Труханов і порожнеча: політичні підсумки вересневої сесії міської ради

Сесія міської ради 27 вересня отримала яскравий бекграунд за довго до її початку. Рішення виділити понад 100 мільйонів на реконструкцію Київського міського суду викликало протести. Масове пікетування на Думській площі проходило зовні спокійно без перфомансів, політичних гасел та сутичок з поліцією. Це перш за все був внутрішній протест одеситів, які не можуть зрозуміти та прийняти виділення хоч якихось сум не на підтримку ЗСУ. На сесії поправка про те, щоб скасувати фінансування реконструкції суду, не набрала потрібної кількості голосів. Хто виграв та програв?

Геннадій Труханов

Міський голова зіграв цю партію у своєму фірмовому стилі 90-х років. Судячи з усього, для нього основним критерієм залишається діяти "по-пацанському". Схоже, він представляв для себе ситуацію приблизно так: мене збираються "нагнути", але я це зробити не дозволю.

Важливо відзначити, що ситуація насправді куди глибше, ніж протиставлення міського голови та масового пікету. Річ у тому, що у Верховній Раді розглядається законопроєкт, який передбачає значне "обрізання" місцевих бюджетів. "Слуги народу" хочуть забрати у місцевого управління значну частину доходів саме під приводом того, що місцеві ради витрачають гроші не на фінансування військових, а на якісь незрозумілі цілі. Як приклади наводять не тільки барабани, які купували в Києві для бомбосховищ та горезвісну бруківку, а й реконструкцію Київського міського суду в Одесі. Мер не міг про це не знати, більш того, йому про це під час сесії нагадав Олексій Гончаренко, але до уваги не взяв, як і протести одеситів.

Чи виграв Геннадій Труханов? Є всі підстави вважати, що з "пацанської" позиції він відчуває себе переможцем. Цілком ймовірно, що це має якесь значення для його найближчого оточення. Але з точки зору далекоглядності, політичної грамотності та елементарної відповідальності перед виборцями, це безумовна поразка.

Важливо звернути увагу на один аспект подій – комунікація з городянами. Геннадій Труханов багато разів під час сесії повторив, що його не чують, що, мовляв, він намагався пояснити. Дуже показово, що городяни вже в сесійної залі прямо казали яких дій вони очікують, вказували на конкретну причину невдоволення, висловили недвозначне бажання, щоб їхні гроші пішли не на ремонт суду, але меру, вибачте, наплювати. Схоже, мер навіть не намагався зрозуміти, що якщо його не чують, є тільки два варіанти пояснення – або він неякісно комунікує з містянами, або він говорить те, що не прийнятно. У будь-якому випадку це величезний мінус та хвороба, яку, схоже, Геннадій Труханов вважає своєю перевагою. Він не бажає ні кого слухати, на його думку, слухати треба тільки його.

Олег Кіпер

З огляду на прокурорське минуле очільника одеської ОВА мимоволі напрошується відповідне порівняння. Олег Кіпер повівся як слідчий, який отримав розпорядження розслідувати незручну справу. З одного боку, він показав видимість "слідчих" дій, з іншого, ці дії не привели ні до чого.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

Нагадаю, що під час початку протестів невдоволення одеситів викликала не тільки реконструкція Київського районного суду з цінником понад в 100 мільйонів гривень, а й ремонт Театру Юного Глядача з кошторисом понад 30 мільйонів. Ці понад 30 мільйонів Олег Кіпер захистив, наполіг на тому, що їх під час війни витратити необхідно.
8 вересня в інтерв'ю Олег Кіпер заявив: "Що стосуються Київського суду, то питання приймалося без мене. Це довга історія. Розумію, що питання конвоювання важливе, але на часі воно чи ні, поки не можу відповісти".

Виходить, що за 20 днів очільник ОВА так і не зміг сформулювати для себе відповідь треба або не треба витрачати ці гроші під час війни т чи потрібно допомогти городянам відстояти своє бачення витрат міського бюджету.

Нібито Олег Кіпер і звертався з вимогою скасувати тендер, але не приїхав на сесію і не висловив на трибуні публічно свою позицію. Схоже, що не публічно поки теж. Наприклад, він міг поділитися з мером інформацією як скасовувати сумнівні тендери.

Виграв або програв з політичної точки зору Олег Кіпер сказати складно. Швидше, вдало витримав паузу.

Олексій Гончаренко

Яскраво зіграв свою політичну увертюру. З'явився на Думській площі під час протестів, виступив перед депутатами міської ради.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

Далі з одного боку, подякував за виділені кошти з міського бюджету, з іншого, закликав скасувати фінансування суду. Постійно апелював до людей. Після того, як поправка про скасування фінансування не пройшла зробив різку заяву і пообіцяв, що спокійного життя тим, хто виграв цей тендер не дасть. Безумовно, народний депутат зумів розіграти цей розклад на свою користь.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

Одесити

Начебто не досягли мети на цьому етапі, але явно не програли. Не можна назвати людей, які без чиїхось зусиль по організації протестів домоглися того, що їх почули такими, що програли. Ситуація явно позбулася "провінціальних штанців" і стала подією масштабу України. Як вона далі буде розвиватися важко сказати, багато буде залежати від того, як відреагують на неї в Офісі Президента. Це ми побачимо найближчим часом якщо будуть активізовані негативні для Геннадія Труханова процеси або з тиші з боку центральної та обласної влади. У будь-якому випадку, одесити можуть пишатися тим, що зробили та роблять. Дуже б хотілося, щоб цей ремонт будівлі Київського міського суду в Одесі пам'ятали не тільки сьогодні та завтра, але й на найближчих виборах мера.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

Порожнеча

На місці системної політичної опозиції чинному міському голові сьогодні порожнеча. Безумовно є люди та політики, які не сприймають те, що робить Геннадій Труханов. Але ці люди не об'єднані в якусь політичну силу, яка ставить за мету взяти владу у місті, запропонувати одеситам реальну альтернативу на виборах.

Сьогодні важко наважитися назвати таким політиком, наприклад, Петра Обухова, який показав третій результат під час останніх виборів мера, або Вадима Мороховського. Їх фракції "Европейська Солідарність" та "Слуга народу" проголосували за скасування фінансування будівлі суду, але ніхто з них не зробив свою особисту політичну заявку. Можливі політичні смаколики Обухова забрав у свою скарбничку Гончаренко, а Мороховський, судячи з усього, не відповів сам собі на питання потрібна чи ні йому політика взагалі.

Протести на Думській площі та 20 голосів в міській раді говорять про те, що стартовий майданчик для проєкту "антитруханов" готовий, але поки не видно хто готовий на нього зайти, щоб об'єднати під своїми прапорами прихильників та союзників.

Є бажання ще раз нагати хто як голосував. Як то кажуть в соціальних мережах, хай тут полежить. 

Ігор Льов