Стратегія розвитку Одеси: як виміряти результат

Обговорення шляхів моніторингу Стратегії розвитку Одеси відбулося в межах зустрічі представників громадських організацій, Одеської міської ради та медіа. Учасники зустрічі шукали варіанти збирання статистичної інформації про місто, можливості координації між владою та громадою, а також ефективні механізми представлення даних одеситам.

На зустрічі були присутні представники ГО "Фонд розвитку громад "ДОБРО", ГО "Змістом", ГС "Одеська стратегія". Основним спікером виступив спеціаліст з урядування на основі даних Андрій Федотов. Учасники обговорили такі аспекти майбутнього моніторингу Стратегії розвитку Одеси.

Що таке індикатори й навіщо вони потрібні

Будь-яка стратегія передбачає постановку певних цілей. При цьому при вирішенні складних комплексних питань не завжди легко визначити, що саме є результатом і досягненням поставлених цілей. Іноді на практиці це призводить до того, що відповідальні просто формально виконують низку дій і операцій, тематично пов’язаних із ціллю.

Для того щоб факт досягнення цілі можна було згодом перевірити, у стратегію вводяться показники результативності або індикатори. Індикатори мають бути вимірюваними – наприклад, містити конкретні кількісні значення або відсотки, що дозволяє не тільки моніторити ефективність виконання, але й надає можливість відповідальним досить чітко уявляти собі обсяг необхідних дій для досягнення цілей.

<picture></picture>
Обговорення індикаторів Стратегії розвитку Одеси. СКРИНШОТ: Zoom-конференція

За словами Андрія Федотова, дивитися на індикатори треба до того, як робити стратегію. Йдеться про те, що індикатори не повинні народжуватися тільки через те, що їх формально треба внести до тексту стратегії (щось на кшталт перерізати 30 стрічок або перевести через дорогу 50 пенсіонерів). Певний індикатор має бути сформований внаслідок того, що громада виявила конкретну проблему, яка потребує пріоритетного вирішення. Сукупність виявлених нагальних проблем громади і вироблених під них цілей та індикаторів якраз і мають призвести до формування стратегії, тобто плану вирішення саме першочергових проблем, а не всіх проблем в усіх галузях.

При цьому важливо таким чином сформулювати ціль і сформувати індикатор, щоб це в результаті призвело до хоча б часткового вирішення проблеми. Скажімо, сам по собі факт звернення до центру зайнятості трьохсот безробітних навряд чи є хорошим індикатором ефективності його діяльності. Індикатором, наприклад, може бути те, що третині з них допомогли влаштуватися на роботу.

У чому полягає проблема формування дієвих індикаторів

Окремі цілі та заходи стратегії часто спрямовані на конкретні групи населення – дітей, пенсіонерів тощо. Щоб задовольнити конкретні потреби такої групи, необхідно володіти інформацією про склад і кількість її членів. Однак вже тут ми в Україні стикаємося з проблемою збирання даних.

На сьогодні важко визначити точну кількість членів тієї або іншої громади. Зрозуміло, що ситуацію максимально ускладнює війна з росією. Звісно, сильно застарілими будуть дані перепису 2001 року. Джерелами значно повнішої інформації можуть бути Державний реєстр виборців, дані ДПС, мобільних операторів та інших установ і організацій, які за характером своєї роботи регулярно збирають інформацію про населення. Водночас використання такої інформації для потреб стратегічного планування потребує окремих законних механізмів доступу і має враховувати вимоги щодо захисту персональних даних. Для аналізу громади йдеться насамперед про агреговані або знеособлені дані, а не про інформацію щодо конкретних осіб.

Ще одна статистична проблема – збирання інформації про окремі події та випадки під час формування окремих цілей та завдань. Скажімо, значно більша кількість дорожньо-транспортних пригод в одному з районів міста може вплинути на формулювання вузькоспрямованого завдання в межах стратегії. Інша справа, що подібну статистику також необхідно десь отримати. Андрій Федотов припускає, що різноманітна корисна інформація може знаходитися в несистемному вигляді в різних департаментах Одеси. Для представників громадськості, готових сприяти роботі над Стратегією розвитку міста, налагодження ефективної комунікації з управліннями та департаментами Одеси має стати важливим завданням.

Необхідно думати про створення диверсифікованої системи збирання статистичних даних, яка може поєднувати роботу міських чиновників, соціологічних центрів і факультетів соціології вишів, систему фіксації від камер спостереження, популярних мобільних додатків і сайтів. При цьому, підкреслює Андрій Федотов, система має працювати в режимі регулярного оновлення інформації.

Як зацікавити населення Одеси Стратегією розвитку міста

Для багатьох містян стратегічне планування залишається далеким від повсякденного життя. Тож одне із завдань громадських організацій під час роботи над Стратегією полягає в тому, щоб привернути увагу одеситів до питань місцевого самоврядування.

На зустрічі йшлося про розробку та створення дашбордів, які дозволили б громадянам у режимі онлайн стежити за реалізацією Стратегії. Понад 200 її завдань охоплюють різні сфери міського життя, тому серед них є багато тем, які безпосередньо стосуються повсякденних інтересів одеситів. Слушною виглядає й озвучена ідея створення дашбордів на рівні районів міста, що дозволить місцевим жителям фокусуватися на проблемах своєї території.

При цьому важливо розрізняти нинішній моніторинг і подальше стратегічне планування. У чинній Стратегії вже визначені показники, за якими можна оцінювати виконання її цілей і завдань. Водночас системне накопичення статистики в процесі її реалізації може допомогти точніше визначати проблеми міста та формувати індикатори вже для наступних циклів стратегічного планування.

Висновок

Моніторинг Стратегії розвитку Одеси має сенс лише тоді, коли він спирається на зрозумілі індикатори, достовірні дані та регулярне оновлення інформації. Саме тому зараз важливо не обмежуватися створенням дашборду чи іншого зручного інструменту для громадян, а паралельно налагоджувати систему збирання й перевірки даних.

Участь громадських організацій у цьому процесі може зробити реалізацію Стратегії більш відкритою та зрозумілою для одеситів. Якщо ж містяни зможуть бачити не лише заплановані цілі, а й реальний прогрес за ними, Стратегія матиме значно більше шансів стати робочим інструментом, а не формальним документом.

Матеріал підготовлено Інтентом у межах партнерства в проєкті "Коло впливу". Редакція самостійно визначає зміст, акценти та висновки публікації.

Ініціатива реалізується ГО "Фонд розвитку громад "ДОБРО" спільно з ГО "СТЕП" у межах проєкту "Коло впливу" за підтримки NED. Партнери проєкту: ГО "Змістом", ГС "Одеська стратегія", Департамент економічного розвитку ОМР, Департамент праці та соціальної політики ОМР, агенція соціальних комунікацій "Щиро", медіа Інтент.
      

Олег Пархітько