Одеса отримала найнижчу оцінку за доброчесність серед обласних центрів

Антикорупційні механізми в українських громадах залишаються радше винятком, ніж правилом, а відповідність європейським стандартам поки що демонструють лише окремі міста. На цьому тлі Одеса показала найгірший результат серед усіх обласних центрів.

Про це свідчать результати дослідження Transparency International Ukraine.

Програма "Прозорі міста" Transparency International Ukraine оприлюднила результати дослідження, присвяченого розвитку екосистем доброчесності та протидії корупції в українських містах. Аналітики оцінили, наскільки місцеве самоврядування відповідає європейським стандартам належного врядування та вимогам, що є важливими для євроінтеграції України.

До вибірки увійшли Київ та десять обласних центрів: Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький і Чернігів. Оцінювання проводили за 40 критеріями, максимальна кількість балів становила 100.  

<picture></picture>ГРАФІКА: transparentcities.in.ua

Середній показник виконання критеріїв серед досліджуваних міст склав лише 49,5%. Найкращий результат продемонстрував Луцьк, який набрав 67 балів. За ним розташувалися Хмельницький із 63 балами та Запоріжжя — із 61.

Найнижчі оцінки отримали Одеса, Полтава та Чернігів. Одеса посіла останнє місце, набравши лише 30 балів зі 100 можливих.

Під час дослідження експерти перевіряли, чи мають міські ради антикорупційні програми, спеціально уповноважених посадовців, кодекси етики, механізми роботи з викривачами корупції, а також чи використовують інструменти Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема Єдиний портал повідомлень викривачів.

<picture></picture>ГРАФІКА: transparentcities.in.ua

Окрему увагу приділили відкритості інформації. Аналітики з'ясували, чи оприлюднюють органи місцевого самоврядування результати моніторингу корупційних ризиків, інформацію про конфлікти інтересів, порушення деклараційного законодавства та випадки притягнення посадовців до відповідальності.

Результати показали, що більшість міських рад таких даних не публікує. У 2025 році лише Київ частково оприлюднював результати моніторингу у сфері доброчесності, хоча саме така інформація дозволяє оцінити ефективність антикорупційної політики.

Лише три міста мали одночасно чинні антикорупційні програми та опубліковані реєстри корупційних ризиків. Кодекси етики для посадовців затвердили шість міських рад, а для депутатів — лише три. Єдиним містом, де діяли всі ці інструменти одночасно, став Хмельницький.

Ще гірша ситуація виявилася із підтримкою викривачів корупції. Лише Кропивницький і Харків створили повноцінні механізми роботи з повідомленнями про корупцію, затвердили порядок їх розгляду та забезпечили підключення комунальних підприємств і установ до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

<picture></picture>ГРАФІКА: transparentcities.in.ua

Керівниця програми "Прозорі міста" Олеся Коваль наголосила, що європейська інтеграція вже має реалізовуватися на рівні громад, адже саме там громадяни щодня взаємодіють із владою. За її словами, прозорість, підзвітність, етична поведінка посадовців і якісна робота з корупційними ризиками стають не рекомендаціями, а обов'язковими стандартами, за якими оцінюватиметься готовність України до членства в Європейському Союзі.

За підсумками дослідження експерти рекомендують міським радам не обмежуватися формальним ухваленням документів, а створювати повноцінні системи доброчесності. Зокрема, йдеться про ведення реєстрів корупційних ризиків, розробку антикорупційних програм, затвердження кодексів етики, підключення комунальних установ до інструментів НАЗК та регулярне оприлюднення результатів моніторингу.

Торік Миколаїв посів 7-ме місце у Рейтингу прозорості міст під час війн, а Одеса не потрапила до десятки лідерів. Дослідження показало: прозорість залежить не від розміру чи бюджету міста, а від політичної волі та системної роботи.

Анна Бальчінос