати до уваги надзвичайні обставини, пов’язані з російською агресією. Наступний цикл стратегічного планування передбачається вже на сім років. Такий термін, зокрема, дозволяє охопити більше однієї депутатської каденції й таким чином зменшити залежність довгострокових пріоритетів міста від одного політичного циклу.
Враховуючи обмежений термін дії Стратегії, є сенс обговорити, чи слід нам ставитися до неї як до реального плану розвитку міста або перехідного етапу до нового плану 2028-34. Думаю, правильне ставлення буде поєднувати обидва підходи. Загалом Стратегія є цілком реальним документом, який можна реалізовувати. Оскільки документ було затверджено й прийнято, управління й департаменти міста можуть працювати над окремими завданнями. З іншого боку, до процесу реалізації Стратегії залишається низка запитань. По-перше, для повноцінної реалізації Стратегії необхідний план заходів. По-друге, на сьогодні залишається відкритим питання фінансування значної частини передбачених завдань.
Звісно, буде чудово, якщо Стратегію 2026-27 буде реалізовано максимально повно. При цьому ми маємо враховувати й варіант, при якому її буде виконано лише частково. Здається, в будь-якому разі одним із найважливіших результатів Стратегії 2026-27 може стати запуск самого механізму стратегічного планування: він дозволить виявити й об’єднати активні сили міста, спроможні працювати на його розвиток, а також побачити слабкі місця в плануванні, фінансуванні та реалізації. У такому разі навіть неповне виконання нинішньої Стратегії може дати Одесі досвід, необхідний для підготовки наступного, вже довгострокового документа.
Як зрозуміти, що Стратегія працює
Думаю, українця складно переконати, що різноманітні програми та плани можуть діяти в інтересах громадян. В уяві суспільства подібні документи створюються представниками бюрократичного апарату, щоб одразу лягти на полицю у стос схожих папірців. Ми не знаємо майбутнього, однак цього разу є гарні передумови для зміни ситуації на краще.
По-перше, Стратегія створювалася за активної участі представників громадських організацій. По-друге, низка пропозицій представників громадського сектору увійшла до фінального варіанту Стратегії. Тобто громадськість уже є частиною процесу, пов’язаного зі Стратегією, і має можливість впливати не лише на її обговорення, а й на подальший контроль за реалізацією.
Цілком зрозуміло, що безпосередню участь у реалізації та моніторингу Стратегії братиме лише незначна частина представників громадського сектору. Тож постає питання, чи зможуть пересічні громадяни стежити за цим процесом.
Слід зазначити, що Стратегія містить 128 показників результативності, за якими формально можна буде визначати успішність виконання окремих завдань. Водночас самі по собі показники ще не створюють системи контролю: для цього необхідно регулярно збирати дані, порівнювати їх із запланованими значеннями та робити результати зрозумілими й доступними для громадян.
Наразі представники громадських організацій обговорюють створення механізму, який дозволив би одеситам стежити за реалізацією Стратегії в реальному часі. Тобто система громадського моніторингу поки перебуває на етапі формування.
І саме від того, наскільки відкритим та регулярним стане такий моніторинг, значною мірою залежатиме практична цінність Стратегії. Адже важливо не лише зафіксувати цілі й показники, а й дати містянам можливість бачити, що з показників виконується, що не виконується і де виникають проблеми.
Відповідальність за реалізацію Стратегії
Окреме питання – хто відповідатиме за реалізацію Стратегії, якщо заплановані цілі та завдання не буде виконано.
Сама Стратегія не передбачає персонального покарання за її невиконання і не визначає одну посадову особу, яка відповідала б за реалізацію всього документа. Однак це не означає, що реалізація Стратегії взагалі має залишитися без відповідальних. Конкретні виконавці повинні визначатися на наступному рівні – у плані заходів з реалізації Стратегії. Саме там окремі завдання мають перетворюватися на конкретні заходи зі строками виконання, показниками та відповідальними виконавцями.
Висновок
Стратегія розвитку сама по собі не змінить Одесу й не гарантує виконання записаних у ній завдань. Її цінність в іншому: місто отримує спільний напрямок розвитку, від якого можна відштовхуватися під час ухвалення рішень, підготовки проєктів і пошуку фінансування.
Стратегія 2026–2027 років має очевидні обмеження й багато в чому стане перевіркою того, наскільки такий підхід узагалі здатен працювати в Одесі. Тому наприкінці її дії важливо буде оцінювати не лише кількість виконаних завдань. Не менш показовим результатом стане те, чи перетвориться стратегічне планування на реальний інструмент розвитку міста і чи стане воно основою для наступної, довгострокової Стратегії.
Матеріал підготовлено Інтентом у межах партнерства в проєкті "Коло впливу". Редакція самостійно визначає зміст, акценти та висновки публікації.
Ініціатива реалізується ГО "Фонд розвитку громад "ДОБРО" спільно з ГО "СТЕП" у межах проєкту "Коло впливу" за підтримки NED. Партнери проєкту: ГО "Змістом", ГС "Одеська стратегія", Департамент економічного розвитку ОМР, Департамент праці та соціальної політики ОМР, агенція соціальних комунікацій "Щиро", медіа "Інтент".
Олег Пархітько