08 травня 2023 р. 21:10

Міжнародна рада по зерну

Зображення: world-grain.com

(Зображення: world-grain.com)

Представники ООН, Україна та Туреччини не змогли домовитися з представниками росії щодо зернової угоди 5 травня 2023 року. В кремлі продовжують шантажувати світ припиненням експорту продовольства з України. Чому в цих умовах ми не чуємо голос Міжнародної ради по зерну? Що це за організація та яку роль відіграє у світовій економіці - в матеріалі Інтента.

Загальна характеристика Міжнародної ради по зерну

Історія МРЗ

Членство у МРЗ

Структура МРЗ

Діяльність МРЗ

МРЗ та Україна

Висновки

Загальна характеристика Міжнародної ради по зерну

Міжнародна рада по зерну (International Grains Council, далі МРЗ) – це міжурядова організація, яка просуває співробітництво у глобальній торгівлі зерном, сприяє стабільності зернового ринку та безпеці системи харчування у світі. МРЗ займається аналізом даних у галузі зерна, зернобобових, рису та олійних культур та надає інформацію урядам, приватним організаціям та міжнародним органам. Також організація адмініструє два міжнародні договори: Конвенцію про торгівлю зерном та Конвенцію харчової допомоги. Штаб-квартира МРЗ знаходиться у Лондоні. Офіційними мовами організації є англійська, французька, російська та іспанська. Бюджет МРЗ у фінансовому році (липень 2022 – червень 2023 років) склав 1,74 млн. фунтів стерлінгів.


Штаб-квартира МРЗ у Лондоні. Фото: farmtario.com

Історія МРЗ

У 30-ті роки ХХ століття була організована низка конференцій з метою обговорення проблем у сільському господарстві, а також узгодження питань торгівлі зерновими. У 1933 році було укладено першу Міжнародну угоду по пшениці та створено Дорадчий комітет по пшениці (попередник МРЗ), який мав сприяти реалізації угоди. Подальші події показали, що угода виявилася неефективною. У 1942 році з’являється Міжнародна рада по пшениці, яка бере на себе обов’язки Дорадчого комітету. У 1949 році було укладено багатосторонню Міжнародну угоду по пшениці, яка заклала підвалини для співпраці у галузі.

У 1968 році було укладено Міжнародну угоду по зерну, яка складалася з двох окремих договорів. Конвенція про торгівлю пшеницею встановлювала мінімальні та максимальні ціни, а також права та обов’язки сторін договору. Конвенція харчової допомоги забезпечувала щорічне постачання зерна у кількості понад 4 мільйонів тонн у країни, що розвиваються.

У 1995 році було узгоджено Конвенцію про торгівлю зерном, яка охоплювала пшеницю та усе кормове зерно. МРЗ виступила адміністратором Конвенції. У 2009 році у Конвенцію про торгівлю зерном було внесено уточнення: у поняття "зерно" в межах договору було включено рис. У 2013 році поняття "зерно" було розширено за рахунок олійних культур. У 2021 році МРЗ погодилася включити до поняття "зерно" ще й зернобобові.

Членство у МРЗ

Членом МРЗ стає будь-яка країна, яка приєдналася до Конвенції про торгівлю зерном. Наразі організація нараховує 30 членів, включаючи Ватикан та Євросоюз. Як зазначено у звіті МРЗ за 2021-22 фінансовий рік, організація проводила перемовини щодо членства з Бангладеш, Бразилією та Мексикою.

Члени МРЗ поділяються на експортерів та імпортерів згідно з їхньою міжнародною торговельною діяльністю у галузі зернових. Експортери та імпортери отримують по 1000 голосів для прийняття рішень. Кожна з груп розподіляє голоси між її представниками залежно від долі країни у світовій торгівлі зерном, зернобобовими, рисом та олійними культурами. При цьому жоден член не може мати понад 333 голосів.

Кожен член організації може вийти з її складу, якщо подасть про це письмову заяву не пізніше ніж за 90 днів до завершення фінансового року. Саме таким шляхом пішов Єгипет, подавши заяву у березні 2023 року. Як зазначили представники міністерства закордонних справ Єгипту, членство країни не дало їй жодних переваг.

Член МРЗ може бути виключений з лав організації, якщо його діяльність суперечить постулатам Конвенції про торгівлю зерном. Питання про виключення вирішується шляхом голосування. Якщо голосування пройшло успішно, член МРЗ перестає бути частиною організації через 90 днів.

Структура МРЗ

Структурно МРЗ складається із власне Ради, низки допоміжних комітетів та Секретаріату. Рада щороку проводить дві регулярні сесії, на яких присутні представники усіх членів МРЗ. Орган обирає голову та заступника голови, які мають керувати роботою органу упродовж року. Рада уповноважена приймати рішення шляхом голосування, однак намагається розв'язувати питання консенсусом. До основних функцій Ради належать: обирати виконавчого директора, стежити за імплементацією Конвенції про торгівлю зерном, обговорювати поточний стан ринку зерна та перспективи його розвитку, моніторити зміни у національній зерновій політиці різних країн та оцінювати вплив подібних змін на глобальний ринок.


Сесія МРЗ у грудні 2017 року. Фото: Twitter МРЗ

Комітет ринкових умов стежить за ситуацією на глобальному ринку зерна та досліджує перспективи його розвитку. Комітет також аналізує процес реалізації робочої програми та моніторить океанічні вантажні тарифи. Орган збирається двічі на рік.

Адміністративний комітет складається максимум із 16 членів, причому до органу автоматично входять члени з 50 голосами. Вільні місця заповнюються тими, кого обирає Рада. Комітет збирається двічі на рік, щоб обговорити адміністративні та фінансові питання, а також надати рекомендації Раді.

Бюджетний комітет складається максимум із 10 членів і виконує попередній аналіз бюджетної пропозиції, яку робить Секретаріат на новий фінансовий рік.
Комітет харчової допомоги складається з 16 членів, які підписали Конвенцію харчової допомоги. Комітет є форумом для дискусій та обміну інформацією щодо харчових потреб країн світу, особливо у критичних та кризових ситуаціях.

Секретаріат складається з виконавчого директора, який є головною посадовою особою організації, та штату співробітників, яких він призначає для забезпечення роботи Ради та комітетів. Обов’язки Секретаріату полягають в адмініструванні Конвенції про торгівлю зерном та Конвенції харчової допомоги; забезпеченні ефективного керування МРЗ; підготовці для поширення на членів, передплатників та широкий загал інформації про світові ринки зерна, зернобобових, рису та олійних культур; сприянні співробітництву між урядами та індустрією. Виконавчий директор обирається на період до 5 років. Він може бути переобраний ще на один термін. З лютого 2018 року посаду виконавчого директора займає французький функціонер Арно Петі.


Виконавчий директор МРЗ Арно Петі. Фото: tradefinanceglobal.com

Діяльність МРЗ

Основна діяльність МРЗ полягає у щоденному моніторингу ринків зерна, зернобобових, рису та олійних культур. На основі цього моніторингу організація створює щоденні звіти та надає інформаційні послуги на офіційному сайті. Інформація на сайті поділяється на ту, що знаходиться у вільному доступі, та на ту, яку можна отримати тільки через передплату. До інформації у вільному доступі належить Індекс зернових та олійних культур, співвідношення попиту та пропозиції, прогнози щодо низки країн та товарів. Більш детальний аналіз ринків та статистика доступні через передплату у формі щотижневих та щомісячних звітів та інших інформаційних послуг. Для членів МРЗ доступні щоденні котирування експортних цін, ринкові звіти та об’ємні бази даних. Також члени організації можуть обмінятися інформацією на засіданнях Комітету ринкових умов та на сесіях Ради.

МРЗ співпрацює з низкою міжнародних організацій: Міжнародною організацією по цукру, ФАО, СОТ та Організацією економічного співробітництва та розвитку. Починаючи з 2018 року, МРЗ також налагодила стосунки з регіональними організаціями, як-от Євразійська економічна комісія та Інститут розвитку сільськогосподарського співробітництва в Азії.

У межах Лондонського зернового тижня МРЗ щороку проводить Міжнародну зернову конференцію – глобальний форум для обговорення важливих проблем та можливість зібрати міжнародних покупців та продавців, представників сільського господарства та високопосадовців. Конференція відбувається упродовж двох днів. Перший день присвячено обговоренню ризиків та можливостей у глобальній торгівлі, другий приділяється семінарам. Конференція 2022 року зібрала понад 300 учасників із 62 країн світу.

МРЗ та Україна

Україна є членом МРЗ з 1998 року як країна-експортер. З того часу Україна бере участь у роботі Ради та комітетів організації. У 2021 році торговий представник України Тарас Качка став першим українцем, якого було обрано на посаду голови МРЗ.

У квітні 2022 року МРЗ провела позачергове засідання, на якому було засуджено російську агресію. Уперше в історії МРЗ шляхом голосування було прийнято декларацію, у якій дії одного з членів були визнані несумісними із положеннями Конвенції про торгівлю зерном 1995 року. Прийняття подібної декларації може активувати пункт Конвенції про виключення Росії з лав організації, чого з незрозумілих причин досі не сталося.

Висновки

Торгівля зерновими, зернобобовими, рисом та олійними культурами є важливою складовою у забезпеченні людства продуктами харчування. Тож і діяльність МРЗ щодо збирання та поширення інформації про ринки зерна слід визнати суттєвою. До складу організації входить лише 30 членів, однак серед них є США, Канада, Великобританія, Євросоюз, Індія та переважна більшість інших ключових експортерів та імпортерів зернових. З іншого боку, до МРЗ не входять Бразилія та Китай, а вагомий імпортер зернових Єгипет намагається вийти з організації. Отже, не всі у світі вважають членство в організації необхідним.

Можна сказати, що МРЗ виконує дві основні функції. По-перше, організація є форумом для обговорення глобальних питань на ринку зернових; по-друге, вона накопичує бази даних корисної інформації про ці ринки. Тобто МРЗ не має власних механізмів для прямого впливу на глобальний ринок та його цінову політику, рішення організації не мають примусової сили. Щобільше, у 2022 році організація визнала агресію росії проти України несумісною із положеннями Конвенції про торгівлю зерном 1995 року, що за текстом документа мало б призвести до звільнення росії з лав МРЗ. Отже, сильні сторони МРЗ не пов’язані з прийняттям важливих рішень. Це скоріше хаб для дискусій та обміну інформацією. 

Олег Пархітько

Поділитися