Меню
Соціальні мережі
Розділи
"Паперові крила" Ірини Резніченко: пейзажі, що підносять над буденністю
5700
Ірина Резніченко та її роботи. Фото: Катерина Галенко
26 липня в Музеї української книги відкрилася виставка "Паперові крила" української художниці Ірини Резніченко. Експозиція зібрала десятки пейзажів, створених під час подорожей Європою та Азією. У графічних роботах авторки криються особисті спостереження, враження й роздуми, які лягли на папір у вигляді чуттєвих, живих замальовок.
Під час відкриття виставки мисткиня поділилася історією її назви: "Спершу я хотіла назвати її “Паперовий світ”, – зізналася Ірина. – На мене одну припадають дві війни: в Україні та на Близькому Сході. Тому я особливо гостро відчуваю крихкість і ненадійність усього, що нас оточує. Світ змінюється, змінюються люди, домівки, пейзажі. Але ця назва здалася мені занадто сумною. А я ж усе ж таки оптимістка".
Назва "Паперові крила" народилася як символ надії. "Крила – це те, що підіймає над буденністю, переміщує у просторі, дає змогу побачити світ з іншого ракурсу. Крила надихають і дають свободу. І хоч мої крила паперові, вони несуть мене вперед. Творчість допомагає робити цей світ кращим, навіть якщо твори зникнуть без сліду. Сьогодні вони прикрашають цю кімнату, значить, не даремно"
Пейзажі Ірини Резніченко – це роботи, створені на пленерах просто неба, в місті чи на узбережжі, в старовинному кварталі чи серед азійських дахів. Серед представлених робіт – Прага, Бангкок, палаци Камбоджи, минуле та сьогодення В'єтнаму, величні собори Іспанії, старі вулиці Кракова, улюблена Одеса. Географія широка, але всі ці місця об’єднані відчуттям спокою, споглядання, тепла й поетичної мрійливості. Це візуальні історії, що відкривають глядачеві нові горизонти.
У своїй промові Ірина торкнулася й теми війни, яка невідступно супроводжує українське життя останні роки:
"Мене часто запитують, чи не страшно їхати у країну, де війна. Так, страшно. Але я не можу інакше. Я маю бути тут і бачити все на власні очі. Бо ми живемо в історичний момент. І те, що ми зібралися сьогодні попри всі труднощі — це вже ознака сили".
Вона також подякувала своїй подрузі, кураторці її виставки, художниці Ользі Погрібній, за допомогу в організації заходу:
"Без тебе я б не впоралась. Ти — мій тил, і тил для наших захисників".
Відкриття виставки супроводжували джазові мелодії у виконанні дуету Дмитра Огняннікова та Віталія Фесенко. Їхнє майстерне виконання джазової класики на фортепиано та контрабасі наповнило простір атмосферою свята і пригод.
На завершення музиканти виконали композицію "Over the rainbow" з кінофільму "Чарівник країни Оз". Для Ірини Резніченко ця пісня має особливе значення, оскільки вона асоціює себе з Еллі, яка йдучи по дорозі з золотої цегли і споглядаючи всю неймовірну красу смарагдового міста все одно хоче повернутися в свій запилений, але рідний Техас. Так само і вона, Ірина, попри неймовірну красу країн, якими вона подорожує, все одно завжди мріє про повернення до своєї рідної української Одеси.
На виставці можна придбати листівки з роботами Ірини, зібрані кошти підуть на закупівлю комплектуючих для дронів 112 окремої бригади ТрО.
"Паперові крила" — це графіка, що розповідає про силу мистецтва долати кордони — географічні, емоційні, часом і внутрішні. Це спроба побачити світ серцем художника, що фіксує тонкі відтінки щоденного.
Встигніть побачити ці пейзажі-спогади, ці паперові крила, які, хоч і крихкі, несуть світло, тепло і надію.
Катерина Галенко
Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
