Прикордонники не знають, як російська журналістка Євгенія Альбац опинилася в Одесі

російська журналістка Євгенія Альбац подорожує Україною. 

Про це вона повідомила у Facebook.

7 березня Альбац прибула до Хмельницького "двома літаками, автівкою та потягом". 

Після того вона поїхала до Вінниці 8 березня, а звідти у Київ, де відвідала Стіну пам'яті загиблим у російсько-українській війні на Михайлівській площі.

Останній допис присвячений Одесі.

ЗМІ повідомляють, що Альбац товаришувала з кремлівською пропагандисткою маргаритою симоньян та "хвилювалася" за російських військовослужбовців.

Зазначимо, що у Державній прикордонній службі України не знають, яким чином Євгенія Альбац перетнула державний кордон.

"В нас немає інформації стосовно того, як, коли та за яким паспортом Євгенія Альбац перетнула державний кордон", – повідомив у коментарі УНН речник ДПСУ Андрій Демченко.

Одеська журналістка Зоя Казанжі вже написала заяву в СБУ.

"У мене три питання до служби: 1. На підставі чого і який саме орган видав візу для в’їзду в Україну громадянці російської федерації Євгенії Альбац?

2. Чи не підпадають висловлювання даної особи під статтю стаття 436-2 "Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників" Кримінального кодексу України.

3. Хто саме із посадових осіб чи громадських організацій супроводжує цю особу під час її перебування в місті Одеса?", - написала у Facebook Казанжі.

Раніше повідомлялося, що Україна серед лідерів за кількістю загиблих журналістів у 2022 році.

У МФЖ зазначають, що найбільша кількість журналістів серед 21 країни, де зареєстрована загибель працівників ЗМІ, задокументована на Україні - 12. Втім діяльність злочинних організацій у Мексиці та порушення закону та порядку на Гаїті також сприяли сплеску вбивств, відповідно 11 та шість задокументованих.

Зазначимо, що за даними Національної спілки журналістів України, через війну в країні станом на жовтень загинули щонайменше 39 медійників. У спілці врахували не лише тих, хто займався безпосередньо виконанням професійних обов'язків, але й цивільних журналістів, загиблих в результаті обстрілів, та тих,  які мобілізувалися для захисту країни у лавах Сил оборони України.

Окрім України журналісти, за даними МФЖ, стикаються з поновленням насильства у Колумбії, яка знову може стати країною-зоною вбивства для журналістів і медіапрацівників.

В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні нове керівництво на Філіппінах не принесло перепочинку смертельним нападам на журналістів: зареєстровані чотири вбивства в перший рік президентства Фердинанда "Бонбонга" Ромуальдеса Маркоса молодшого. Ще п'ять журналістів загинули під час політичної кризи в Пакистані.

На Близькому Сході та в арабському світі кількість вбивств медіа-професіоналів зросла з трьох у 2021 року до п'яти, включаючи розстріл серед білого дня ветерана журналістки Al Jazeera Ширін Абу Аклех. Чотири журналісти були вбиті в Чаді та Сомалі, тобто Африка зафіксувала найменшу кількість смертей серед п’яти регіонів у списку вбитих МФЖ після Америки (29), Азіатсько-Тихоокеанського регіону (16), Європи (13), Близького Сходу та Арабського світу (5).

Окрім того наразі принаймні 375 журналістів і медіапрацівників перебувають за ґратами, що є новим рекордом, ніж два роки тому, коли МФЖ почала публікувати списки ув’язнених журналістів на честь Міжнародного дня прав людини.

Китай та його союзники в Гонконзі очолили список із 84 журналістами у в’язницях, за ними йдуть М’янма (64), Туреччина (51), Іран (34), Білорусь (33), Єгипет (23), Росія та окупований Крим (29), Саудівська Аравія (11), Ємен (10), Сирія (9) та Індія (7).

Зазначимо, що наразі в Україні працює Фонд пам’яті загиблих журналістів.

Ната Чернецька