Незалежним медіа потрібна ваша допомога. Як підтримати?

23 січня 2025 р. 19:58

Вибори президента в Білорусі 2025: що ховається за фарсом

This article also available in English

5702

Лукашенко агітує за себе. Білорусь 2025 рік. Фото: AP

Лукашенко агітує за себе. Білорусь 2025 рік. Фото: AP

26 січня призначено офіційним днем виборів у Білорусі. Навряд чи Олександр Лукашенко і його режим потребують додаткового представлення в Україні. Проте, в рамках циклу "Виборчі системи світу" Інтент розповість про те, яка система голосування у сусідів, який фон виборів, реакція Заходу і те, чи можлива зміна відносин між нашими країнами. 

Виборча система

Конституція країни декларує, що Республіка Білорусь унітарна, демократична, соціальна держава. За формою правління це президентська республіка. Глава держави - президент,  з 10 липня 1994 року цю посаду обіймає Олександр Лукашенко. Державна влада здійснюється на основі поділу її на законодавчу, виконавчу та судову. Державний устрій - унітарна держава. 

Згідно з конституцією республіки, президент обирається на п'ять років. Вибори призначаються Палатою представників Національних зборів Республіки Білорусь не пізніше ніж за п'ять місяців і проводяться в неділю не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну повноважень чинного президента. Президентом може бути обраний громадянин Республіки Білорусь за народженням, не молодше 35 років, який має виборче право і постійно проживає в країні не менше десяти років безпосередньо перед виборами. Кандидатом у президенти не може стати громадянин, який має судимість. Голосувати під час виборів президента мають право всі громадяни країни, які досягли 18-річного віку. Вибори проводять по мажоритарній системі. 

У президента зосереджена майже абсолютна влада, така форма правління надає йому право на розпуск обох палат парламенту; видання декретів, що мають статус закону; призначення 6 з 12, включаючи Голову, і зняття всіх суддів Конституційного суду, Верховного суду та інших судів усіх рівнів.

Партійна система в Республіці Білорусь не розвинена, що пояснюється різними причинами, серед яких відсутність традиції партійності, проведення всіх виборів за мажоритарною системою, складні умови для реєстрації та діяльності партій, слабкий розвиток громадянського суспільства. 

Олександр Лукашенко - де-факто керує країною, обирався на посаду у 1994, 2001, 2006, 2010, 2015 та 2020. Після виборів 2020 року його легітимність не визнає Європейський Союз, США, Велика Британія, Канада, Україна та низка інших держав. 

Вибори 2020

Вибори 2020 у Білорусі протікали під акомпанемент протестів, які почалися задовго до дня голосування. 15 травня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації ініціативної групи з висунення Сергія Тихановського кандидатом у президенти, обґрунтувавши це формальними умовами. Документи подавала дружина Тихановського Світлана на підставі довіреності. Після цього Світлана оголосила, що буде балотуватися в президенти замість свого чоловіка. 

Події, пов'язані з тиском на опозицію, викликали суспільний резонанс. Початком протестів заведено вважати мітинг, організований Сергієм Тихановським у Мінську 24 травня. Подія зібрала близько 500 осіб. На той час Тихановському вже відмовили в реєстрації ініціативної групи, тож він закликав підтримати свою дружину Світлану. 

Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської, її агітаційні зустрічі в столиці та регіонах стали збирали в середньому 10 тисяч осіб, а найбільший мітинг 30 липня зібрав, за оцінками правозахисників, 63 тисячі.

6 серпня Тихановська не змогла організувати анонсований мітинг у Мінську, тому що всі місця для агітації були зайняті державними заходами. Кілька тисяч прихильників Тихановської зібралися у Київському сквері на один із державних заходів. Звукоінженери включили пісню Віктора Цоя "Перемен", через що їх заарештували. 

Основна хвиля протестів почалася ввечері 9 серпня, коли з'явилися перші офіційні екзит-поли. За їхніми даними, Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Тихановська — менш як 7%. За версією ЦВК результат виборів - 80,1% Лукашенко, 10,1% Тихановська. В країні частково відключили інтернет та мобільний зв'язок. Увечері перестали працювати новинні сайти. ОМОН та внутрішні війська застосували силу проти демонстрантів, протести почали розганяти водометами, сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами. 


Фото: TUT.by

У липні 2021 року було опубліковано альтернативний підрахунок голосів виборців, який проводили за допомогою платформи "Голос". Виборці самостійно позначали свій вибір в "Голосі" та присилали фотографії бюлетенів з вказуванням дільниці, де голосували. Таким чином було встановлено, за кого проголосували майже 900 тисяч виборців практично на всіх дільницях (5696 із 5767). 

Крім того, вдалося зібрати та оцифрувати 1545 протоколів дільничних виборчих комісій, в тому числі 1517 протоколів з території Білорусі. Завдяки поєднанню цієї інформації вдалося встановити альтернативні результати виборів, які значно відрізняються від офіційних:

  • Тихановська - 56% голосів;
  • Лукашенко - 34% голосів;
  • Інші - 10% голосів.

За Тихановську проголосували близько 3 мільйонів білорусів, за Лукашенка - 1,8 мільйона.

Протести тривали маже рік. Останні акції протесту відбулися на День Волі 25 березня 2021 року. Через репресії частина протестувальників покинула країну, а частину було ув'язнено. Багато країн світу вибори не визнали. 

Вибори президента 2025: чому саме зараз 

Зазначимо, що вибори цього року відбудуться на тлі спільних військових навчань збройних сил Білорусі та рф, масштабних тренувань міліціонерів, посилення арештів, пише Суспільне. 

На виборах не зможуть проголосувати білоруси, що виїхали з країни - закордонних дільниць не передбачено. Також, ймовірно, на них не буде частини західних спостерігачів (білоруська влада вже, наприклад, відмовила в цьому ОБСЄ).

Попередні вибори відбулися в серпні 2020 року, а тому відповідно до конституції нове голосування мало бути призначене найпізніше на 20 липня 2025 року, але Лукашенко з випередженням графіка організував заклад 26 січня. 


Світлана Тихановська тримає фотографію свого чоловіка Сергія. Фото: Getty Images/AFP/Sergei Gapon

Опозиційна лідерка Світлана Тихановська називає оголошені вибори "фарсом".

На цих виборах Лукашенко йде з умовною програмою: "без мене було б гірше". Наскільки вона дієва - невідомо, бо рейтингів підтримки кандидатів в Білорусі не проводять. За даними ЦВК, за Лукашенко віддали підписи 2,5 мільйона людей, тоді як підтримка жодного з його опонентів не перевищила 135 тисяч. Йдеться про лідерів трьох провладних партій - Олега Гайдукевича (ЛДПР), Сергія Сиранкова (КПБ) та Олександра Хижняка (Республіканська партія праці та справедливості) і підприємницю Ганну Канопацьку.

Представник Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко, припускає, що так зробили через страх Лукашенка перед ймовірними протестами - мовляв, взимку їх, потенційно складніше проводити.

Ярослав Чорногор, директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма", вважає, протестний потенціал білорусів, порівняно з 2020-м істотно менший - значна частина громадян виїхала з країни, ще частина зневірилась в опозиції. 

Валерій Карбалевич, політичний оглядач білоруської редакції "Радіо Свобода", відмічає і те, що напередодні виборів посилилися репресії та їх поширили на нові категорії: "Наприклад, уряд ухвалив постанову, що родина вважається соціально небезпечною, якщо хоча б одного з її членів притягали до відповідальності через участь у протестах".

Навіщо вистава виборів Лукашенку

Однією з основних причин бажання Лукашенка переобратися Карбалевич називає його спробу поновити легітимність перед Заходом: "2020-й показав, що Лукашенко утримує владу силою. Він хоче довести, що, мовляв, тепер мене обере білоруський народ і захід буде змушений мене визнати. І водночас делегітимізувати Світлану Тихановську, яка оголосила себе демократичною лідеркою Білорусі".

Легітимність потрібна, зокрема, й для потенційного послаблення санкцій, під якими вже перебувають майже 300 фізичних і 40 юридичних осіб з Білорусі (за кілька тижнів до виборів, Євросоюз запровадив черговий санкційний пакет проти білоруських посадовців та бізнесменів).

Для потенційного послаблення санкцій, Лукашенко запустив ще один процес — попри посилення арештів в країні, влітку минулого року самопроголошений глава Білорусі підписав закон про амністію. Відтоді помилував 227 людей. "Він хоче підготувати ґрунт, щоб коли будуть результати виборів, європейські й американські дипломати, хай і не найвищого рівня, можливо, повернулися, що має показати: з ним рахуються у світі", — каже Ярослав Чорногор.

Але, як відзначає The New York Times, при цьому Лукашенко не відпускає найвідоміших лідерів протестів 2020-го, як-от Марію Колеснікову або Віктора Бабарика. Загалом, нині у Білорусі за підрахунками правозахисного центру "Вясна" ще 1258 людей є політвʼязнями.

"Якщо Лукашенко випустить когось із лідерів протестів, це може збурити білоруську опозицію за кордоном. Але він цього не робить, бо йому й так безпечно. Тихановська їздить по заходах, фотографується з політичними діячами, та шкоди для режиму це не несе. Якщо Лукашенко відчує загрозу, може застосовувати й інші засоби по її дискредитації. Її чоловік - у нього в руках", - говорить Чорногор.

Ще один міжнародний аспект інтересу для Лукашенка отримати легітимність, за словами опитаних Суспільним експертів, - участь у переговорах між Україною та рф. Очільник Білорусі часто говорить про це та наголошує, що без його країни таких перемовин бути не може, бо вони, мовляв, зачіпають і її інтереси.

"Найбільша мрія Лукашенка - бути посередником, що є нереалістичним сценарієм після того, як він надав територію Білорусі для агресії РФ. Другий варіант — він готовий сісти поруч з Путіним, бо й у цьому контексті його будуть розглядати як партнера на переговорах", - пояснює Латушко.

Фікція очима Заходу

Напередодні президентських виборів у Білорусі Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликав країни ЄС не визнавати їхніх результатів та посилити санкції проти "нелегітимного та злочинного" режиму Олександра Лукашенка, пише DW.

Європарламент закликав країни ЄС та всю міжнародну спільноту "категорично відкинути майбутні президентські вибори в Білорусі та передвиборчу кампанію як фіктивні, оскільки вони не відповідають мінімальним міжнародним стандартам демократичних виборів", а також продовжувати політику невизнання легітимності Олександра Лукашенка на посаді президента. Про це йдеться у резолюції, ухваленій Європарламентом у середу, 22 січня, у Страсбурзі. Документ підтримали 567 законодавців, 25 проголосували проти, 66 утрималися.

Євродепутати ще раз нагадали, що вважають нинішній режим у Білорусі "нелегітимним, протиправним та злочинним", при цьому вони підтвердили свою "непохитну підтримку білоруського народу у його прагненні до демократії, свободи та прав людини".

Україна і Білорусь: чи чекати змін

Білорусь на півночі України має 1084 кілометрів спільного кордону. На початкових етапах повномасштабного вторгнення рф в Україну Білорусь надала свою територію ворогу для нападу на Україну, але на цей час немає доказаних фактів, що надіслала своїх солдатів на війну. 

Білорусь також дозволила росії повний доступ до своїх військових авіабаз для військових літаків. Вже 24 лютого український головком повідомив, що з Білорусі в бік південного заходу України були запущені чотири балістичні ракети. 

Крім того, розслідувачі знайшли фільтраційний табір російських окупаційних військ на території Білорусі. Розслідування було виконане у співпраці з проєктом "Схеми" української служби "Радіо Свобода", білоруською редакцією "Радіо Свобода", за підтримки "Кіберпартизанів" і The Reckoning Project, організації, яка фіксує порушення прав людини.

Повідомляється, що табір був створений на початку повномасштабного вторгнення, умови утримання та ставлення до полонених у ньому правозахисники назвали одними з найжорстокіших.

Це тільки деякі факти опосередкованої участі режим Лукашенка у війні проти нашої країни. Важливо також зазначити, що 25 березня 2023 року путін заявив, що досяг домовленості з Лукашенком про розміщення та зберігання на території Білорусі тактичної ядерної зброї, а також додав, що Лукашенко давно його просив про це. 

На цьому тлі погіршенням сценарію для України може бути тільки один - прямий вступ режиму Лукашенка у війну з використанням збройних сил країни. 

З іншого боку, можемо констатувати, що наразі самопроголошений президент маневрує на межі та не допускає прямого зіткнення своїх військ із ЗСУ. 


Зображення: Правозахисний центр "Вясна" 

Також важливо взяти до уваги, що в Білорусі існує мовчазна антивоєнна згода суспільства і влади. Абсолютна більшість населення, навіть прихильники диктатури, не готові до вступу країни у війну.

Тобто можна припустити, що Лукашенко вкотре оголосить себе президентом країни, при цьому не маючи шансів отримати повноцінну легітимність в очах світового суспільства. Але бажання утримати владу буде і далі змушувати його маневрувати між дружбою з росією і неучастю збройних сил Білорусі у військових діях. 

Ігор Льов

Поділитися