Окупанти заблокували місто на Херсонщині: мешканці помирають від голоду

В окупованих Олешках на лівобережжі Херсонщини розгортається гуманітарна катастрофа. Місто фактично відрізане від світу — без нормального постачання їжі, ліків і можливості виїхати. Люди кажуть прямо: вони починають помирати від голоду.

Про це повідомляє "Медійна ініціатива за права людини" з посиланням на анонімні розповіді мешканців міста і волонтерів.

"У нас лишилося борошна ще на одну хлібину, кілька перемерзлих гарбузів, трохи круп і консервації", — розповідає одна з жінок, яка досі перебуває в місті.

Інша мешканка каже, що за майже три місяці їм лише раз вдалося дістати десяток яєць, а молочних продуктів вони не бачили з кінця грудня. Готують просто на вулиці — на буржуйці.

Місто опинилося у фактичній блокаді ще наприкінці 2025 року. За словами місцевих, дороги заміновані, на трасах розкидані шипи, а будь-який транспорт регулярно атакують дрони. Люди називають єдиний виїзд з Олешок "дорогою смерті".

"Виїхати — це майже гарантовано або загинути, або отримати поранення", — кажуть місцеві.

З того часу до міста майже не завозять продукти. Магазини закриті, ринок не працює. Люди виживають за рахунок того, що залишилося вдома або що вдається виміняти в сусідів.

Коли на початку січня в місто прорвалася машина з продуктами, почалася тиснява. Очевидці розповідають, що за 15 хвилин не залишилося нічого.

Зараз ситуація лише погіршилася.

"Люди вже полюють на фазанів", — говорить волонтерка, яка допомагає з евакуацією.

За її словами, у місті вже є випадки, коли мешканці помирають від голоду, холоду та відсутності медичної допомоги.

Місцеві розповідають, що щодня збираються біля лікарні в надії, що хтось привезе продукти. Але марно.

"Ми щоранку стоїмо і чекаємо. Але ніхто не приїжджає", — каже одна з жінок.

При цьому дрони можуть атакувати навіть скупчення людей.

"Ідеш по вулиці — і не знаєш, чи не стане це твоїм останнім днем", — розповідають жителі.

Окупаційна влада, за словами людей, фактично не допомагає. Так звана "гуманітарка" видається рідко і лише тим, хто має російські документи.

"Це було принизливо, але що робити, коли голод. Дали кілька банок тушонки і згущенку", — згадує місцева мешканка.

Тих, хто намагається виїхати самостійно, часто не пропускають на блокпостах. Люди розповідають, що російські військові можуть відкрито глузувати і бажати їм смерті.

Відомі випадки, коли цивільні автомобілі з продуктами атакували. Один із місцевих підприємців, який намагався привезти хліб і гроші людям, був убитий.

"Таке враження, що нас просто не випускають, щоб ми тут залишалися", — кажуть мешканці.

У місті майже немає медицини. Поранених вивозять рідко — і це теж небезпечно. Нещодавно дрон атакував навіть автомобіль швидкої допомоги.

Люди кажуть, що померлих часто знаходять не одразу.

"Невідомо, скільки людей вже померли у своїх домівках — від холоду, хвороб, а тепер і від голоду", — говорять місцеві.

Через відсутність елементарних умов людей інколи ховають просто в пакетах.

"Трун немає. Раніше хоч якісь були, а зараз — нічого", — розповідає одна з жінок.

Окрема проблема — зникнення людей. Мешканці кажуть, що російські військові забирають чоловіків, і їхня подальша доля невідома.

Попри все, люди не втрачають надії на порятунок і просять лише про одне — дати можливість виїхати.

"Ми в окупації, але ми — українці", — кажуть вони.

Волонтери наголошують: без втручання держави та міжнародних організацій ситуацію вже не вирішити. Єдиний реальний шанс врятувати людей — створення гуманітарного "зеленого коридору".

"Тут уже не впораються волонтери. Треба домовлятися на рівні держави. Інакше буде лише гірше", — кажуть вони.

У місті, за різними оцінками, залишаються тисячі людей — переважно літні, маломобільні та родини з дітьми. І для багатьох із них кожен наступний день — це боротьба за виживання.

Андрій Колісніченко