Дивовижний Південь: Новий Світ – кримський парадиз

Новий Світ – курортне селище міського типу на південному сході кримського півострова. Воно знаходиться в мальовничій чорноморській бухті Судак-Лиман. Місце невеличке та тихе, але неймовірні краєвиди навколо нього зробили Новий Світ дуже відомим. Розповіддю саме про цю місцевість Інтент продовжує цикл Дивовижний Південь.

На краю цивілізації

Селище Новий Світ відокремлене, відстань до найближчого міста Судак – понад 7 км. З усіх боків по суші воно оточене своєрідним амфітеатром гір: Коба-Кая (Орел), Куш-Кая (Сокіл), Караул-Оба, Сихт-Лар. Завдяки цим горам бухта захищена від холодних вітрів. Це зумовлює унікальний мікроклімат у цьому місці. У літній період тут переважає сонячна погода практично без опадів. Морська вода прогрівається вже в травні, й купальний сезон триває до кінця жовтня.

Новий Світ. ФОТО: travels.in.ua

Миси Коба-Кая та Капчик поділяють бухти на Зелену, Синю, Блакитну. Новий Світ розташований на березі Зеленої бухти, пляжі якої вкриті дрібною галькою, а вода через підводну течію практично раз на добу має здатність повністю оновлюватися.

Віддаленість Нового Світу від великих міст дає безліч переваг для селища. Воно чисте та затишне. До анексії Криму на вулицях цього селища кожні 30 метрів стояли пристойні сміттєві урни. А ще це селище дуже маленьке. Навіть неспішно його можна обійти вздовж і впоперек лише за 20 хвилин.

У ньому немає великих визначних пам'яток. Хіба що старовинний винний завод та приморська садиба князя Лева Голіцина. Центром садиби є дві житлові споруди – панський будинок ("Великий дім") і будинок для приїжджих, також відомий як "Замок" чи "Гостьовий будинок". Він зведений у центрі сучасного селища. Будівля збудована в популярному в дореволюційному Криму мавританському стилі та нагадує середньовічний лицарський замок.

Панська садиба знаходиться ближче до краю селища – там, де до нього підступають гори. Парадний фасад у східному стилі нагадує передню частину балканської базиліки, але доповнений терасою із поручнями з різьбленого дерева. Нині в будівлі знаходиться музей, присвячений князю Леву Голіцину та розвитку виноградарства й виноробства в Новому Світі. Герб селища прикрашає зображення гостьового будинку князя.

Будинок-музей князя Лева Голіцина. ФОТО: esu.com.ua

Слід додати, що Новий Світ з його мальовничими околицями, разом із гірськими масивами, що обрамляють бухти та відділяють їх одну від одної, а також природні та історичні пам’ятки, які знаходяться в цій місцевості, входять до складу ботанічного заказника загальнодержавного значення з однойменною назвою.

Історія райського куточка

Ще з античних часів околиці селища були заселені людьми. Це підтверджують численні археологічні пам'ятки: у різних місцях знайдені предмети таврської культури; в одному з урвищ виявлені свідоцтва життєдіяльності та праці людей епохи кам'яного віку. У гірській місцевості повсюдно можна зустріти старі стежки та дороги, залишки будівель, занедбаних каменоломень, млинові жорна.

У давнину тут, у південно-східній частині Криму, знаходилося селище, яке мало назву "Paradisio", що з давньогрецької має переклад "сад", "парк", а в поетичній літературі – "рай". Минав час та разом з ним мінялися назви та власники Парадизу. Проте сучасна історія селища Новий Світ пов'язана з ім'ям князя Лева Сергійовича Голіцина. У ХІХ столітті на цих землях князь заснував виноградники, а в 1878 році – завод шампанських вин, який працює й понині.

Селище поблизу ялівцевого гаю було перейменовано на Новий Світ невипадково. Посприяв такому рішенню імператор Микола II, який одного разу в захопленні від місцевої природи та вин промовив: "Відтепер я бачу світ у новому світлі”. Мабуть, вина, які виробляв князь, мали чудодійні властивості.

Голіцинська стежка

Візитною карткою Нового Світу вважається знаменита Голіцинська або Соколина стежка, прогулянка по якій дозволяє побачити практично всі визначні пам'ятки цієї місцевості. Вона є обов'язковим пунктом відвідування туристів, що приїжджають до цього райського куточка Криму. Назвою стежка завдячує своєму творцеві – князю Леву Сергійовичу Голіцину, який всіляко оберігав і розвивав цю місцевість. Цю стежку було прокладено та облаштовано спеціально до урочистої події – візиту імператора Миколи II у 1912 році. За деякими історичними даними, будівництво стежки продовжувалося протягом двох з половиною років.

Голіцинська стежка. ФОТО: upload.wikimedia.org

Свій початок Голіцинська стежка бере в Новому світі на березі Зеленої бухти. Надалі вона огинає гору Коба-Кая і йде її схилом на висоті 30 метрів над морською гладдю. У надрах гори знаходиться великий просторий грот близько 40 метрів заввишки й завширшки. Цей грот є унікальним тим, що в ньому цілий рік температура повітря тримається на позначці +5°C. Саме цей грот князь Голіцин використовував для зберігання своїх вин. Тут було облаштовано цегляні ніші, вони збереглися до наших днів. Грот отримав назву на честь Шаляпіна. За чутками, відомий оперний співак колись виступав у цьому місці. Дійсно, князь Голіцин організовував концерти й святкування свого дня народження в цьому гроті. На кам'яній терасі були встановлені столи та стільці, де князь проводив дегустації вин для своїх гостей.

Грот Шаляпіна. ФОТО: upload.wikimedia.org

Далі Голіцинська стежка, минаючи грот, виходить на крутий берег, з якого відкривається панорама Синьої бухти та мису Капчик. Місцеві легенди розповідають, що в часи стародавніх греків і таврів саме тут пірати ховали свої скарби, тому цю бухту ще називали Піратською.

Стежка продовжує свій шлях та підіймається на мис Капчик, який виступає в море на доволі велику відстань та нагадує якусь гігантську казкову тварину, що заснула біля берега. З мису можна побачити Блакитну бухту, на яку пав вибір імператора Миколи ІІ під час його візиту в це райське місце. Бухта отримала таку назву завдяки кришталево чистій воді блакитно-зеленого кольору і вважається одним із найкращих місць для купання у цьому краю. Микола ІІ разом із сім’єю неодноразово відвідував природний пляж Блакитної бухти з метою відпочинку та купання. На честь візиту імператора пляж був названий Царським.

Мис Капчик та Блакитна бухта. ФОТО: o-go-go.com

Блакитна бухта обмежується горою Караул-Оба, на західному схилі якої збереглися руїни фортеці Кутлак. Дослідники вважають її прикордонним приморським фортом Боспорського царства часів правління царя Асандра (І століття до н. е.). Ймовірно, укріплення охороняло порт Афінеон, який, за однією з версій, розташовувався на березі Кутлацької бухти. Існування фортеці припинилося на межі нашої ери: гарнізон залишив укріплення, вивізши всі цінні речі, після чого споруду зруйнували.

З Царського пляжу стежка змінює свій напрям і продовжує йти перпендикулярно узбережжю, ведучи вглиб реліктового ялівцевого гаю Нового світу. Поступово цей гай спускається до селища, а стежка Голіцина завершує свій хід чудовими краєвидами. Загальна довжина її сягає 5,6 кілометрів, а тривалість прогулянки нею може займати близько 4-6 годин.

Ялівцевий гай

Селище отримало статус одного з найпопулярніших кримських курортів багато в чому завдяки реліктовому ялівцевому гаю, який є частиною ландшафтного заповідника, створеного з метою збереження реліктових порід дерев. На території Нового Світу ростуть кілька десятків рослин, занесених до Червоної книги. Серед найунікальніших – судакська сосна, фісташка туполиста, дуб пухнастий, дуб скельний, клен, ясен та інші види.

Найпоширеніший представник хвойних порід у даному регіоні – деревоподібний ялівець. Він обирає місце для зростання тільки в екологічно чистих зонах. У Новому світі його зарості простягаються від Царського пляжу й доходять до самого центру селища. Гуляючи гаєм, тут можна зустріти справжніх старожилів. Деякі екземпляри досягають віку в кілька сотень років та мають незвичайну, іноді химерну форму дерев.

Представник ялівцевого гаю. ФОТО: esu.com.ua

Корисні властивості ялівцю

Ялівець – це вічнозелений чагарник, який може приймати деревоподібну форму. У комфортних умовах ця рослина перетворюється на справжнього довгожителя, вік якого може складати майже 3000 років. Завдяки цій особливості у багатьох культурах ялівець вважається символом довголіття та вічного життя.

Ялівцевий гай у Новому Світі виділяє велику кількість фітонцидів – біологічно активних речовин, які знищують бактерії та пригнічують ріст грибів і найпростіших. Завдяки цьому повітря тут вважається корисним для здоров’я. Ці так звані природні антибіотики позитивно впливають на організм людини.

Антимікробна дія ялівцю стала причиною його використання для лікування багатьох захворювань: олія ялівцю дезінфікує, знімає запалення та знеболює, а препарати з екстрактами рослини допомагають зняти симптоми кашлю, мають відхаркувальну дію.

Прогулянки ялівцевим гаєм у Новому Світі полегшують стан людей, які страждають від захворювань дихальної системи, а здоровим людям дарують велику дозу корисних речовин, які зміцнюють загальний стан організму.

Новий Світ у кінематографі

Селище Новий Світ, завдяки своїм фантастичним ландшафтам, неодноразово ставало знімальним майданчиком для десятків культових фільмів. Його унікальна природа часто з’являлася на екранах у вигляді інопланетних світів та екзотичних курортів.

Найвідоміші фільми, зняті в Новому Світі

"Людина-амфібія" (1961 р). Деякі морські та берегові сцени кінокартини знімали в районі Нового Світу. Тут відбувалися підводні зйомки за участю Іхтіандра. Скелі також використовувалися для створення образу загадкового узбережжя та стали декораціями для відтворення морських пейзажів Аргентини.

"Три плюс два" (1963 р). Основні сцени фільму показують глядачам пляж Зеленої бухти. У кадрі часто фігурує східний схил гори Коба-Кая (Орел). Сцени побачень закоханих знімалися на Стежці Голіцина. Окрім того, у кадр потрапили скелі мису Капчик та гора Сокіл, що слугували фоном для більшості "морських" сцен.

"Туманність Андромеди" (1967 р). Скелясті краєвиди Нового Світу втілювали на екрані незвідані інопланетні простори майбутнього.

"Пірати ХХ століття" (1979 р). Сцени цього легендарного радянського бойовика зі скелями та морськими боями частково створювали на фоні диких пляжів та гротів Нового Світу. Локації цього місця ідеально передавали атмосферу безлюдного острова.

“Спортлото 82” (1982 р). У фільми показаний модний у СРСР автотуризм. Наметовий табір автотуристів за сюжетом стояв на мисі Капчик. У кадрі також постійно з'являлися мальовничі миси Нового Світу: Коба-Кая, Капчик і Караул-Оба. Проте у справжньому житті автотуристам на мисі Капчик стояти не дозволено, бо він є частиною заповідної зони.

Кадр із фільму "Спортлото-82"

До початку окупації півострів Крим виступав одним із головних кінематографічних майданчиків для українських, російських та міжнародних картин, де працювала Ялтинська кіностудія. Різноманіття кримської природи дозволяло знімати в одному місці різнопланові сценічні кадри – степи, гори та субтропіки.

Після анексії півострова можливість створення якісного кіно у Криму зникла. Українські та міжнародні кінематографісти почали шукати альтернативу кримським пейзажам на материковій частині України (Херсонщина, Арабатська стрілка) та в інших країнах (Грузія, Болгарія).

Як дістатися Нового Світу

На машині. Найкомфортніший і найшвидший метод. Дорога від Судака до Нового Світу може зайняти 30 хвилин.

На автобусі. Автобуси до селища відправляються від нижньої платформи судакської автостанції №2. Поїздка автобусом займає 40 хвилин в один бік.

Пішки. На дорогу доведеться витратити лише півтори години, тому чимало людей обирає цей варіант. По дорозі мандрівників супроводжують визначні пам'ятки цього краю та незабутні місцеві краєвиди.

По воді. До Нового Світу із Судака можна дістатися і водним шляхом, на катері.
 

Юлія Сичова