Міжнародний кримінальний суд

17 березня 2023 року Міжнародним кримінальним судом (МКС) в Гаазі був виданий ордер на арешт президента рф владіміра путина та уповноваженого з прав дитини рф марії львової-белової. Обоє — підозрювані у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до рф в ході повномасштабного вторгнення. Ордер проти російського президента є першим в історії проти лідера постійного члена Ради Безпеки ООН, та третій проти глави держави, що діє. До нього висувалися звинувачення проти президента Судану Омара аль-Башира та правителя Лівії Муаммара Каддафі.

Продовжуємо цикл публікацій, присвячених діяльності глобальних міжнародних організацій. До таких організацій ми відносимо структури, членами яких є переважна кількість країн світу. Важливою ознакою таких організацій є те, що прийняті ними правила та рішення активно впливають на формування певної галузі людських інтересів - політики, економіки, юстиції, спорту тощо. Сьогодні розповідь про Міжнародний кримінальний суд.

Загальна характеристика Міжнародного кримінального суду

Підписання та ратифікація Римського статуту

Юрисдикція МКС

Структура 

Діяльність

МКС та Україна

Висновки

Загальна характеристика Міжнародного кримінального суду

Міжнародний кримінальний суд – це міжурядовий орган кримінальної юстиції, у компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. МКС був заснований після підписання державами світу Римського статуту у 1998 році й офіційно почав роботу з 1 липня 2002 року після ратифікації Статуту шістдесятьма країнами. Штаб-квартира МКС знаходиться в Гаазі. До штату організації входить понад 900 осіб з приблизно 100 країн світу.

Штаб-квартира МКС. Фото: вікіпедія 

Підписання та ратифікація Римського статуту

Країни стають членами МКС, якщо вони ратифікували Римський статут. Наразі у світі 124 такі країни. Останньою Статут ратифікувала Вірменія 24 березня 2023 року. Згідно зі Статутом, країна може скасувати ратифікацію та вийти з МКС. Для цього необхідно направити Генеральному секретарю ООН відповідне письмове повідомлення, яке набуває сили через рік після отримання. Виявили бажання вийти з МКС чотири країни: Бурунді, Філіппіни, Гамбія та ПАР. Цікаво, що дві останні пізніше скасували процедуру виходу з організації.

Ще 31 країна підписала, але не ратифікувала Римський статут. Згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, країна у такому випадку повинна утримуватися від дій, які могли б спростовувати предмет та мету договору. Однак подібні зобов’язання перестають діяти, якщо держава чітко продемонструвала відсутність бажання ратифікувати договір. Чотири країни повідомили Генеральному секретарю ООН, що не планують ратифікувати Римський статут: Ізраїль, росія, Північний Судан та США.

У 2016 році МКС визнав ситуацію в Криму рівнозначною міжнародному збройному конфлікту, після чого рф повідомила про вихід з-під юрисдикції організації.

Зображення: вікіпедія

Юрисдикція МКС

Для того, щоб МКС міг втручатися у ту чи іншу справу, має бути реалізовано кілька вимог. 

По-перше, МКС займається обмеженим колом злочинів: геноцидом, злочинами проти людяності, воєнними злочинами та злочинами агресії. По-друге, вимагати втручання МКС можуть країни, які ратифікували Римський статут. Якщо держава не ратифікувала Статут, вона може звернутися до МКС з проханням поширити юрисдикцію Суду на конкретний злочин. Окрім держави-члена, ініціювати справу може Рада Безпеки ООН та Прокурор МКС. Причому Рада Безпеки може ініціювати справу навіть на території країни, яка не ратифікувала Римський статут.

По-третє, злочин має відбутися на території країни, яка звертається до МКС, або у скоєнні злочину обвинувачується громадянин цієї країни.

По-четверте, МКС займається тільки злочинами, скоєними після входження в силу Римського статуту. Більше того, якщо певна країна ратифікувала Статут пізніше 1 липня 2002 року, МКС може розслідувати тільки злочини стосовно цієї країни з моменту ратифікації.

Структура МКС

Асамблея держав-членів є наглядовим та законодавчим органом МКС. Кожна держава-член має на Асамблеї одного представника. Держави, які підписали Римський статут, можуть бути присутніми як спостерігачі. Сесії Асамблеї проводяться раз на рік, при цьому за потреби можуть бути проведені спеціальні сесії. До основних функцій Асамблеї можна віднести наступні:

• надання Президії, Прокурору та Секретарю огляду з питань управління справами МКС;
• розгляд та прийняття бюджету МКС;
• обрання суддів, Прокурора та його заступників, а також зняття їх із посад у разі серйозних порушень. 

Сесія Асамблеї МКС. Фото: МКС

Президія відповідає за керування роботою МКС, складається з голови та першого й другого віцеголови. Вони обираються на трирічний термін та можуть бути один раз переобрані. З березня 2021 року функції голови виконує польський юрист і суддя Петро Хофманський.

Голова Президії МКС Петро Хофманський. Фото: вікіпедія

Судовий компонент МКС представлений вісімнадцятьма суддями, які обираються на дев’ятирічний термін. До їхнього складу входять голова та віцеголови. Після обрання судді розподіляються на три відділення. Апеляційне відділення складається з голови та ще чотирьох суддів; судове відділення та відділення попереднього розгляду справ – з не менш ніж шести суддів кожне.

Судді МКС у лютому 2023 року. Фото: МКС

Офіс Прокурора відповідає за проведення розслідування, висунення обвинувачення та кримінальне переслідування. Орган очолює Прокурор, якому допомагають один або кілька заступників. Усі вони обираються на дев’ятирічний термін. З 2021 року Офіс очолює британський адвокат Карім Ахмад Хан.

Прокурор МКС Карім Ахмад Хан. Фото: МКС

Секретаріат відповідає за несудові аспекти керування справами та обслуговування МКС. Орган очолює Секретар, який обирається на п’ятирічний термін і може бути один раз переобраний.

Трастовий фонд для жертв створений для надання допомоги та підтримки жертвам злочинів. Фонд виконує дві основні функції: забезпечує встановлену МКС виплату відшкодувань жертвам злочинів та надає фізичну, психологічну та матеріальну підтримку жертвам та їхнім родинам.

Діяльність МКС

За час роботи МКС розглянув 31 справу, в деяких із них фігурує більше одного підозрюваного. Судді МКС виписали 38 ордерів на арешт. Завдяки співпраці з країнами-членами 21 особа була заарештована і передана МКС. П’ять обвинувачень було знято через смерть фігурантів розслідувань. МКС було проведено розслідування незаконної діяльності у 17 країнах, серед яких 9 знаходяться в Африці (Бурунді, Демократична республіка Конго, Кенія, Кот-д’Івуар, Лівія, Малі, Північний Судан, Уганда, ЦАР), 2 – у Європі (Грузія, Україна), 1 – у Південній Америці (Венесуела) та 5 – в Азії (Афганістан, Бангладеш, М’янма, Палестина, Філіппіни).

Кілька років після ратифікації Римської угоди пішли на формування та комплектацію МКС. У 2005 році Прокурор видав ордер на арешт кількох бійців угандійського повстанського угруповання "Господня армія спротиву", включаючи й засновника та головнокомандувача руху Джозефа Коні. Проти Коні висунуто 12 обвинувачень у злочинах проти людяності, а також 21 обвинувачення у воєнних злочинах, зокрема, убивство, зґвалтування, сексуальне рабство, свідомо спрямовані проти мирного населення військові атаки, свідома мобілізація дітей тощо. Справи кількох бійців було закрито через їхню загибель, однак деякі, включаючи Коні, переховуються.

У 2006 році був заарештований і переданий МКС лідер "Союзу конголезьких патріотів" Томас Лубанга. Його було звинувачено у військовій мобілізації дітей до 15 років та використанні їх у бойових діях. Лубанга отримав від МКС 14 років ув’язнення, яке завершилося у 2020 році. Це був перший обвинувачувальний вердикт МКС.

У 2009 році було видано ордер на арешт чинного тоді президента Судану Омара Башира. Його було звинувачено у п’яти злочинах проти людяності, двох воєнних злочинах і трьох злочинах геноциду, скоєних під час конфлікту у Дарфурі між 2003 та 2008 роками. Башир став першим чинним головою держави, проти якого було висунуто звинувачення органом міжнародної юстиції. У 2019 році у Північному Судані відбувся військовий переворот, і президента було заарештовано. Нова влада погодилася на передачу Башира МКС.

У 2011 році МКС видав ордери на арешт лівійського лідера Муаммара Каддафі, його сина Саїфа аль-Іслама та керівника лівійської розвідки Абдулли аль-Сенуссі. Муаммар Каддафі був звинувачений у двох злочинах проти людяності під час демонстрацій 2011 року у Лівії. Ордер на арешт Муаммара Каддафі було відкликано через його смерть. Інші фігуранти справи знаходяться під арештом у Лівії. Цікаво, що в цьому випадку справу було розпочато через звернення до МКС Ради Безпеки ООН.

У 2011 році було висунуто звинувачення проти заступника прем’єр-міністра та міністра фінансів Кенії Ухуру Кеніати. Його підозрювали в тому, що він причетний до насильства, яке сталося в Кенії у 2007-08 роках після виборів. Згодом Прокурор МКС зняв обвинувачення через брак доказів, а Кеніата переміг на виборах президента Кенії у 2013 році.

У 2011 році МКС видав ордер на колишнього президента Кот-д’Івуару Лорана Гбагбо, якого було доправлено в Гаагу. Гбагбо став першим головою держави, який особисто постав перед МКС. Він був обвинувачений у чотирьох злочинах проти людяності, скоєних під час політичної кризи в країні у 2010-11 роках. У 2016 році було розпочато судову справу, яка завершилася виправданням Гбагбо у 2019 році, що й підтвердило Апеляційне відділення МКС у 2021 році.

У 2017 році Прокурорка Фату Бенсуда звернулася до МКС з порадою розпочати розслідування щодо можливих злочинів, скоєних під час Афганської війни збройними силами США, співробітниками ЦРУ, солдатами афганської армії та Талібаном. У 2020 році Апеляційне відділення МКС дозволило розпочати розслідування. Однак новий Прокурор МКС Карім Хан зазначив, що зміна влади в Афганістані змушує організацію припинити розслідування можливих злочинів громадян США і зосередитися на більш серйозних правопорушеннях. Таке рішення було сприйняте критично низкою правозахисних організацій, зокрема Amnesty International.

МКС та Україна

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року. Після цього Президент України звернувся до Конституційного суду, який зазначив, що ратифікація Римського статуту можлива тільки шляхом внесення змін до Конституції України. Після цього представники України неодноразово підтверджували наміри країни ратифікувати Римський статут. Зокрема, у 2007 році Україна стала єдиною державою світу, яка ратифікувала Угоду про привілеї та імунітети МКС, не ратифікувавши Римський статут.

У 2014 та 2015 роках Україна двічі зверталася до МКС з проханням поширити юрисдикцію організації на два епізоди української історії. Першій - події на Майдані з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, другий - російська агресію в Україні, починаючи з лютого 2014 року. У звітах МКС за подальші роки було встановлено факт міжнародного збройного конфлікту в АР Крим та Севастополі найпізніше з 26 лютого 2014 року та наявність міжнародного збройного конфлікту на Донбасі з 14 липня 2014 року. У звітах за 2016-18 роки Офіс Прокурора МКС припускає, що на півдні та сході України наявні численні випадки скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

У січні 2020 року Офіс Генерального прокурора України створив спеціальний департамент для розслідування злочинів в умовах повномасштабного вторгнення рф, призначений для співробітництва з МКС. У грудні 2020 року Прокурорка МКС Фату Бенсуда заявила про завершення процедури попереднього вивчення ситуації в Україні та про наявність підстав для початку повноцінного розслідування злочинів на півдні та сході України.

1 березня 2022 року уряд Литви офіційно звернувся до МКС з проханням почати розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні. Наступного дня з подібним проханням до організації звернулося ще 39 країн, до яких на початок квітня приєдналися ще 4 держави.

17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт двох громадян росії – президента володимира утпіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій України до Росії. Це рішення дозволяє країнам, які ратифікували Римський статут, заарештувати їх на власній території.

Висновки

МКС є однією з наймолодших міжнародних організацій, однак за два десятиріччя роботи встиг відзначитися низкою гучних справ. На рахунку організації є виписані ордери та реальні судові вироки стосовно перших осіб держав. Ратифікувавши Римський статут, юрисдикцію МКС визнали 124 держави світу. Хотілося б підкреслити, що у питаннях визначення юрисдикції організація виявляє певну гнучкість. Так, до МКС може звернутися будь-яка держава світу, надавши організації повноваження щодо конкретної справи. Також ініціювати справу проти будь-якої країни може Рада Безпеки ООН. На відміну від практики Міжнародного суду ООН, у конфліктній ситуації між кількома країнами МКС достатньо звернення лише однієї з них, якщо бойові дії відбуваються на її території.

Для збільшення ефективності МКС було б важливо, щоб Римський статут ратифікували всі країни світу. На жаль, на цьому шляху можуть виникнути проблеми. Але деякі країни можуть лякати досить широкі можливості організації. Скажімо, агресивні країни та диктатури можуть лише створити собі додаткові проблеми, ратифікувавши Статут. Невпевнено можуть себе почувати й держави, які звикли занадто вільно себе поводити на міжнародній арені. Деякі держави, зокрема й Україна, стикаються з проблемою узгодження Конституції та національного законодавства з положеннями Римського статуту.

Певний скепсис у діяльності МКС викликає той факт, що переважна більшість злочинів, які організація розглядала за два десятиріччя, стосувалися африканського континенту. Це навіть призвело до того, що низка африканських країн розпочала процедуру виходу з Римського статуту у середині 2010-х років. Звісно, в Африці регулярно відбуваються збройні протистояння, однак те саме можна сказати і про Азію. Схоже на те, що між провідними державами світу існує певний консенсус щодо доцільності розгляду злочинів переважно в Африці. 

Якщо говорити про доцільність ратифікації Римського статуту Україною, наразі така перспектива виглядає як необхідність. По-перше, ратифікація є обов’язковою вимогою входження України до ЄС. По-друге, Україна вже надала МКС право розгляду справ на своїй території, однак, на відміну від держав-членів, все ще не має можливості впливати на роботу організації. Окрім участі у роботі Асамблеї, Україна за умов ратифікації також зможе пропонувати своїх суддів до складу МКС. 

Олег Пархітько