Мовний ландшафт медіа, які пишуть про Крим

Після анексії Криму окупанти почали перероблювати інформаційний простір як то кажуть під себе. Це стосувалося як наповнення смислами, так і мови. Інтент розбирався яка зараз ситуація з кількістю медіа, які пишуть правду про ситуацію на півострові.

Голос Криму звучить все тихіше

За дослідженням Інституту масової інформації від 31 травня 2024 року, в українських медіа практично відсутня інформація щодо суспільно-політичного життя на окупованому півострові. Частіше вони пишуть про удари ЗСУ по військовім об'єктах на півострові, висвітлюють річниці депортації кримських татар, та інформують про тиск чи переслідування мирних мешканців півострова окупаційною владою та силовими структурами.

Однак жителі Криму не мають змоги дізнаватися з українських медіа про соціальне буття на півострові, а люди, які переїхали з Криму до материкової частини України, залишаються малопоінформованими про життя на півострові. 

Відповідно, кримці можуть відчувати певний інформаційний вакуум, який вони змушені заповнювати з малодостовірних джерел, як-от російські медіа чи неверифіковані сторінки в соціальних мережах.

Є вузькоспеціалізовані видання, які висвітлюють тематику Криму, однак їх не так багато. І, на думку авторки дослідження, аналітикині ІМІ Олени Голуб, передусім це не через те, що українці втратили інтерес до Криму, а через  те, що отримати правдиву інформацію звідти важко і проблематично. 

"По перше, проблематично верифікувати інформацію. Ми ж не можемо посилатися на кримські пропагандистські медіа, оскільки не можемо вважати їх правдивим джерелом інформації. По-друге, це небезпечно для людей, які можуть надавати інформацію", – каже експертка.

Олена Голуб. Фото: ІМІ

Вона впевнена, що це дуже важливо. Адже росіяни намагаються стерти з пам’яти місцевого населення згадки про Україну і про український Крим.

"З 2014 року в медіа, які залишились на території Криму і які прийшли під вплив росії, згадки про Україну ще деякий час були присутні. Але в негативному світлі. Тобто проблеми з водою – винна Україна, погані дороги – винна Україна та інше", – розповідає експертка.

А згодом, за її спостереженнями, і взагалі перестали згадувати про Україну.

"Тобто всіляко Кримські медіа намагалися відсторонитися від України. Ніби України в історії Криму ніколи й не було. Була росія, був Радянський Союз і знову росія", – каже Олена Голуб.

З початком президентської виборчої кампанії та відразу після виборів у 2019 році, Україна повернулася в Кримські медіа. 

"Тоді була досить позитивна риторика стосовно Володимира Зеленського. Його називали простим хлопцем з народу, в якого правильна позиція та ставлення до російської мови. Тобто кримські медіа сподівались, що буде скасовано закон про мову", – згадує аналітикиня.

І пояснення, що саме від цього вигравали окупанти, не має: Крим на той час був анексований, й кримцям не мало бути ніякого діла, яка мова на материковій частині України.

"Але чомусь кримські пропагандистські медіа, всіляко порушували мовне питання, і воно було на порядку денному", – розповідає дослідниця.

При цьому вона зазначила, що інформацію медіа в Криму публікують лише російською мовою. На місцевих сайтах немає переходу ні на кримськотатарську, на, тим більше на українську. 

"Всі україномовні сайти на півострові практично зникли протягом перших пів року окупації", – каже експертка.

Про те, що є певне зменшення кількості медіа, які систематично висвітлюють події в окупованому Криму помітили й в Представництві президента в АР Крим. Однією й причин там вважають важкість отримання правдивої інформації.

"Попри це в Україні є організації та медіа, які продовжують активно працювати над висвітленням кримської тематики, які регулярно публікують матеріали українською та кримськотатарською мовами, висвітлюють порушення прав людини, мілітаризацію півострова та спротив окупації", – каже керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва президента в АРК Євген Бондаренко.

Євген Бондаренко. Фото: Укрінформ

Аби голос Криму звучав гучніше треба, на його думку, підтримувати існуючи та нові ініціативи, співпрацювати з медіа та правозахисниками. Й держава має відігравати ключову роль у підтримці таких медіа та проєктів.

Мова сайтів медіа, які пишуть про Крим

Інтент встановив 6 українських онлайн медіа в яких загальна направленість – події в Криму та 4 сайти Кримських правозахисних груп, які мають новинну стрічку. Ми дослідили, якою мовою вони подають інформацію і чи є в переліку кримськотатарська мова.

Найчастіше медіа Криму, які працюють з території вільної України, для своїх публікацій обирають українську мову. Майже всі мають перехід на кримськотатарську, англійську та на російську.

Зображення: Інтент

Не має російського варіанту Суспільне Крим, Кримська платформа та Qirim media. Кримськотатарською не публікують матеріали Qirim media, КримSOS, Голос Криму та Кримська правозахисна група.

Суспільне Крим має сторінку кримськотатарською мовою. 

Скриншот екрана. Суспільне Крим

Крим.Реалії мають різну стрічку новин на кожній з мов. В українській та російських версіях сайту новини публікують щодня, а кримськотатарською бувають перерви. Наприклад, останні новини на кримськотатарській версії опубліковані в п’ятницю 28 березня. Тоді редакція завершила день матеріалом "Ukrayina Tış işler nazirligi Putinniñ Ukrayinada "tış idare" kirsetüv laflarına cevap berdi" ("МЗС України відповіло на розмови путіна про запровадження "іноземного контролю" в Україні"). При цьому остання новина в українській версії сайту була "Ніхто не погодиться на територіальні поступки ні щодо Криму, ні стосовно Донбасу" – посол України в Польщі", а на російській – "Генсек ООН прокомментировал заявления Путина о "внешнем управлении" в Украине".

Скриншот екрана. Крим.Реалії

Ситуація з тим, що новини кримськотатарською публікують час від часу й на сайті Кримськотатарського ресурсного центру. Остання новина на кримськотатарській версії від 16 березня, а до того була 26 лютого. 

Скриншот екрана. Кримськотатарський ресурсний центр

Мають перехід на кримськотатарську мову, однак, останнім часом не оновлюють новини й на Кримській платформі. При цьому українська версія оновлюється регулярно.

Скриншот екрана. Кримська платформа

Перехід на кримськотатарську пропонує й Кримське громадське медіа, однак новини все одно відображаються українською.

Скриншот екрана. Кримське громадське медіа

Сайт UA South, який має версію кримськотатарською, не оновлює інформацію з липня 2024. На банері зазначено, що слідкувати за їх новинами можна на Кримському громадському медіа. 

Про те, що кримськотатарської мови в медіа, які пишуть про Крим не вистачає зазначив депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов. 

"Є медіамайданчики, які торкаються тематики Криму, але для України цього супер мало. А тих, хто пише кримськотатарською – абсолютні одиниці. В Україні два медіаресурси й три Туреччині", – додав депутат.

Медіа в соцмережах

У Facebook досліджуванні медіа дописи публікують переважно українською мовою, кримськотатарською робить дописи Суспільне Крим. При цьому найбільше за кількістю підписників Крим.Реалії єдине, хто викладає інформацію у FB російською. На сторінку видання підписались 342 тисячі людей, 128 тисяч відмітили, що вона їм подобається.

Зображення: Інтент

В Telegram серед цих медіа також переважає українська мова. Однак, ті ж Крим.Реалії, які й у цій мережі мають більшість підписників (27 тисяч) – дописують російською. Публікують російською новини у Telegram й Кримське громадське медіа.  Є дописи у Telegram кримськотатарською у Суспільне Крим. 

Зображення: Інтент

При цьому жодне з досліджуваних медіа, яке має Youtube, не використовують на каналі російську. Кримське громадське медіа та Кримськотатарський ресурсний центр інколи викладають відео кримськотатарською. ЗМІ має 6 тисяч 710 підписників, а правозахисники – тисячу 300.

Зображення: Інтент

Тож інформаційна ситуація в Криму продовжує залишатися складною: російська пропаганда контролює місцеві ЗМІ. Українські медіа, які намагаються висвітлювати ситуацію на півострові, постають перед труднощами через обмежений доступ до інформації та небезпеку для тих, хто її надає. Фінансова, організаційна та інформаційна допомога може сприяти розвитку цих медіа та громадських ініціатив, забезпечуючи їхню стійкість і розширення авдиторії.

У випадку, якщо ваше медіа не потрапило до дослідження, повідомте, будь ласка, на адресу intent.press@gmail.com. 

Валерій Болган

Олеся Ланцман