Системний терор у Криму: дискредитація армії - головне звинувачення

За перші три місяці 2025 року в окупованому Криму проведено щонайменше 13 обшуків, з них 7 – у представників кримськотатарського народу. Найчастіше росіяни затримують місцевих жителів, зокрема кримських татар, за обвинуваченнями у "дискредитації армії рф".

Про це йшлося під час пресконференції щодо порушень прав людини за перший квартал 2025 року.

За цей період на півострові відбулося 38 затримань, з них 12 — проти кримських татар. Найбільше затримань (14 випадків) було саме через "дискредитацію армії", ще 13 людей затримали за "держзраду", 5 — у справі "Хізб ут-Тахрір".

Також окупанти провели 13 обшуків, з них 7 у домівках кримських татар, здійснили 36 арештів (з них 21 щодо татар), та провели 44 допити (16 — щодо представників корінного народу).

У 70 випадках було зафіксовано порушення права на справедливий суд, з них 39 — щодо кримських татар. Також задокументовано 17 випадків порушення прав на охорону здоров’я, 12 з яких — у представників кримськотатарського народу.

Як зауважив  голова кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, попри незначне зменшення обшуків, в Криму поширюється практика викрадень. Людей забирають серед ночі, проводять обшук і можуть відпустити, якщо ті пообіцяють мовчати.

Крім того, у російській колонії помер кримськотатарський в’язень Рустем Віратті, якого окупанти затримали навесні 2023 року після обшуків у його будинку на Херсонщині. Водночас на волю вийшли троє політв’язнів зі справи "першої Бахчисарайської групи": Ремзі Меметов, Зеврі Абсеітов і Рустем Абільтаров — вони провели 9 років у російській колонії.

Інтент вже писав, як окупаційний суд у Криму засудив кримського татарина Халіла Аметова до 5 років ув’язнення, звинувативши його в участі в батальйоні імені Номана Челебіджихана. Його затримали на Херсонщині, етапували до Сімферополя, а наразі він знаходиться у Володимирській тюрмі.

Ще один приклад репресій — кримського митця засудили до 15 років колонії за антивоєнну акцію: він облив фасад окупаційної адміністрації синьо-жовтою фарбою. Попри тиск і жорстоке поводження, чоловік не здається — малює і пише листи з-за ґрат, підтримуючи дух спротиву.

Тим часом 9 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила важливу резолюцію, яка вперше прямо визнає необхідність компенсації Україні за збитки, завдані росією з 2014 року, включно з окупацією Криму.

Ірина Глухова