Звірства ворога в Дніпрі і Херсоні та шлейф корупційних скандалів: підсумки Півдня

Більш-менш спокійний початок тижня на неокупованій території України було затишшям перед трагедією Дніпра на вихідних. Про все в календарному порядку.

Масований обстріл 14 січня, трагедія у Дніпрі

12 січня міністр енергетики Герман Галущенко відвідав Одесу. Його доручення ДТЕК про необхідність справедливо розподіляти електроенергію під час відключень прозвучало скоріше як бажання допомогти жителям Одещині випустити пару, ніж як реальне доручення під час війни. Проте, і такий захід чудовий, щоб уникнути зростання соціальної напруженості в тилу.

Фото: Одеська ОВА

Крім того, слід звернути увагу на домовленість із головою Одеської обласної військової адміністрації Максимом Марченком щодо постачання Одещині генераторів різної потужності від міжнародних партнерів Міненерго.

При цьому Максим Марченко наголосив на недостатності лімітів електроенергії для області, але всім було зрозуміло, що, на жаль, зараз це більше залежить від дій ворога, ніж від бажання високопосадовця щось зробити.

Російські військові, які розміщені на тимчасово окупованій лівобережній частині Херсонщини, намагаються застосовувати тактику обстрілів, яку раніше застосовували на Миколаїв. Про це наголосив 13 січня прес-офіцер комендатури оборони міста Херсон Дмитро Плетенчук, та додав:

Вони продовжують вести тактику залякування та тероризування мирних міст, таких як Миколаїв. Але насамперед зараз страждає Херсон. Як ми бачимо в найближчій перспективі, може змінитися характер обстрілів, зараз вони повторюють тактику Миколаєва, намагаються завдавати ракетних ударів. Але з огляду на те, що зброя, яку вони використовують, не призначена для завдання ударів по землі, результат відповідний.

10 січня була обстріляна Херсонська обласна дитяча лікарня. Росіяни влучили по місцю, де надають медичну допомогу новонародженим - шестиповерховий неонатальний корпус.

11 січня ворожі війська обстріляли Херсонську область рекордну кількість разів - 90. Від ворожого вогню 1 людина загинула та 5 отримали поранення. Всього на 11 січня 2023 року зафіксовано 1223 прильоти по обласному центру Херсонщини. В середньому, це близько 30 влучань по місту щодня.

Голова Херсонської ОВА Ярослав Янушевич за підсумками 13 січня звітував, що Херсонщину обстрілювали 66 разів, мирні міста і села області обстрілювали з різного виду озброєння - артилерії, РСЗВ, мінометів та танків. Сам Херсон росіяни обстріляли 19 разів. 

Але це, на жаль, била лише прелюдія. 14 січня росія завдала дванадцятий масований ракетний удар України, зокрема по енергетиці. Ціллю атаки воєнних злочинців були об'єкти генерації та високовольтна інфраструктура магістральних мереж по всій Україні, повідомив оператор української енергосистеми "Укренерго". Були влучання в Київській, Івано-Франківській, Вінницькій, Львівській та Харківській областях. Але найстрашніше трапилося в Дніпрі, ракета влучила в багатоповерхівку. 

Станом на 15 годину 15 січня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Дніпрі врятовано 39 людей, з них 6 дітей. Загинули 25 людей, з них 1 дитина. Травмовано 73 людини, з них 13 дітей. Розшукується 43 людини. Попередньо зруйновано 72 квартири та пошкоджено понад 230 квартир. На ранок 16 січня кількість загиблих сягнула 35 осіб, з яких – двоє дітей. 

Після масованого удару 14 січня на Одещині діяли екстрені відключення світла. КП «Міськелектротранспорт» повідомило, що громадський транспорт не працює у зв’язку з обмеженням лімітів на електроенергію. В понеділок тролейбуси та трамваї вийшли на лінії, але лише 30 відсотків парку машин. 

На жаль, трагедія в Дніпрі не минула Одесу. У будинку, в який потрапила ракета в Дніпрі 14 січня були чоловік та дружина з Одеси Андрій Осинський і Марина Фігурна, які приїхали до батьків. Наразі вони вважаються зниклими безвісти. В домі знаходився ще Михаил Кореновский, повідомили на сторінці Руслан Пуздрач у facebook. 

Після обстрілу України уламки ракет потрапили й на територію Молдови. 15 січня стало відомо, що в уламках ракети знайшли бойову частину. Про це повідомили в міністерстві внутрішніх справ Республіки. В МВС Молдови наголосили, що бойова частина ракети містила близько 80 кілограмів вибухової речовини. 15 січня стався контрольований підрив залишків ракети. 

Ввечері 15 січня ворожа артилерія поцілила у Херсоні по будівлі, де працюють представники Червоного Хреста. Внаслідок влучання зайнялась пожежа. За інформацією пресслужби Херсонської ОВА, під час обстрілу цієї ж будівлі в середині грудня загинула волонтерка загону швидкого реагування Червоного Хреста Вікторія Яришко та 70-річний чоловік, який прийшов отримати гуманітарну допомогу. 

Корупція

Минулий тиждень був не таким врожайним на корупційні новини, як попередній. Повідомлення швидше доповнювали той шквал подій, яким відзначився початок року.

9 січня стало відомо, що заступник Одеської обласної військової адміністрації Олег Муратов вийшов зі слідчого ізолятора під заставу у 3 мільйони 220,8 тисяч гривень. Наступного дня Максим Марченко звільнив з посади свого заступника. 

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

10 січня стало відомо, що правоохоронці завершили слідство у справі щодо декларування неправдивої інформації керівником одного з регіональних управлінь Державної прикордонної служби України. Спеціалізована антикорупційна прокуратура не називає управління, але Інтенту власні джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про очільника Південного регіонального управління Держприкордонслужби, Сергія Мула. Його підозрюють в умисному внесенні неправдивих відомостей до декларацій за 2020 та 2021 роки, що відрізняються від правдивих даних на понад 1,5 мільйона гривень. 

Того ж дня вищий антикорупційний суд звернувся до Апеляційної палати що входить до його складу з поданням про визначення суду, який розглядатиме справу одеського бізнесмена Вадима Альперіна про махінації на митниці. Колегія суддів Вищого антикорупційного суду звернулася до Апеляційної палати з поданням про направлення кримінального провадження за обвинуваченням одеського бізнесмена з ВАКС до іншого суду. 

У грудні 2021 року Вищий антикорупційний суд продовжив до 24 лютого 2022 року строк дії обов'язків, покладених на бізнесмена Вадима Альперіна. Вадим Альперін обвинувачується в масштабних порушеннях митного законодавства. У 2019 році про розшук цього бізнесмена оголошував особисто президент України Володимир Зеленський. У листопаді 2019 року ВАКС відправив бізнесмена в СІЗО, але той вийшов під заставу у 70 мільйонів. 

13 січня прокурори Одеської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеси Сергія Буймовича, якому інкримінують  вимагання 2 тисяч доларів США.

Того ж дня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду Києва про відшкодування збитків акціонерного товариства "Імексбанк" на суму близько 8,4 мільярда гривень проти Леоніда Клімова, власника банку. 

У Фонді наголошують, що зібрали достатньо доказів про виведення менеджментом коштів з банку на користь його власника через схемне кредитування 36 позичальників. Позичальники були пов'язані з олігархом та мали незадовільний фінансовий стан.

Вишенька на торті корупційних подій тижня. 13 січня Одеський міський голова Геннадій Труханов розпорядився звільнити з посади свого першого заступника Михайла Кучука. Підставою для звільнення стала заява Михайла Кучука, яку той написав ще на початку січня за даними ЗМІ з Відня. 

Нагадаємо, що в грудні 2022 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про підозри у хабарництві та участі у злочинній організації трьом заступникам Одеського міського голови. Йшлося саме про Михайла Кучука, виконувача обов'язків заступника міського голови Одеси – керівника апарату виконавчого комітету Одеської міської ради Олега Бриндака, та заступницю міського голови Одеси Світлану Бедрегу. 

Медіаполе

Минулий тиждень став примітний низкою повідомлень, які стосуються медіаполя України та Одещини зокрема. При чому, це новини, які явно виходять за рамки спеціальних інтересів галузі. 

Одеська область у 2022 році не потрапила до лідерів серед регіонів України за кількістю випадків порушення свободи слова. Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації "Барометр свободи слова". Якщо за підсумками 2021 року Одещина посідала друге місце, то тепер у п'ятірку не потрапила. 

Загалом порушення свободи слова минулого року зафіксовано в 19 регіонах країни. За кількістю порушень традиційно лідирує Київ з областю - 32 випадки. Друге місце посіла Полтавщина - 12 випадків, третє – Львівщина вісім випадків, четверте – Рівненщина шість випадків та Дніпропетровщина - п'ять випадків порушення свободи слова. Між тим, кількість випадків порушення свободи слова в Україні значно побільшало у порівнянні із 2021 роком - 567 проти 197.

Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) вважає, що президент Володимир Зеленський підписав суперечливий закон, який розширює повноваження уряду контролювати засоби масової інформації. Про це повідомили в Національній спілці журналістів України 12 січня.

Там зазначили, що МФЖ приєднується до своїх українських філій, Національної спілки журналістів України та Незалежна Медіапрофспілка України (НМПУ), закликаючи уряд переглянути нове законодавство та розпочати розвернутий інклюзивний діалог із журналістськими спілками та медіасектором. Генеральний секретар МФЖ Ентоні Беланжер попередив, що закон матиме негативний вплив на свободу слова.

14 січня стало відомо, що калінінградський радіоцентр №5 (рф) підготував для своїх ефірних тестів другий середньохвильовий передавач та "нову" частоту 549 кГц, на якій вже можна почути тестові трансляції. Саме на цій частоті здійснювало своє мовлення Українське радіо, яке припинило мовлення через знищення передавального обладнання внаслідок російської агресії. 

Колишній заступник гендиректора Національної радіокомпанії України (2002-2018), експерт у галузі радіомовлення Валерій Юрченко повідомив:

Україна зараз фактично віддає частоту 549 кГц синхронного союзного мовлення. Короткі і середні хвилі лишаються чи не єдиним способом донести інформацію на територію Росії і на окуповані території. Саме на частоті 549 кГц звикли отримувати інформацію радіослухачі в Криму.

Ситуацію ускладнює вихід з ладу українського радіопередавача в Одеській області наприкінці листопада 2022 року. Він мав потужність 100 кВт і забезпечував покриття радіосигналом окупованих південних територій України на частоті 1278 кГц.

Також радимо ознайомиться з дослідженням Національної спілки журналістів Україні, в якому можна найти відповідь на питання як війна вплинула на медіаринок Одещини. 

Головні підсумки тижня: 

Ігор Льов