31 серпня 2026, 17:10

Лікарі бояться брати важких пацієнтів: анестезіолог пояснив чому

This article is also available in English

ФОТО: Колаж Інтент

ФОТО: Колаж Інтент

В Україні не захищені ні лікарі, ні пацієнти через недосконалість системи відповідальності медиків.

Про це в інтерв’ю JustTalk заявив лікар-анестезіолог із Одещини Іван Черненко, який працює у Роздільнянській БПЛ

За словами Черненка, ключова проблема полягає у відсутності чіткого розмежування медичної помилки та недбалості. На його думку, недбалість — це грубе невиконання лікарем своїх обов’язків, тоді як помилка може виникнути навіть за належного виконання роботи, коли лікар обирає один із можливих методів лікування, але той виявляється неефективним.

"У нас лікар не має права на помилку", — зазначив медик, наголосивши, що в інших країнах помилки не обов’язково призводять до кримінального покарання. Натомість можуть застосовувати додаткове навчання, тимчасове відсторонення від практики або страхові виплати пацієнту чи його родині.

Черненко також звернув увагу на проблему медичних стандартів. За його словами, в Україні мав би існувати великий масив протоколів для різних захворювань, однак його фактично немає. Через це виникає питання, на підставі яких саме стандартів експерти оцінюють дії лікаря.

Використовувати міжнародні настанови також не завжди просто, оскільки вони розраховані на наявність певних ліків, обладнання та методів лікування. За словами медика, українські лікарні фізично не завжди мають можливість виконати такі рекомендації повністю.

Окремо лікар розповів про явище, яке називає "медичним футболом". Через ризик кримінального переслідування медики можуть уникати роботи з найважчими пацієнтами, особливо якщо шанс на позитивний результат невеликий.

ФОТО: Іван Черненко/Facebook

Черненко стверджує, що така практика існувала ще на початку його кар’єри: замість того щоб брати на себе ризик, лікарі могли фактично відмовлятися від допомоги важкому пацієнту, посилаючись на його стан.

Медик навів і ситуації, коли лікар працює в умовах нестачі персоналу, обладнання чи необхідних препаратів. Формально він може повідомити керівництво про неможливість безпечно виконувати роботу, однак, за словами Черненка, на практиці це може поставити під загрозу його роботу.

Ще однією проблемою Черненко назвав якість судово-медичних експертиз. Він стверджує, що в деяких висновках не вказується конкретний стандарт, який нібито порушив лікар, а самі документи можуть містити суперечності.

На його думку, оцінювати такі справи мав би окремий колегіальний орган, до якого входили б практикуючі медики та представники юридичної спільноти. Такий механізм дозволив би відсіювати частину справ ще до суду.

Черненко також вважає, що під час оцінки дій лікаря необхідно враховувати контекст: навантаження, кількість персоналу, наявність обладнання та ліків, умови роботи. На його думку, помилка не виникає у вакуумі, а тому оцінювати лише медичну документацію недостатньо.

Окремо лікар розкритикував спосіб, у який правоохоронні органи повідомляють про кримінальні справи проти медиків. Він вважає, що такі повідомлення часто створюють враження вже доведеної вини, хоча остаточне рішення має ухвалити суд.

За його словами, навіть якщо ім’я лікаря не називають, за сукупністю деталей — віком, статтю, місцем роботи та назвою лікарні — особу часто легко встановити. Це, на його думку, може завдавати репутаційної шкоди ще до завершення судового процесу.

Черненко підсумував, що нинішня система фактично залишає незахищеними і лікарів, і пацієнтів. Він виступає за медичне самоврядування, страхування професійних помилок та створення незалежного дорадчого органу, який міг би оцінювати складні медичні справи ще до їхнього потрапляння до суду.

Іван Черненко — український лікар-анестезіолог з Одещини (родом з Арциза), який пише відверті книжки про медичну систему та будні лікарів

 

Книги автора:

  • "Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога" — дебютна книга про шлях у професію, медичну рутину, системні проблеми, лікарські помилки та людяність у лікарнях. 
  • "Короткі миті потрібності" — продовження історій про реалії роботи в районній лікарні, де на тлі паперової тяганини та втоми трапляються критичні моменти, які вимагають швидких і правильних рішень

Андрій Колісніченко

Поділитися