Спільна темрява: як медіа Молдови пояснюють причини енергетичних криз

Попри свої скромні розміри, Молдова залишається країною з насиченим та вкрай полярним медіаландшафтом. Поділяючи з Україною не лише кордон і басейн Чорного моря, ця держава розділила з нами й енергетичні ризики, які медійники змушені висвітлювати в новинах. Однак питання полягає в тому, чи розділяє Молдова українську позицію щодо висвітлення російської агресії.

Адаптація проросійських медіа 

У грудні 2022 року Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови призупинила ліцензії шести проросійських телеканалів, які ретранслювали кремлівські наративи. Проте проросійські вісники не зникли, а пустили своє коріння на інших платформах і наразі частіше зустрічаються в різних соціальних мережах, таких як Telegram, Facebook і російських "Вконтакте" та "Однокласники". І це не дивно, адже поширювати маніпуляції під соусом "оперативності" та "зручності" у цих соцмережах набагато легше завдяки відсутності жорсткого регулювання платформ. Тому проросійські медіа абсолютно не вивчили цей урок журналістики без пропаганди і продовжують набивати шишки.

Промінь світла в медіапросторі

Серія відключень електроенергії наприкінці січня – на початку лютого 2026 року стала своєрідним краш-тестом для медіа. Головним маркером якості журналістики стало просте питання: чи згадують автори, що корінь проблеми лежить у знищенні енергосистеми України росією.

Для флагманів незалежної журналістики, таких як "Agor" та "Ziarul de Gardă" (ZdG), зв'язок між війною в Україні та зникненням світла у кишинівських квартирах є аксіомою, яку потрібно пояснювати, а не приховувати. Висвітлюючи масштабний збій 31 січня 2026 року, "Agora" миттєво опублікувала пояснення офіційних осіб.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: agora.md (текст перекладено автоматично)

У своїх матеріалах видання цитує міністра енергетики, який зазначає, що система спрацювала автоматично через падіння частоти в мережі. Причина вказується чітко – це критична ситуація в енергомережах України, про що свідчать і подальші звіти про відновлення внутрішньої генерації. Журналісти не обмежуються констатацією факту відсутності світла, а зрозуміло пояснюють причинно-наслідковий зв’язок для своїх читачів.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: agora.md (текст перекладено автоматично)

Видання "Ziarul de Gardă" пішло ще далі, розуміючи, що блекаут є ідеальним ґрунтом для паніки та пропаганди. Вони опублікували матеріали у форматі фактчекінгу, спростовуючи російські наративи про те, що сусідня Румунія нібито відмовила у допомозі.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Ziarul de Gardă (текст перекладено автоматично)

У редакційних статтях "ZdG" наголошує, що світло зникає не через некомпетентність влади, а внаслідок дій агресора, який руйнує критичну інфраструктуру сусідньої держави. Важливо, що ці медіа розмежовують воєнні блекаути та відключення через негоду, які сталися на початку лютого. Коли тисячі споживачів залишилися без світла через ожеледицю, незалежні медіа чесно писали про погодні умови, не змішуючи це з політикою, але тримаючи руку на пульсі відновлювальних робіт.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Ziarul de Gardă (текст перекладено автоматично)

Окрему важливу роль відіграє видання "Newsmaker", яке працює переважно для російськомовної аудиторії та виконує функцію містка адекватності. Аналізуючи їхню стрічку, стає очевидно, що вони системно висвітлюють першопричину – російські атаки. Заголовки "Newsmaker" про блекаути в українських областях через атаки чи нічні удари по Одесі створюють для читача повну картину. Коли читач цього ресурсу бачить новину про те, що в Кишиневі зникло світло, він вже знає контекст: напередодні російські дрони або ракети вдарили по підстанціях в Україні. І що важливо, видання посилається на офіційні джерела, зокрема ДСНС або на медіа, такі як "Радіо Свобода" чи "Суспільне", що входять до Білого списку медіа за версією Інституту масової інформації.

Рупори Кремлівської "правди"

Зовсім інша картина спостерігається у сегменті Telegram-каналів, які стали надійним прихистком для пропаганди та маніпуляцій. Найбільш показовим прикладом неякісних новин та дезінформації є діяльність каналів "Sputnik Молдова" та "Молдавские Ведомости".

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Sputnik Молдова

У своїх повідомленнях про блекаути "Sputnik Молдова" фокусується виключно на хаосі: зупинці тролейбусів, темряві на вулицях та паніці. У новинах відсутня будь-яка згадка про ракетні обстріли енергоструктури України з боку РФ. Але передруковувати дописи Марії Захарової про посолку ЄС, яка спала у ванній через російські обстріли, вони не забувають. Таким чином створюється ілюзія, що енергетична криза є виключно внутрішньою проблемою Молдови. 

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Sputnik Молдова

Ці ресурси використовують тактику токсичної оперативності, повідомляючи про проблему першими, але свідомо ігнорують її причину. Тому поміж новини про Пушкіна і черговий церковний скандал, можна зустріти і щось про Україну. Канал "Sputnik Молдова", який є прямим провідником наративів Кремля, не зміг пережити наказ від Служби розвідки та безпеки про блокування, тому успішно пише свою "правду" в Telegram.       

Схожим чином діє канал "Ведомости Молдова", який позиціонує себе як новинний агрегатор. Він публікує короткі, сухі факти про відключення без пояснення причин та контексту. Така подача легітимізує невдоволення населення, адже коли медіа пише про відключення світла, але мовчить про війну, пересічний громадянин сприймає це як свавілля місцевих електриків.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Ведомости Молдова

Втім, якщо переглянути Facebook сторінку  "Ведомости Молдова" там можна вже зустріти адміністраторку Elena Zamura, яка залюбки відкоментує критичні ситуації з енергетикою в Україні і чому на території Молдови час від часу залітають безпілотники.

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Ведомости Молдова / Facebook

<picture></picture>
ЗОБРАЖЕННЯ: Elena Zamura / Facebook

Традиційні проросійські видання, такі як "Комсомольская Правда", та деякі регіональні пабліки діють менш агресивно, ніж анонімні Telegram-канали, але також спотворюють реальність. Замість пояснення енергетичної взаємозалежності, акцент зміщується на загрозу з боку України. Новини часто подаються у форматі повідомлень про небезпеку від українських дронів, що формує меседж, ніби Україна є джерелом небезпеки, а не жертвою російської агресії. Логічний ланцюжок тут свідомо розірваний, а відповідальність намагаються перекласти на Київ або Кишинів.

Фінальний акорд

Енергетична криза початку 2026 року стала не просто технічним викликом, а справжнім лакмусовим папірцем для молдовських медіа, який остаточно розмежував журналістику фактів та завод маніпуляцій. У цій ситуації якісні незалежні медіа, такі як "Agora" та "ZdG", виконують функцію суспільних запобіжників. Тобто вони знижують градус соціальної напруги, лише дотримуючись журналістських стандартів. Пояснюючи, що темрява в молдовських будинках є безпосереднім наслідком війни в Україні, ці редакції трансформують сліпу злість споживача на усвідомлену позицію громадянина, який розуміє ціну свободи та сутність енергетичної взаємозалежності.  

Натомість дезінформаційні Telegram-ресурси з проросійськими наративами цинічно використовують блекаути як інформаційну зброю масового ураження. Їхня мета полягає не в оперативному інформуванні населення про графіки відновлення електропостачання, а в створенні атмосфери безнадії та хаосу, адже агресія та паніка краще піддається маніпуляції. Свідомо вилучаючи інформацію про російську агресію, вони намагаються спрямувати соціальне невдоволення на уряди Молдови та України, підриваючи довіру до європейського курсу Кишинева та руйнуючи солідарність із Києвом, фактично натякаючи, що енергетичний комфорт можливий лише ціною відмови від суверенітету та зміни геополітичного вектора.

Тому наразі можна чітко сказати, що російсько – українська війна – це не десь там, вона торкається так чи інакше багатьох країн на медійному полі бою. Молдова стала однією з перших, хто підтримав Україну, а також продовжує рішуче чинити опір російській пропаганді.

Анастасія Ракоїд, Олег Колеснік