Особисті підсумки року: як зробити корисно та цікаво

"Постійність пам'яті" Сальвадор Далі. Зображення: arthive.com

("Постійність пам'яті" Сальвадор Далі. Зображення: arthive.com)

Всім відомий новорічний тост: "За все чудове в цьому році та хай буде краще в наступному". Звичайно, у кожній родині чи кампанії він звучить в різних варіантах. А чи багато людей можуть собі відповісти на питання, що саме було чудово чи погано за останні 12 місяців. Кінець року – дійсно вдалий момент, щоб підбити підсумки. Як це зробити корисно для себе пише психологиня Марта Приріз для УП.Життя.

Фахівчиня радить спершу розділити підсумки на три площини: "Виклики та досягнення", "Сфери життя" та "Внутрішні зміни".

Виклики та досягнення

Які вершини досягнуто?

В житті кожного з нас є ситуації, коли доводиться стрибати вище голови, продиратися через власні страхи та пробувати щось абсолютно нове. Це сприймається як виклики, труднощі чи навіть – проблеми.

Ми здобуваємо перемогу в життєвих баталіях, але не завжди зупиняємося, аби це осмислити.

Поміркуйте над питаннями:

  • Що було для мене найбільшими викликами цього року?
  • Що вважаю найзначнішими особистими перемогами 2018 року?
  • Що допомогло мені досягнути успіху в цих ситуаціях?
  • Що я виніс завдяки труднощам, які траплялися цьогоріч?
  • Як я ставлюся до своїх результатів?
  • Хто допоміг та підтримував мене впродовж року? Чи ці люди знають, що їх підтримка важлива для мене?

Критичне розмірковування допомагає інтегрувати ситуації у власний досвід та більш осмислено використовувати досягнуте. Пам’ятайте: те, що для вас перемога – є нею.

Навіть, якщо внутрішній голос шепоче: "Мої старання нічого не значать, от інші стільки роблять – не те, що я!" – просто запишіть перелік ваших досягнень на аркуші та займіться іншими справами.

Побудьте з виявленими особистими досягненнями кілька днів, а тоді – поверніться та запишіть уроки та зміни. З малих кроків та перемог починається велика дорога.

Сфери життя

Що "з’їло" більшість мого часу?

Для цього занотуйте в стовпчик усі сфери життя, які були присутніми у вашому році. Наприклад, сім'я, робота, друзі, спорт, саморозвиток, здоров’я чи будь-що інше, що вважаєте потрібним.

Після цього напроти кожної сфери впишіть, скільки відсотків з усього часу вони реально у вас займають. А тепер завершальний крок – напишіть, наскільки відсотків кожна з цих сфер вам зараз важлива.

Так побачите, що забирає більшість часу і зрозумієте: це зараз для мене прийнятно чи ні. Зрозумієте, чи займаєтеся тим, що відповідає вашим цінностям.

Прикладом може бути ситуація: Ігор розповів, що робота займає 70% його життя. Він часто працює на вихідних та мало часу проводить з дружиною та донькою.

При цьому на запитання: "А що для вас зараз має найбільше значення?", - каже, що найбільше за все хотів би налагодити стосунки з сім’єю та батьками, полікувати серце.

Після розбору ситуації виявляється, що продуктивність спадає через перевтому та додаткові години роботи. Ігор вирішує, що може працювати хоча б на декілька годин менше. Цей час він приділятиме рідним та покращенню свого здоров’я.


"Дезінтеграція сталості пам'яті" Сальвадор Далі.  Зображення: arthive.com

Наступні питання – вам в допомогу:

  • Чи подобається мені побачене? Чи є щось, що мене насторожує?
  • Що в моєму житті страждає через інші сфери?
  • Чи змінилося моє ставлення до грошей? Чи покращилося моє фінансове становище?
  • Що змінилося в професійній сфері? Що тепер вмію робити краще? Як змінилася продуктивність та вартість моєї праці? Як можу вплинути на це?
  • Якої сфери ще нема, а мені хочеться, щоб вона з’явилася в моєму житті?

Внутрішні зміни

Я рік тому і зараз? Знайди кілька відмінностей

Людина сьогоднішня відрізняєтеся від себе вчорашнього, а тим більше – від себе тогорічного.

Може, рік тому ви хотіли розвинути в собі цілеспрямованість, а не здаватися на півдорозі – і зараз це вдається. Зупиніться на хвильку, аби помітити, що саме змінилося:

  • Що допомогло мені стати тією людиною, якою я є зараз? Завдяки яким ситуаціям або людям це стало можливим?
  • Над якими якостями в собі я далі хочу попрацювати?
  • Якою людиною хочу бути через рік? З чого розпочну – яка допомога потрібна та які перші кроки можна зробити вже цими днями?

Ставлення до себе

Уявіть собі, що ви – безпристрасний спостерігач, який має виявити реальний стан речей.

Реалістичне ставлення до себе допомагає побачити сильні сторони та долати життєві виклики, сказати: "Стоп!", - коли є спокуса надмірно загрузнути в самозвинуваченнях чи соромі.

Пригадайте основні події 2018 року та дайте відповіді:

  • Як я ставився до себе впродовж року?
  • Хто я для себе найбільше – друг, критик, адвокат чи…?
  • Які емоції до себе, своїх вчинків та рішень найчастіше відчуваю?
  • За що я хочу себе вибачити?
  • Що у собі мені найбільше подобається?

Нова традиція, що поліпшить ставлення до себе

Ми часто дякуємо іншим, втім, нечасто шукаємо приводи, щоб подякувати собі. Під час "ревізії 2018 року" запровадьте нову традицію – регулярно відповідати на запитання: за що я собі вдячна чи вдячний?

Для посилення ефекту є ще одне щоденне питання: що гарного сьогодні мені вдалося побачити/почути/спробувати/відчути?

Хоча до Нового року залишилося всього нічого, найкраще практикувати цю техніку принаймні 90 днів. Тоді сформується звичка фокусуватися на можливостях та приємних аспектах того, що оточує.

Для цього знаходьте декілька хвилин щодня, обдумуйте відповіді – і занотовуйте їх вручну: на окремих стікерах чи в нотатнику.

Перечитувати чи ні – на ваш розсуд, але ці два питання стануть точкою відліку для позитивного сприйняття себе та власного досвіду.


"Метаморфози Нарцису" Сальвадор Далі.  Зображення: arthive.com

Редакторка HR-напрямку сайту robota.ua Катя Маєвська пропонує кілька цікавих технік.

П’ять "чому?" успіхів та невдач

Перший корисний інструмент – "п’ять "чому?"": техніка для визначення причинно-наслідкових зв’язків. Вона працює так: констатуємо факт, а потім – послідовно ставимо собі питання "чому?", п’ять разів поспіль. Вважається, що відверті відповіді саме за таку кількість "сходинок" приводять до першопричини. Щоб винести максимум користі, не варто вішати на себе ярлики ("бо я невдаха") і шукати винних (якщо не збираєшся щось змінити – наприклад, перевестися в інший відділ через колег).

Баланс темного та світлого

Якщо зосередитися тільки не позитиві – зростає ризик наступити на ті самі граблі знову. Отже, проаналізувати, де саме помилився та що варто зробити інакше, варто.

Проте концентруватися тільки на факапах – означає заганяти себе в куток. Наші досягнення – це цінне джерело натхнення, яке дуже важливо поповнити наприкінці напруженого року. Бажано визначити та записати певну кількість успіхів – наприклад, 20 або навіть 50. Люди часто дивуються – невже було стільки? Звісно, адже це не лише нова посада чи престижна нагорода. Цікава навчальна програма, цінне знайомство, нові навички – це все цеглинки, які будують успіх.

Кроки замість самобичування

У межах професійної діяльності корисно час від часу зупинятися та аналізувати: чи дійсно займаєшся своєю справою? Чи присвячуєш життя тому, що вважаєш цінним, чи не витрачаєш ресурси дарма? Перелік справ, завдань, напрямків розвитку варто переглядати принаймні раз на рік, а бажано частіше. Мета підбиття підсумків – не просто порпатися в минулому, а зробити певні висновки для кращого майбутнього. Отже, важливо не тільки винести уроки, а і запланувати та записати конкретні кроки, які дозволять надалі йти правильним шляхом.

Аналіз оточення

Важливо переглянути й коло спілкування – чи не забагато в ньому людей, які не підсилюють, підтримують, надихають нас, а навпаки – демотивують та знецінюють?

Аналізуючи негативні та позитивні моменти, корисно подумати про те, в яких випадках ми були "головними героями" власних історій, а які зі сценаріїв писали інші автори. Чи не виникає бажання в новому році брати на себе більше відповідальності та діяти активніше?

Хронофаги під прицілом

І, звичайно, поглиначі часу. Якщо деякі з них забрали забагато цінних годин, і без них можна було встигнути більше – можливо, в новому році все-таки треба прийняти вольове рішення та позбутися цих підступних мисливців за часом? Дуже важливо не тільки те, чого саме нам вдалося (або не вдалося) досягти, а і те, як і чому. Якщо не змінюється поведінка, звички – не змінюється і результат. Цікавий образ для візуалізації – повітряна куля. Який баласт заважав їй злетіти вище неба протягом останнього року?

Раціональне, емоційне, лінія часу

Аналізуючи минулий рік та плануючи наступний, треба дотримуватися конкретики, відзначати певні дії, помилки та здобутки, встановлювати дедлайни (інакше цілі будуть досягнуті "ніколи-небудь").

Проте зауважити варто й емоції, які супроводжували нас протягом року. Що саме їх викликало? Які хотілося б повторити? Часто на цінні речі, які ми не можемо визначити, вербалізувати, вказують саме емоції.

Таймлайн (лінія часу) – зручна техніка підбиття емоційних підсумків року (і менш тривалих періодів часу): треба намалювати лінію і відзначити на ній важливі для себе події, і потім – позначити їх різними кольорами в залежності від емоції, які вони викликали: Mad-Sad-Glad (злість, сум, радість).

Збалансоване життя

Класичний інструмент аналізу та планування життя – колесо балансу. Схема проста: варто визначити важливі для себе сфери (наприклад, родина, робота, здоров’я, розвиток, хобі, соціальне життя тощо). Візуалізувати зручно за допомогою кола, поділеного на сектори. Згодом оцінюємо кожну з галузей (від 1 до 10 балів). Це дозволяє побачити "перекоси", сфери, яким наразі приділяєш замало уваги.

Заплановані відпочинок та хандра

Є два дуже важливі елементи, про які ми часто забуваємо, коли плануємо майбутнє. По-перше, ми не передбачаємо в плані відпочинок, а тому і сил на справи часто не вистачає. По-друге, ми не зважаємо на те, що на шляху до цілі нас неодмінно очікують спади настрою, демотивація та небажання продовжувати. Це теж варто передбачити заздалегідь – дозволяє «обхитрувати» самого себе, а також швидше зібратися.

Не "на нулі"

Фіналізувати рік та планувати наступний варто тільки тоді, коли маєш для цього енергію. Коли немає сил, дуже важко чесно та безболісно дивитися в минуле та відповідати самому собі на питання: "Чому я навчився?". Майже неможливо поставити нові надихаючі цілі. Тому, можливо, цю справу краще виконати пізніше – наприклад, після святкового відпочинку. 

Ігор Льов

Поділитися