Дивовижний Південь: Овідіополь - римський слід на Одещині

На лівому березі Дністровського лиману, серед степових просторів Причорномор'я, розташований Овідіополь – селище з незвичайною назвою та багатовіковою історією. У різні часи тут існували давні поселення, османське торгове містечко та прикордонна фортеця. Про історію Овідіополя, його пам'ятки та сучасність розповідаємо в рубриці "Дивовижний Південь".

Овідіополь на березі Дністровського лиману

Овідіополь розташований у південно-західній частині Одеської області, приблизно за 40 км від Одеси та за 18 км від місця впадіння Дністра в Чорне море. Селище лежить на межі Причорноморської низовини та Дністровського лиману. Рівнинні території з родючими ґрунтами сприяли розвитку землеробства, а близькість водних шляхів – рибальства й торгівлі. Таке розташування мало також військове значення, особливо в періоди боротьби за контроль над Північним Причорномор'ям.

Узбережжя Дністровського лиману поблизу Овідіополя. ФОТО: esu.com.ua

Від давніх поселень до Гаджи-Дере

Історія заселення території сучасного Овідіополя сягає глибокої давнини. Археологи виявили тут пам'ятки античного часу, кургани та сліди поселень різних історичних періодів.

Із середньовічною історією цієї місцевості пов'язують назву Чорногород, або Чорне місто. За однією з версій, вона виникла на противагу Білгороду, розташованому на іншому березі Дністровського лиману. Втім, питання про точне розташування середньовічного Чорногорода та його зв'язок із сучасним Овідіополем залишається дискусійним.

У XVII столітті в писемних джерелах уже згадується османське поселення Гаджи-Дере, що належало до Аккерманського санджаку. Його назва має кілька варіантів написання та тлумачення. Гаджи-Дере (Хаджидере) перекладають як "Долина паломника": турецьке hacı означає людину, яка здійснила хадж до Мекки, а dere – долину, балку або струмок. Іншу форму – Аджидере (Аджидер) – пов'язують зі словами acı ("гіркий") та dere, звідки походить тлумачення "Гірка долина".

У XVIII столітті Гаджи-Дере було важливим осередком зернової торгівлі. Про її масштаби свідчить османський портовий журнал 1756 року: протягом кількох місяців із місцевої пристані відправили 23 судна з пшеницею та ячменем загальною вагою близько 1770 тонн. Історичні документи також згадують численні зернові склади та погреби.

У 1769 році, під час російсько-турецької війни, Гаджи-Дере захопили та спалили запорозькі козаки під проводом Петра Калнишевського. Згодом поселення відновилося, а наприкінці XVIII століття перейшло під владу російської імперії.

Овідіопольська фортеця та походження сучасної назви

Після укладення Ясського мирного договору 1792 року Дністер став кордоном між російською та Османською імперіями. На протилежних берегах лиману опинилися два стратегічно важливі пункти: Аджидер і османський Аккерман (сучасний Білгород-Дністровський).

Наприкінці 1792 року в Аджидері розпочалися роботи зі спорудження нового фортифікаційного комплексу, а 15 червня 1793 року відбулося офіційне закладення фортеці. Її будували за проєктом військового інженера Франца де Волана. Укріплення призначалося для охорони прикордонних територій, контролю судноплавства та захисту місцевої гавані.

Земляні вали на місці фортеці Аджидер. ФОТО: thumb.wikimedia.org

Саме 1793 рік традиційно вважають датою заснування Овідіополя, хоча поселення на цьому місці існувало значно раніше.

Сучасну назву населений пункт отримав у 1795 році на честь давньоримського поета Публія Овідія Назона, автора "Метаморфоз". Тоді побутувало припущення, що поет перебував у цій місцевості на засланні або був тут похований. Насправді останні роки його життя пов'язані з античним містом Томи, розташованим на території сучасної Констанци в Румунії.

Після Бухарестського мирного договору 1812 року кордон російської імперії перемістився далі на захід, і Овідіопольська фортеця поступово втратила своє прикордонне значення. До наших днів збереглися лише залишки колишніх укріплень.

З фортецею пов'язані й місцеві легенди про підземелля. За одним із переказів, Овідіополь та Аккерман нібито з'єднував тунель, прокладений під Дністровським лиманом. Хоча в районі обох населених пунктів відомі підземні споруди, достовірних історичних чи археологічних свідчень існування такого переходу немає.

Овідіополь у XIX–XX століттях

У XIX столітті Овідіополь розвивався як торговельне й ремісниче поселення. Тут діяли школи, майстерні, торговельні заклади, а місцеві жителі займалися сільським господарством.

Наприкінці століття в Овідіополі працювали 17 вітряних і один паровий млин, два цегельні заводи, гончарний цех та численні ремісничі майстерні. На базарній площі щодня відбувалася торгівля. У 1897 році населення Овідіополя становило понад чотири тисячі осіб.

У XX столітті Овідіополь пережив революційні події, неодноразову зміну влади та встановлення радянського режиму. Однією з найтрагічніших сторінок його історії став Голодомор 1932–1933 років. Сьогодні встановлено імена понад 200 місцевих жителів, які загинули від голоду. Населення також зазнало сталінських репресій.

Під час Другої світової війни Овідіополь перебував під румунською та німецькою окупацією з 1941 до квітня 1944 року. Війна забрала життя багатьох місцевих жителів.

У повоєнні десятиліття селище поступово відбудовувалося, розвивалися промисловість, сільське господарство та соціальна інфраструктура.

Що подивитися в Овідіополі

Познайомитися з історією краю можна в Овідіопольському історико-краєзнавчому музеї, заснованому в 1980 році. Його експозиції охоплюють різні періоди – від найдавніших часів до сучасності.

Овідіопольський історико-краєзнавчий музей. ФОТО: esu.com.ua

Особливу увагу привертають археологічні знахідки, серед яких давньогрецька хіоська амфора, розписний керамічний кратер, кам'яні ядра для катапульт та монета Філіппа II – батька Олександра Македонського.

В етнографічній експозиції "Українська світлиця" представлено традиційний інтер'єр південноукраїнської оселі, старовинний одяг, предмети побуту, знаряддя праці та вишивку. У музеї також є експозиція копій давньої зброї та обладунків.

Ще одна місцева пам'ятка – пам'ятник Публію Овідію Назону на березі Дністровського лиману. Він нагадує про незвичайну історію назви селища, пов'язану з давнім припущенням про перебування римського поета в цій місцевості.

Пам'ятник Овідію. ФОТО: ovidiopol-odessa.com

Про військове минуле Овідіополя нагадують і залишки фортифікаційних споруд, пов'язаних з Аджидерсько-Овідіопольською фортецею.

Проєкт мосту через Дністровський лиман

На Одещині вже тривалий час обговорюють можливість будівництва мосту через Дністровський лиман. Потреба в новій переправі особливо загострилася через російські атаки на транспортну інфраструктуру регіону. Міст міг би забезпечити пряме сполучення півдня області з Одесою, створивши альтернативу пошкодженому мосту в Затоці та маршруту через Паланку, що проходить територією Молдови.

У 2026 році одеські архітектори запропонували альтернативну концепцію автомобільно-залізничного мосту. За попередніми оцінками розробників, його будівництво може коштувати 200–250 млн доларів, тоді як раніше запропоновані варіанти оцінювали приблизно у 500 млн доларів.

Переправу пропонують розташувати північніше Білгород-Дністровського морського порту, з виходом на протилежний берег поблизу Овідіополя. За задумом розробників, це дозволило б уникнути спорудження складних підйомних конструкцій для проходження великих суден та зменшити витрати на будівництво.

Наразі концепція залишається пропозицією, а терміни її можливої реалізації не визначені.

Юлія Сичова