Як вчителі та учні одеської школи створили віртуальний музей

Одеська школа №26 розташована на вулиці Старопортофранківській. Історично склалося, що саме на цій вулиці розташовано найбільше закладів освіти міста. Усі вони мають давню та цікаву історію. Саме тому учні та вчителі школи № 26 вирішили самотужки створити віртуальний, інтерактивний музей. Учні кажуть, що музейні експонати та диджиталізація сприяють зацікавленню дітей міста в історії.

Інтент спільно з "Новою українською школою" поспілкувалися з Тетяною Жорницькою, директоркою Одеської ЗОШ №26, віцепрезиденткою Асоціації керівників закладів освіти "Відроджені гімназії України" та дізналися про шлях від ідеї до створення віртуального шкільного музею "Старопортофранківська - вулиця закладів освіти".

Як за місяць для створення музею зібрали 94 000 гривень 

Ідея створення шкільного музею виникла в Тетяни відразу після призначення на посаду директорки школи №26. Матеріалів для цього було достатньо, досвіду також. Спершу треба було опрацювати документи, усе систематизувати та знайти ті матеріали, яких не вистачало.

• Читайте також: Життя в укритті, мітинги, евакуація та повернення до роботи: розповідь виховательки херсонського садочка

Особливо важливим завданням було залучити однодумців, які б підтримали ідею та допомогли з втіленням. У школі створили проєктну групу, до якої увійшли вчителі та учні школи. Архівні матеріали та артефакти, пов’язані зі школою, спершу збирали вчителі. Пізніше вони почали залучати до цієї справи учнів. Так, музейна експозиція почала швидше поповнюватися новими надходженнями. Для оформлення музею використали й напрацювання попередніх поколінь учнів цієї школи, що колись створили проєкт "Культурна спадщина в руках молоді".

"Але яким би не був хорошим задум, для цього необхідні кошти, яких у нас тоді не було, - каже Тетяна. - Якось на занятті "Студії освітніх управлінців" нам докладно розповіли про краудфандингову платформу (онлайн-платформа, на якій розміщується збір коштів від інтернет-користувачів під якийсь проєкт, - ред.) яка й допомогла зібрати гроші, що стали фінансовою основою реалізації нашої ідеї. До збору долучилися батьки учнів школи, наші випускники, доброчинці. Так, усього за місяць ми зібрали 94 тисячі гривень". 

"Вулицю віддали під державні установі, щоб "цікаві" одесити не переносили контрабанду"

Відкриття віртуального музею організували 2 вересня 2021 року, з нагоди відзначення Дня міста. Тоді на один день Старопортофранківська перенеслася в кінець ХІХ століття.

Чому саме на цій вулиці побудували так багато закладів освіти, нам розповіла Олена Чебан, вчителька історії школи №26: "Для того, щоб "цікаві одесити" не переносили контрабанду на інший бік і не відправляли її за кордон, усі земельні ділянки по правий бік Старопортофранківської віддавали під якісь державні установи. Так склалося, що праворуч один за одним побудували заклади освіти".

Так, на вулиці, зокрема, розмістилися: 

Міське дівоче училище

Народне училище ім. В. Бєлінського

Друга жіноча гімназія

Слюсарна художня школа імені В. І. Афанасьєва

"На стінах ефект старої фотографії Одеси": про наповнення музею 

Художники Надія Мушнягул та Максим Смірнов розписували стіни в школі №26 вручну. Для них обох це перший історичний проєкт, над яким працювали приблизно чотири місяці. Спочатку шукали історичні фотографії кожного закладу освіти, робили ескізи, а потім уже доповнювали композиційно. Основним завданням було зʼєднати всі фрагменти фото в одну картину й доповнити окремими деталями: персонажами, котиками - усім, що так чи інакше характеризує Одесу. Художникам вдалося реалізувати свій задум і створити ефект старої фотографії.

Музей інтерактивний. У ньому розміщені QR-коди, відсканувавши які можна переглянути відео з історією будівель закладів освіти. До речі, учні школи самі озвучували деякі ролики для музею.

• Читайте також: Психологиня та її чихуахуа допомагають дітям впоратися з травмою війни

Серед експонатів - класні журнали з 1950-х років, архівні документи, дзвоник, яким кликали на урок упродовж 50 років, фотографії перших вісьмох учениць з 1820 року (у 1901 році їх було вже 300).

Долучаються до поповнення експозиції музею і самі одесити. Так, Олена Ткаченко, яка на початку 1970 року навчалась у школі №26, переглянувши сюжет про музей, вирішила зробити йому подарунок. У 1907 році Міське дівоче училище закінчила її бабуся Юлія Феліксівна Юревич, про що свідчать відповідні документи - атестат та похвальний лист, які й передала музею Олена.

Учні школи вважають, що така диджиталізація музею може посилити інтерес учнів закладів освіти Старопортофранківської (та й усієї Одеси) до історії. Тому в реалізації проєкту допомагають хто як може.

• Читайте також: З "пластмасовим" серцем і зброєю в руках: історія військового з Одеси

Попри воєнний стан, музей працює - проводить екскурсії для учнів, які вчаться офлайн; для містян, які відвідують пункт незламності; для волонтерів, які допомагають ЗСУ.

"Зараз як ніколи стало зрозуміло, що ми повинні виховувати в дітей повагу до історичної спадщини, національних і культурних традицій нашої країни, формувати бажання пізнавати щось нове. І такий інтерактивний музей - нестандартний та дуже ефективний для цього спосіб", - додала директорка.

Усі фото та відео: особистий архів Тетяни Жорницької

Лариса Писаренко