05 лютого 2026 р. 09:16
(ФОТО: sw.dei.gov.ua)
Масова загибель червонокнижних морських коників на узбережжі Одеси викликала звинувачення у спробі приховати справжні причини екологічної катастрофи. Розлив олії та бездіяльність чиновників намагаються видати за наслідки "поганої погоди".
Про це повідомив еколог Владіслав Балінський.
Звіт Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо масової загибелі морських коників (Hippocampus guttulatus), занесених до Червоної книги України, викликав критику з боку еколога. За словами Балінського, документ є не результатом наукового аналізу, а спробою формально виправдати екологічну катастрофу та зняти відповідальність з посадовців.
Поки представники ОВА називають розлиту в морі олію "безпечним харчовим продуктом", екологічні служби, за оцінкою фахівця, підганяють висновки під зручну версію про "несприятливі погодні умови".
1. Проби з поверхні — для придонної трагедії
Інспекція заявила про відсутність хімічного забруднення, спираючись на аналіз проб води, відібраних із поверхні моря. На думку еколога, такий підхід є принципово хибним.
Морські коники взимку перебувають у стані фізіологічного торпору на глибинах 10–15 метрів, прикріплюючись до мідій на кам’янистих грядах. Забруднювач у вигляді полімеризованої олії, змішуючись із мулом, утворює ліпідно-мінеральні агрегати з більшою щільністю, ніж морська вода. Вони неминуче осідають на дно, а не залишаються на поверхні.
Пошук слідів олії у верхніх шарах води після тижнів її осідання, за словами фахівців, не має жодної наукової цінності та виглядає як свідома імітація дослідження.
2. Досліджували не ті показники та не в тому місці
У звіті інспекції наведено стандартний перелік показників, характерний для аналізу побутових стоків — залізо, амонійний азот, нітрати. Водночас ці дані не дозволяють виявити токсичний вплив ліпідних забруднень.
Еколог звернув увагу на відсутність ключових досліджень:
3. Торпор — це захист, а не причина загибелі
Офіційна версія зводиться до того, що низька температура води нібито зменшила рухливість коників, через що вони відірвалися від субстрату. Екологи називають це грубим нерозумінням фізіології іглицевих риб.
Стан торпору — це гіпометаболічна зимова сплячка, за якої хвіст коника працює як пасивний біологічний "замок". Здорову особину неможливо відірвати від субстрату лише через холод — цей механізм еволюційно пристосований до зимівлі при температурі +2…+5 °C протягом місяців.
Температурні показники січня 2026 року перебували у нормальному діапазоні для зимового спокою, а отже не могли спричинити масову загибель морських коників. Якби температура була вирішальним фактором, такі викиди відбувалися б після кожного зимового шторму.
4. Шторм виніс тіла, але не спричинив смерть
Версія про шторм як головну причину загибелі також не витримує критики. На березі не виявили ні мідій, ні морських трав, до яких коники зазвичай прикріплюються.
Якби сила течії була достатньою, щоб розірвати м’язовий замок хвоста живого коника, вона б зірвала й сам субстрат. Відсутність таких залишків свідчить про те, що тварини були мертвими або паралізованими ще до шторму — ймовірно, внаслідок тривалого токсичного впливу та ураження зябер.
5. Вірогідний сценарій подій
За гіпотезою еколога, у грудні 2025 року стався розлив олії, яка згодом полімеризувалася та осіла на дно. Ліпідні агрегати накопичувалися у придонних пастках уздовж кам’янистих гряд — місць концентрації біоти. Протягом кількох тижнів відбувалося поступове ураження зябер, гіпоксія та втрата м’язового тонусу. 26 січня придонна течія лише винесла вже нежиттєздатних морських коників на берег.
Еколог зазначив, що імітація розслідування пов’язана зі страхом відповідальності за бездіяльність після грудневого розливу олії. Він наполягає на проведенні повноцінної токсикологічної експертизи донних організмів і відмові від спроб списати екологічну катастрофу на погоду.
Нещодавно Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу заявила, що токсичне забруднення води практично виключене. Найімовірнішою причиною загибелі експерти називають потужний шторм південно-східного напрямку, що передував події.
Анна Бальчінос
05 лютого 2026 р.
Справу голови Одеської облради Діденко та його дружини передали до суду04 лютого 2026 р.
В Одесі визначилися із зовнішнім виглядом пам'ятника Лесі Українці