Українська замість російської: як в Одесі формують нове покоління дітей

В Одесі пластовий рух допомагає дітям розвивати самостійність, відповідальність, критичне мислення та відчуття приналежності до українського культурного середовища.

Про це в інтерв’ю Інтенту розповіла виховниця Пласту та проєктна менеджерка центру підтримки підприємців "Дія.Бізнес в Одесі" Маруся Женжерук.

За її словами, сьогодні для дітей особливо важливе середовище, в якому вони можуть спілкуватися українською мовою та бачити приклад відповідальної поведінки дорослих. Женжерук розповіла, що сама прийшла до Пласту саме у пошуках україномовного оточення.

"В Одесі я себе почувала білою вороною", — пояснила вона, зазначивши, що в її родині говорили українською, тоді як у школі, університеті та серед друзів такого середовища практично не було.

На думку виховниці, Пласт для Одеси важливий не лише як організація для дитячого дозвілля. Він може допомагати заповнювати прогалини у вихованні, які посилилися через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну.

Женжерук звернула увагу, що через повітряні тривоги, дистанційне навчання та загальний стрес діти мають менше можливостей для повноцінного спілкування й розвитку.

"Діти дуже втрачають у вихованні шкільному, тому що часті тривоги, онлайни, це все не є на користь освіті", — сказала вона.

Вона вважає, що у майбутньому це може позначитися на здатності дітей самостійно приймати рішення, критично мислити та діяти. Саме ці навички, за її словами, Пласт намагається розвивати через практичні заняття, ігри, мандрівки та спільну діяльність.

Окремо Женжерук говорить про мовне середовище. За її словами, навіть в одеських школах українська не завжди залишається мовою спілкування дітей поза уроками. Вона зазначила, що російськомовне середовище досі присутнє також у спортивних секціях та інших дитячих активностях.

Водночас виховниця наголошує: дітям потрібно не просто забороняти російське, а показувати цікаву українську альтернативу — культуру, історію, спільноту та можливості для розвитку.

Чого, на її думку, потрібно навчати дітей

Серед головних принципів Женжерук називає повагу до інших, самостійність та відповідальність.

Вона вважає важливим дозволяти дітям помилятися й поступово вчитися самостійно розв'язувати проблеми. Надмірна батьківська опіка, на її думку, може забирати у дітей можливість отримати власний досвід.

Ще одним важливим принципом вона називає допомогу іншим. За словами Женжерук, дітей варто змалечку вчити не бути зосередженими лише на собі, а помічати потреби інших та приходити на допомогу. Особливо важливим це є під час війни, коли значна частина суспільства тримається на волонтерстві.

Війна змінила роботу Пласту

Повномасштабне вторгнення вплинуло і на роботу одеського осередку. Частина виховників-чоловіків пішла служити, ще частина виїхала до Європи. Крім того, проведення занять і масових заходів тепер потребує постійного врахування безпекової ситуації.

У програмі, за словами Женжерук, не відбулося кардинальних змін, однак більше уваги стали приділяти навчанню домедичної допомоги — зокрема зупинці кровотечі та накладанню турнікета.

Нині одеський осередок налічує приблизно 80–90 пластунів, з яких близько 70 — діти, а близько 20 — дорослі виховники. Для порівняння, у Києві та Львові осередки значно більші. За наведеною Женжерук статистикою, загалом Пласт в Україні об'єднує близько 12 тисяч людей, ще 7–8 тисяч перебувають у діаспорі.

При цьому в Одесі організація поступово розширюється: приходять нові виховники, формуються нові гуртки та долучаються нові діти.

Водночас одеському Пласту бракує власного приміщення — "домівки". Зараз для занять доводиться домовлятися з іншими організаціями та підприємствами. Женжерук зазначила, що зверталася з цього питання до представниці міської влади, однак остаточного рішення щодо приміщення поки немає.

На її думку, для батьків Пласт — це передусім не спосіб просто зайняти дитину після школи, а можливість дати їй певне середовище, цінності та коло спілкування. Самі заняття проходять у форматі гри: діти співають, майструють, гуляють, ходять у мандрівки та беруть участь у таборах і різноманітних заходах.

Головну пораду сучасним батькам Женжерук сформулювала просто: більше спілкуватися з дітьми, чути їх і підтримувати постійний діалог. Водночас дорослим важливо працювати й над власним емоційним станом, адже дитина реагує на тривожність батьків.

А на запитання, чого їй самій не вистачає для щастя, Маруся Женжерук відповіла: «Миру. От коли ми переможемо, тоді буде повне щастя».

Андрій Колісніченко