Миколаївський апеляційний суд поповнили кандидати з сумнівними репутаціями

Вища кваліфкомісія суддів рекомендувала 16 кандидатів до Миколаївського апеляційного суду, хоча п’ятеро з них мали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Серед претензій — можливе приховування майна, недеклароване житло, поїздки на окуповані території та сумнівні судові рішення.

Про це повідомив Никцентр.

20 травня Вища кваліфікаційна комісія суддів завершила конкурс до Миколаївського апеляційного суду та рекомендувала на посади 16 кандидатів із 21 вакантного місця. Водночас п’ятеро переможців конкурсу раніше отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності, яка вказала на проблеми з етикою, деклараціями, майном та поведінкою кандидатів.

Серед кандидатів — суддя Миколаївського окружного адмінсуду Володимир Біоносенко. У ГРД заявили, що він може не відповідати критеріям доброчесності через ймовірне заниження вартості будинку та земельної ділянки у Миколаєві. У декларації житло площею 170 квадратних метрів було оцінене приблизно у 681 тисячу гривень, хоча, за оцінками ради, реальна ринкова ціна могла становити близько 85 тисяч доларів. Сам суддя пояснив низьку вартість будинку його застарілим радянським стилем та зовнішнім станом.

Ще більше претензій виникло до судді Вітовського райсуду Сергія Глубоченка. У ГРД заявили про ознаки плагіату в його дисертації, а також звернули увагу на квартиру, яку суддя кілька років не декларував, хоча був там зареєстрований разом із сином. Сам кандидат пояснив, що фактично вони там не проживали. Крім того, рада проаналізувала його рішення у справах про керування напідпитку: частину проваджень суддя закривав через завершення строків, деякі передавав трудовим колективам, а окремих водіїв звільняв від відповідальності через малозначність порушення. 

Окрему увагу привернула кандидатура Тетяни Карташевої. У висновку ГРД зазначено, що у 2015 році суддя разом із сином їздила до окупованого Луганська через територію рф, після чого її дані з’явилися на сайті "Миротворець". Суддя пояснила, що поїздка була пов’язана з відвідуванням родичів, які залишилися на окупованій території, і наголосила, що не підтримувала російську агресію. Водночас у ГРД вважають, що поїздка не була критично необхідною. Також рада звернула увагу на численні порушення строків розгляду справ у різні роки. Карташева пояснила затягування процесів поведінкою учасників справ та пандемією COVID-19.

До судді Покровського міськрайонного суду Донеччини Артема Токарєва виникли питання щодо декларацій майна. У ГРД вказали, що автомобілі його дружини могли декларуватися за значно нижчою ціною від ринкової. Зокрема, BMW у декларації був оцінений у 70 тисяч гривень, хоча його ринкова вартість могла перевищувати 700 тисяч. Також рада звернула увагу на інформацію про ухвалення судових рішень за відсутності судді на робочому місці, хоча це не стало основною причиною негативного висновку.

Судді Павлу Чаричанському закидають можливий конфлікт інтересів. Йдеться про справу щодо аліментів, де позивачкою виступала його помічниця. Попри заявлений відвід через сумніви у неупередженості, суддя самостійно розглянув це клопотання та відмовив у ньому. У ГРД заявили, що така ситуація могла створити враження упередженості та поставити під сумнів безсторонність суду.

Також НАБУ і САП  після майже трирічної паузи повернулися до справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва з Миколаєва. 

Анна Бальчінос