Жінки при владі: як змінилися місцеві ради на Одещині

Кількість жінок, за результатами місцевих виборів 2020, в Одеській міській раді та Одеській обласній раді зросла. А у новій Одеській районній раді, що обиралася вперше, склала 37,5%. 

Обрано 64 депутати районної ради, з них 40 чоловіків та 24 жінки. Результати виборів депутатів Одеської районної ради Одеська районна територіальна виборча комісія встановила 6 листопада. До Одеської районної ради пройшли шість політичних сил.  

«Опозиційна платформа – За життя» отримала 25,41% (18 мандатів), «Довіряй ділам» - 16,7% (13 мандатів), «Слуга народу» - 15,9% (12 мандатів), «Європейська солідарність» - 11,82% (9 мандатів), Партія Шарія – 7,9% (6 мандатів), «За майбутнє» - 6,88% (6 мандатів).

Жінок до районної ради обрано: 

• від партії «Опозиційна платформа – За життя» - 8 з 18;
• від партії «Довіряй ділам» - 4 з 13;
• від партії «Слуга народу» - 3 з 12; 
• від партії «Європейська солідарність» - 5 з 9;
• від партії Шарія - 2 з 6;
• від партії «За майбутнє» - 2 з 6. 

Зазначимо, що ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

Значно зросла кількість депутаток у Одеській обласній раді. Якщо у раді минулого скликання серед 84 депутатів було лише 8 жінок, то в Облраді нового скликання їх вже 22. Тобто було 9,5%, а стало 26,2%. 

У Облраді минулого, сьомого скликання, на кінець каденції, кількість депутаток у різних фракціях була такою:  

• Фракція «Довіряй ділам» - 2 з 12;
• Фракція БПП «Солідарність» - 2 з 22; 
• Фракція партії «Батьківщина» - 1 з 11; 
• Фракція «ОПЗЖ» - 1 з 19; 
• Фракція «Відродження» - 1 з 7; 
• Фракція «Наш край» - 0 з 6;
• Позафракційні - 1 з 7. 

У новому складі Облради ситуація наступна: 

• Партія «Довіряй ділам» - 5 з 11;
• Партія «Слуга народу» - 3 з 16;
• Партія «ОПЗЖ» - 6 з 24;
• Партія «Європейська солідарність» - 4 з 10;
• Партія «За майбутнє» - 2 з 10;
• Партія «Батьківщина» - 1 з 7;
• Партія Шарія - 1 з 6. 

Ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

До Одеської міської ради обрано 64 депутати, 45 чоловіків та 19 жінок, тобто доля жінок складає 29,7%. У міській раді минулого скликання жінок було всього на три менше. Так у міській раді сьомого скликання на кінець каденції було жінок у фракціях: 

• Фракція «Довіряй ділам» - 6 з 29;
• Фракція БПП «Солідарність» - 3 з 11;
• Фракція Морської партії Сергія Ківалова - 0 з 3; 
• Фракція «ОПЗЖ» - 3 з 5;
• Позафракційні - 4 з 16. 

Зазначимо, що протягом каденції депутати змінювали свою фракційну приналежність, тож на початок каденції «розподіл» за приналежністю до партії чи фракції був дещо інший. 

У Одеській міській раді 8 скликання кількість жінок становить: 

• Партія «Довіряй ділам» - 6 з 20;
• Партія «ОПЗЖ» - 3 з 18; 
• Партія «Слуга народу» - 5 з 10;
• Партія «Європейська солідарність» - 3 з 10; 
• Партія Шарія - 2 з 6.

Ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

Нагадаємо, однією з новацій цих місцевих виборів стало впровадження гендерних квот. Вперше застосовувалася обов’язкова сорокавідсоткова гендерна квота. Відповідно до пункту 9 статті 219 Виборчого кодексу України, формуючи виборчі списки, партії мусять забезпечувати присутність у кожній п’ятірку не менше 2 кандидатів кожної статі. А якщо кількість кандидатів у списку не кратна п’яти, то на останні місця необхідно включати кандидатів різної статі по черзі. 

Що стосується висування кандидатів у територіальних громадах з кількістю виборців менше ніж 10 тисяч, відповідно до статті 220, партії повинні забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі від загальної кількості кандидатів. 

Насправді вперше в Україні гендерну квоту на місцевих виборах намагалися запровадити ще 2015 року, але спроба виявилася невдалою - за недотримання вимог щодо гендерних квот не передбачалося ніяких санкцій. Цього ж року виборча комісія не зареєструвала список партії, якщо виявляла порушення квотного принципу. 

Позитивним у нововведенні 2020 року можна вважати й те, що жінки мають не просто бути представлені у партійних списках. Вони мають бути у кожній п’ятірці, а не десь у кінці списку, тобто отримують більше шансів справді бути обраними до органів місцевого самоврядування. 

Наскільки охоче політичні партії виконували нові вимоги законодавства?

За даними, оприлюдненими Громадською мережею ОПОРА, у Одеській області партії активно оскаржували рішення ТВК щодо відмов у реєстрації кандидатів через недотримання гендерних квот. 

«З початку процесу висування та реєстрації в Одеській області розглядалось 12 справ щодо питання дотримання гендерної квоти на виборах з пропорційною системою з відкритими виборчими списками. Дев’ять з цих справ також розглядались в апеляційній інстанції», - повідомили в ОПОРІ. 

Також, за даними Громадської мережі ОПОРА, місцеві організації партій, щодо виборчих списків яких оскаржувалися рішення ТВК, це «Наш край», «ОПЗЖ», «Сила і честь», «Батьківщина», «Довіряй ділам», «Партія пенсіонерів», Блок Едуарда Гурвіца, «Українська морська партія Сергія Ківалова». Ось які дані наводить сайт ОПОРИ: 

Місцева організація партії «Сила і Честь» оскаржувала два рішення Подільської міської ТВК (справи №№ 420/9701/20 та 420/10221/20). 

Місцева організація партії «Наш Край» оскаржувала рішення: 

• Куяльницької сільської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9758/20);
• Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (420/10019/20);
• Южненської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (420/10020/20);

Крім того, окремий кандидат оскаржував рішення Арцизької міської ТВК про реєстрацію єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів, що були висунені місцевою організацією партії «Наш Край» (справа № 420/9765/20).

МО партії «Українська морська партія С. Ківалова» оскаржувала рішення Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9763/20).

МО «Партії Пенсіонерів України» оскаржувала Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9914/20).

МО партії «Блок Едуарда Гурвіца» оскаржувала Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9841/20). 

Місцева організація партії «Українська морська партія С. Ківалова» оскаржувала рішення Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9763/20).

Окремий кандидат, а також місцева організація партії «Довіряй Ділам» оскаржували рішення Ананьївської міської ТВК про реєстрацію єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів, що були висунені місцевою організацією партії ВО «Батьківщина» (справи №№ 420/9853/20 та 420/9880/20).

У цілому було ухвалене 21 судове рішення. І лише у 7 випадках суд встановив факт недотримання вимог ч. 9 ст. 219 Виборчого кодексу в виборчих списках організацій партій, та, відповідно наявність підстав для відмови в реєстрації кандидатів, висунених організаціями партій. 

«В тринадцяти інших судових рішеннях, де розглядалось питання гендерної квоти, суд не приходив до висновків про порушення вимог ч. 9 ст .219 ВК України. Вісім з цих рішень стосуються виборчих списків кандидатів трьох місцевих організацій партій… Жодним із рішень по зазначеним справам не було встановлено невідповідність вимогам ч. 9 ст. 219 Виборчого Кодексу України. У той самий час, згідно із відомостями ІАС «Місцеві вибори», що відображається на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, в згаданих трьох випадках є ознаки невідповідності зареєстрованих єдиних та територіальних виборчих списків організацій партій вимогам ч. 9 ст. 219 Виборчого Кодексу України», - повідомили в ОПОРІ. 

На жаль, коли прийшов час друкувати бюлетені, всі ці питання відійшли на другий план. 

«...багатьом організаціям партій буде корисно замислитись над тим, як в стратегічній перспективі крок за кроком сприяти розвитку гендерного балансу серед своїх членів та прибічників. Можливо, через 5-ть років, як мінімум, будемо бачити менше судових позовів з приводу дотримання чи недотримання гендерної квоти», - вважає Анастасія Матвієнко, громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області. 

Гендерні квоти являють собою встановлення певного співвідношення чоловіків та жінок в органах влади та місцевого самоврядування. Це інструмент, який використовують для забезпечення пропорційної представленості жінок у владі. Адже жінки складають половину населення планети, а серед депутатів/парламентарів на планеті їх усього близько 25%. В Україні у Верховній Раді України жінки-депутати складають 20,6%.

У різних країнах інструменти забезпечення пропорційної представленості жінок у владі застосовуються по-різному. Можуть застосовуватися закріплення певного відсотка місць у парламенті для жінок, регулювання відсотка представників однієї статі у партійних списках, або вибудовування балансу між статями всередині політичних партій. 

Гендерні квоти можуть носити як рекомендаційний, так і обов’язковий характер, можуть мати як декларативний, так і закріплений у виборчому законодавстві характер. 

Авторка: Олена Кравченко