Зарплати освітян після 1 вересня: кому підвищили і від чого це залежить

З 1 вересня 2026 року для частини педагогічних і науково-педагогічних працівників запрацювала нова система оплати праці, яка стала другим етапом підвищення зарплат освітян. Водночас нові правила поширилися не на всі заклади однаково: для когось перехід є обов’язковим, для інших залежить від рішення засновника та джерела фінансування.

Що змінилося в оплаті праці освітян з 1 вересня

У 2026 році підвищення оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників відбувається у два етапи. З 1 січня постановою уряду посадові оклади підвищили на 40%. Водночас Міністерство освіти і науки описує перший етап як зростання приблизно на 30%, оскільки нове підвищення замінило попередні механізми збільшення окладів. З 1 вересня уряд запровадив другий етап, який Міністерство освіти і науки визначає як підвищення ще на 20%. Загалом МОН оцінює зростання в 2026 році в 50% порівняно з 2025 роком.

З 1 вересня змінився і сам принцип визначення посадових окладів для закладів, які переходять на нову систему. Замість розрахунку за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки оклад визначають за коефіцієнтом, установленим для відповідної посади. Цей коефіцієнт множать на базову величину – 28 885 гривень.

Тому заявлені 20% - це не окрема надбавка, яку просто додають до всієї зарплати. Для тих, хто переходить на нову систему, посадові оклади визначають за новою схемою, яка передбачає їхнє підвищення на 20% і більше.

Не всі положення нової системи почали діяти одночасно. Зокрема, затверджені постановою нові ставки погодинної оплати за проведення навчальних занять застосовуватимуться лише з 1 січня 2027 року.

Хто перейшов на нову систему, а для кого це залежить від засновника

Нові умови оплати праці з 1 вересня запровадили не для всіх закладів освіти за однаковою процедурою. Для частини з них перехід є обов’язковим, для інших він залежить від засновника та можливостей місцевого бюджету.

Обов’язково на нову систему перейшли заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти, що фінансуються з державного бюджету, інклюзивно-ресурсні центри, а також заклади загальної середньої освіти, зарплати педагогічних працівників яких фінансуються, зокрема, коштом освітньої субвенції. Окремого рішення громади про сам перехід у таких випадках не потрібно.

Окремо слід сказати про заклади, які утримуються з місцевих бюджетів. Для комунальних дитячих садків, закладів позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти, а також закладів загальної середньої освіти, що фінансуються виключно з місцевого бюджету, уряд рекомендував запровадити нову систему з 1 вересня, але остаточне рішення має ухвалити засновник. Ним може бути відповідна місцева рада або уповноважений нею орган управління освітою.

При цьому директор такого закладу не може самостійно вирішити перейти на нові оклади, якщо для цього потрібні додаткові кошти. Засновник має передбачити фінансування в місцевому бюджеті та внести необхідні зміни до кошторису.

Якщо дошкільний або позашкільний підрозділ є частиною школи, нові умови оплати праці поширюються на педагогічних працівників усього закладу, навіть якщо їхня зарплата фінансується з різних джерел. Так само в комунальних закладах професійної та фахової передвищої освіти освітня субвенція на зарплату частини викладачів не означає, що лише вони переходять на нову систему. Рішення про перехід стосується закладу загалом.

Для приватних закладів освіти діють інші правила. Якщо заклад не отримує бюджетного фінансування, нова державна система оплати праці не означає автоматичного підвищення зарплат його працівникам. Умови й розміри оплати праці визначає засновник з дотриманням вимог законодавства.

Що буде, якщо громада не перейшла на нову систему

Якщо перехід навчального закладу на нову систему залежить від рішення громади і такого рішення не ухвалено, педагогам продовжують нараховувати зарплату за Єдиною тарифною сіткою. При цьому зберігається 40-відсоткове підвищення посадових окладів, запроваджене з 1 січня 2026 року, але другий етап підвищення з 1 вересня на них поки не поширюється.

Таким чином, два однакові за типом комунальні навчальні заклади, для яких рішення про перехід ухвалює засновник, у різних громадах можуть тимчасово працювати за різними системами оплати: в одному засновник уже запровадив нові умови, а в іншому зарплату продовжують розраховувати за Єдиною тарифною сіткою.

Такий порядок є перехідним. Постанова, за якою зберігається січневе підвищення окладів у межах Єдиної тарифної сітки, втрачає чинність з 1 січня 2027 року. Тому МОН рекомендує громадам до цього часу перейти на нові умови оплати праці.

Чому підвищення не означає однакові плюс 20% для всіх

Навіть після переходу на нову систему фактичне зростання зарплати у різних працівників може відрізнятися. Це пов’язано з тим, що загальна зарплата складається не лише з посадового окладу, а й з інших виплат, а для частини працівників змінилася також структура самого окладу.

Одна з причин, чому фактичне зростання зарплати може відрізнятися, - зміна ролі доплати в 2600 гривень за несприятливі умови праці. Для педагогів, які перейшли на нову систему, цю суму врахували при формуванні нового посадового окладу. Для частини працівників дошкільної та позашкільної освіти це особливо важливо, оскільки раніше вони такої окремої доплати не отримували. У результаті їхній новий посадовий оклад може зрости відчутніше, ніж у тих, хто вже мав цю виплату.

Від суми посадового окладу залежать і деякі інші виплати, зокрема надбавки за вислугу років і престижність педагогічної праці. Тому зі збільшенням окладу зростає і сума таких надбавок у гривнях. Водночас їх набір і розмір у конкретного працівника можуть відрізнятися залежно від посади, стажу, навантаження, кваліфікації та інших установлених виплат.

Як працівнику зрозуміти, за якими правилами йому нарахували зарплату

Насамперед працівнику варто з’ясувати, чи перейшов його заклад на нову систему оплати праці та з якої дати. Якщо для такого переходу потрібне рішення засновника, цю інформацію можна уточнити в керівника закладу або бухгалтерії, а також з’ясувати, на підставі якого рішення змінили умови оплати.

Орієнтуватися лише на суму, яка надійшла на банківську картку, недостатньо. При кожній виплаті зарплати роботодавець зобов’язаний повідомити працівнику загальну суму нарахованої зарплати з розшифровкою за видами виплат, розміри та підстави відрахувань, а також суму, яка фактично належить до виплати. Таку вимогу встановлюють Кодекс законів про працю та Закон України "Про оплату праці".

Якщо заклад перейшов на нову систему, у розрахунку варто перевірити розмір посадового окладу та те, які підвищення, надбавки й доплати до нього застосували. Якщо сума викликає запитання, працівник може звернутися до бухгалтерії за роз'ясненням.

МОН заявляє, що після переходу на нову систему зарплата працівників має зрости. Водночас уряд передбачив додатковий захист для випадків, коли через зміну правил розрахунку нова сума без урахування премій могла б виявитися нижчою за попередню: тоді працівнику мають виплатити різницю.

Олег Пархітько