“Коли я була на зйомках, в мій будинок прилетів шахед”, — учасниця "Мастер Шеф" Катерина Дубчак

Що таке одеська кухня та чи можна навчитися на "Мастер Шеф"? Про це поговорили з учасницею "Мастер Шеф-16", волонтеркою та художницею з гриму Катериною Дубчак. Дивіться інтерв’ю та читайте скорочену версію на Інтенті про кулінарію, виклики шоу, улюбленого суддю та допомогу військовим.

Дивіться повне інтерв’ю на youtube-каналі Інтент

Катю, тільки розпочався новий сезон "Мастер Шеф", тому ми не знаємо всіх таємниць, до фіналу ще дуже довго, і ми не будемо питати якісь секретики, але ми точно поговоримо про ваш шлях з кулінарією. Розкажіть, в який момент це стало для вас цікавим заняттям,  як ви почали цим займатися частіше, ніж зазвичай?

Я люблю готувати, і в мене мама, тато дуже смачно готують. Взагалі, коли ми приходимо до когось на свято, це безліч смаколиків, які я обожнюю куштувати. Тож для мене це не стало чимось новим. 

На початку повномасштабного вторгнення я почала виготовляти тактичний грим для спецпідрозділів. І спочатку надсилала лише тактичний грим і разом стала випікати якісь смаколики, пиріжечки, бублички, ще щось. Але влітку це дуже важко транспортувати. І Нова пошта відмовлялася транспортувати якусь їжу, яка може швидко зіпсуватися. Тому я почала робити реторт-пакети з їжею. З реторт-пакетом я приїхала на кастинг "Мастер Шеф" і запропонувала суддям окрім основної страви спробувати. Їм сподобалось. Там була картопля з зажарочкою та мітболами. І ось таку їжу, як я привезла суддям, я виготовляю та надсилаю нашим хлопцям на фронт. Тож готую я постійно. 

Також на початку повномасштабного вторгнення я почала вести фудблог. Там різні рецептики. Я це робила для себе, для своєї бабусі, тому що вона часто телефонувала мені і питала: "Ой, а як те? А як це?" І спочатку це була взагалі закрита сторінка, відкрита лише для моєї сім'ї, де я просто скидала фотку результату і підписувала, що я туди додаю. А потім я вирішила викласти відео, і воно залетіло. 

Давайте розберемося з реторт-пакетами. Що це таке? Розкажіть, чому воно дозволяє зберігати їжу? Як довго вона зберігається? Як ви знайшли цю ідею? 

Ідея з реторт-пакетами не моя. Я побачила її у волонтерів. У ТікТоці дуже багато людей ведуть прямі ефіри, як вони виготовляють їжу. І мені дуже цінно те, що вони поділилися зі мною своїми рецептами. Моя близька подруга Валентина, яка має магазин "Від Валентини", надає мені більшу частину продуктів, усі свіжі овочі, фрукти, зелень, приправи, допомагає моїм зборам, закуповує м'ясо. 

Реторт-пакет — це спеціальний пакет, частіше за все зеленого кольору, який вміщує в себе сирі продукти. Ми вакуумуємо цей пакет, проварюємо в автоклаві. Це спеціальний прилад, який нагріває до 115—120° ці пакети. Пакети повільно нагріваються, там вся їжа готується, вони вистигають за добу. І воно, як в банці, може зберігатися до кількох років. Я почала все це виготовляти, поїхала на шоу.

Коли я була на шоу, вимкнула звук, щоб виспатись. Оце, мабуть, була єдина ніч, коли я вимкнула звук. І я прокинулася вночі попити води. І я побачила, що в мене від сусідів дуже багато пропущених дзвінків. Від сусідів, від сестри, але не від мами. А мама була вдома. У нас на одному подвір'ї будинки. І приліт був саме в мамину кімнату. А в мами згоріло все. В мене згорів дах, зруйнувалася частина майна. В основному в мене затопило більшу частину будинку. Ми вже відновили дах, вікна і двері. У мами з татом згоріло все. Вони не можуть там жити. 

ФОТО: Інтент, Наталя Довбиш

А з відновленням ви це все робили за свої гроші?

Я відкрила збір в перший же день. На частину грошей ми відновили дах, поставили вікна і двері. 

Ну, а взагалі ось цей елемент фіксації після того, як відбувається приліт, — я не знаю повноцінно, як працює ця система, але ж я розумію, що люди стають в якусь чергу на відшкодування.

Що дуже важливо, коли стається приліт. Перше, що треба зробити, — викликати поліцію. Я не знала цього. Треба викликати поліцію, щоб зафіксували, що це саме приліт шахеда, ракети, що це не випадковість. Поліція має зафіксувати все так, як є. Звісно, ми викликали поліцію, вона їхала добу. За цей час ми вже поприбирали. Ну я ж кажу, ми не знали. Нам дуже допоміг "Добробат". Це благодійний фонд. Вони за день просто розчистили нам все. Моя сестра долучилася до них. Моя сестра зараз волонтерить у "Добробаті", виїжджає на всі прильоти. Після цього вона стала частиною цього батальйону. Для мене це дуже цінно.

Тоді повернемося знову до кухні. Чому "Мастер Шеф"?

Я виросла на "Мастер Шефі". Я дивилася його постійно. Мені завжди хотілося побувати там, на тій кухні, і спробувати себе. Коли ти сидиш на дивані, це здається дуже простим. Боже, ну хіба не можна взять ту картоплю, почистить та й посмажити?

Мені здається дуже стресовим.

А мені ні. Мені завжди здавалося, що це так просто. Як можна не знайти м'яса або як можна не зробити ту котлету? Я просто не знаю. Коли ти опиняєшся там… По-перше, це дуже стресово, але відкриваються якісь такі можливості, якось так починає працювати фантазія, що продукти, які ти ніколи б не поєднав, ти поєднуєш. 

Або, наприклад, щоб ви розуміли: я прийшла на кастинг з молекулярними спагеті. Що таке молекулярні спагеті? Це найпростіше, що може зробити будь-яка людина в себе на кухні. Я купила крапельниці в аптеці, шприц, агар-агар і сік. Вилила сік апельсину, проварила, додала розмарин, трошки цукру, солі і залила це в систему крапельниці. Потім зі шприца просто видуваєш повітря, і ця макаронина сама випливає. Все — це не щось супер, але через те, що це вразило глядача, це вразило суддів, я кожен конкурс намагалася зробити щось молекулярне, і всі такі: "Блін, ти королева молекулярки!" Але на наступний же конкурс треба було зробити страву на аукціон. І я кажу: "Все, я зроблю молекулярний десерт. Це буде яєчня". Але насправді це буде десерт. Це желефіковані вершки, підвзбиті з цукровою пудрою. І вони дуже пружні і і дуже смачні. А жовток — це напівсфера з абрикосою, з морквою і різнокольорові макарони з буряку, м'яти та моркви з абрикосом. І воно виглядало як яєчня з чимось кольоровим. А насправді це все десерт, але правильний, який можна вживати дітям.

ФОТО: Інтент, Наталя Довбиш

Скажіть, хто улюблений суддя? І ось я подивилася два випуски — і постійно говорять про те, що Ярославський дуже суворий. Мені він таким не здається.

Ні, мені здається, що найсуворіший Ектор. Коли ти щось готуєш, вони можуть підійти. Володимир і Ольга, підходячи, можуть зробити зауваження або порадити щось зробити інакше. А Ектор підходить і каже: "Нічого не здається дивним?" І ти: "Е-е, я щось роблю не так?" І він: "Додумайся". І кожен раз, коли підходить Ектор, ти думаєш: "Мабуть, я щось роблю не так".

Треш-історія. Перший виїзний конкурс. І взагалі це перший конкурс цього сезону. Перший конкурс двадцятки. Я ввечері сиджу і думаю: "Візьму зубну нитку і прихорошу свої зуби". Нащо? Скажіть мені. Я не знаю, щось я клацнула, і в мене відпала коронка. Я біжу до продюсерів і кажу, що мені потрібна допомога, треба щось з цим робити. І вони: "А це ж контент, залишаємо так", — прикинь. Я не знала, що робити. А ми жили за містом в селі, в такому селищі, в придорожному готелі. І там немає ні лікарень, ні стоматології, нічого, і ніхто не може надати допомогу. На наступний ранок я приїжджаю в павільйон, роблю мейкап, все. І я без зуба. Треба їхати на конкурс. Я без зуба. І я у продюсерів відпросилася на півгодини, щоб вставити зуб. Я не знала, де це можна зробити. Я вибігаю з павільйону. Дивлюся, куди можна, в інтернеті. Там знайшла якусь будку “Швидкозуби”. Телефоную, кажу: "Я біжу до вас". Лікар каже: "Ви ж розумієте, що це неможливо — нормально, якісно щось зробити". Я кажу: "Та не знаю, садіть на клей". Що ви думаєте? Він бере, садить мені на клей просто цей зуб. Він каже: "Я не знаю, коли він відпаде. Може сьогодні, може через рік". Ми нічого не знаємо. Він просто вставляє мені. І я дивлюсь на годинник. В мене ще 10 хвилин повернутись назад. І я через місяць пішла до лікаря і поміняла на нормальну коронку. Я місяць відходила з тим зубом. Лікарю, дякую. Я це все розказувала, і ми фотки надавали СТБ, але мені здається, що через брак ефірного часу вони цього не вставили.

Марія Литянська