У Миколаєві розпорядились обмежити користування Telegram для виконавчих органів

У Миколаєві через загрозу кібератак вирішили обмежити використання Telegram у виконавчих органах. Контроль за виконанням поклали на заступників мера та керуючого справами виконавчого комітету.

Про це свідчіть розпорядження міського голови Олександра Сенкевича від 4 листопада 2024 року.

У розпорядженні йдеться про обмеження використання месенджера Telegram у роботі органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій Миколаївської міської ради. Це рішення стало результатом протокольного рішення Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України від 19.09.2024 № 24.

З метою мінімізації ризиків, пов’язаних із кіберзагрозами, розпорядження забороняє інсталювати та використовувати Telegram на службових пристроях, включаючи комп’ютери, ноутбуки, планшети та телефони. Також заборонено працівникам міськради використовувати месенджер і на особистих пристроях для здійснення комунікації зі службовою метою.  

Водночас відзначено, що ця заборона не застосовується для тих осіб, які в Telegram,  висвітлюють діяльності міської ради. Було доречно надати їх перелік до відділу стандартизації та впровадження електронного врядування Миколаївської міської ради.

За розпорядженням, потрібно буде вжити певних технічних заходів для обмеження можливостей  встановлення та використання месенджера Telegram на службових пристроях й ознайомити з цим розпорядженням посадових осіб та працівників виконавчих органів.

Також співробітникам Верховної Ради України за рекомендацією Ради національної безпеки й оборони України обмежать користування Telegram. Водночас використання месенджера в особистих цілях поза роботою не забороняють. Також обов’язкова двофакторна авторизація та скасування синхронізації контактів. Необхідно блокувати доступ до комп’ютера, залишеного без нагляду, аби сторонні не змогли отримати доступ до акаунту.

Раніше Інститут демократії імені Пилипа Орлика, провівши Аналіз медіа на Півдні України, виявив, що середня якість публікацій була посередньою. Попри поодинокі випадки "джинси" та офіціозу (1,2% та 1,5% відповідно), дещо більше було неналежно маркованої реклами (3,5%). У телеграм-каналах регіону також фіксувалися окремі проросійські повідомлення.

Ще одне дослідження показало, що понад чверть українських ЗМІ покладаються на соціальні мережі. За даними дослідження, 26,6% новин в українських онлайн-медіа, базуються на інформації із соціальних мереж.  з них домінують Telegram і Facebook, а менш популярні джерела новин - Instagram та X. Таким чином, українські медіа використовують ці джерела в контексті інформаційного протистояння.

Анна Бальчінос