Як визначити постійне місце проживання дитини з одним із батьків

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України кількість розлучень зросла. Причини цьому можуть бути постійний стрес, мобілізація, вимушена міграція жінок з дітьми. Часто виникають ситуації, коли батьки не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини. Фахівці приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Одеса розповіли, як визначити постійне місце проживання дитини з одним із батьків.

Сімейним кодексом передбачені чіткі процедури визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Так, місце проживання дитини залежить від її віку та згоди батьків:

• для дітей до 10 років місце проживання визначається за згодою батьків;
• для дітей від 10 до 14 років – за спільною згодою батьків та самої дитини;
• якщо батьки проживають окремо, дитина віком від 14 років сама визначає, з ким з батьків їй проживати.

Визначення постійного місця проживання дитини впливає на визначення розміру стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

Найкращим виходом при визначенні місця проживання дитини є добровільна домовленість між батьками. Якщо батькам вдалось самостійно домовитись та розв'язувати питання, з ким залишиться жити дитина, таку угоду можна закріпити нотаріально. Умови проживання дитини, графік відвідувань іншим з батьків та багато іншого можна прописати у спеціальному Договорі про участь у вихованні та утриманні дитини.

Основними перевагами укладення договору про участь у вихованні дитини є:

• відсутність конфлікту між батьками (дає збереження дружніх відносин між батьками та не завдає душевних хвилювань дитині у здійсненні вибору місця проживання на користь одного з батьків);
• оперативність (дає мoжливіcть не хoдити пo різним уcтанoвам та oрганізаціям та збирати пакет дoкументів для вирішення питання визначення міcця прoживання дитини);
• економність (не витрачаєтьcя чаc для рoзгляду данoгo питання в oрганах oпіки та в cуді, які мoжуть тривати не oдин рік).

Якщо домовитися батькам не вдалося, встановити місце проживання дитини можна через орган опіки та піклування або ж у судовому порядку.

Вирішення місця проживання дитини через органи опіки та піклування

Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні документи:

• заяву;
• копію паспорта;
• довідку з місця реєстрації (проживання);
• копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
• копію свідоцтва про народження дитини;
• довідку з місця навчання, виховання дитини;
• довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за встановленою формою, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним з батьків  є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення зацікавлена особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.

Судовий порядок

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків).

Позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Встановлюючи місце проживання дитини суддя звертає увагу на таке:

1. Як ставляться батьки дитини один до одного, а також їхнє ставлення до дитини; 
2. Ставлення дитини до батьків; 
3. Вік дитини; 
4. Стан здоров’я дитини; 
5. Чи здійснює відповідач перешкоди у спілкуванні з дитиною; 
6. Наявність самостійного доходу батьків; 
7. Тривалість проживання дитини на певному місці; 
8. Де мешкає батько, який ініціював позов (орендована квартира, приватна садиба, будинок батьків тощо); 9) графік роботи кожного з батьків; 10) соціальні зв’язки дитини за місцем проживання (друзі, родичі); 
9. З ким дитина житиме чи живе (чи немає судимих, чи людей із психічними захворюваннями); 
10. Чи є для дитини окрема кімната; 
11. Чи дотримані умови для дитини за місцем проживання батька (іграшки, письмовий стіл, окреме ліжко тощо); 
12. Висновок експерта психолога (психологічна експертиза); 
13. Хто забирає дитину зі школи або як кожен з батьків цікавиться успішністю дитини; 
14. Які приклади батьки подають своїй дитині; 
15. Чи притягувалися батьки до різного роду відповідальності.

Якщо cуд ухвалить рішення, щoдo визначення міcця прoживання дитини не пoруч з вами, це не значить, щo вcіх прав та oбoв’язків віднocнo непoвнoлітньoї дитини ви пoзбуваєтеcь, адже у відпoвіднocті дo cт. 141 Cімейнoгo кoдекcу України батьки рівні у cвoїх правах та oбoв’язків, прoживання їх oкремo від дитини не впливає на oбcяг їхніх прав і не звільняє від oбoв’язків щoдo дитини, крім випадку, передбаченoгo чаcтинoю п’ятoю cтатті 157 цьoгo Кoдекcу.

Судова практика вирішення спорів щодо встановлення місця проживання дитини

22.08.2018 року Верховний Суд у справі № 539/1406/17 зазначив, що належить до інших обставин, які враховуються при визначенні місця проживання дитини: "До інших обставин, які мають суттєве значення, можна віднести, зокрема: 1) особисті якості батьків; 2) відносини, які існують між кожним з батьків та дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов’язки щодо дитини, як враховують її інтереси, є порозуміння між кожним із батьків та дитиною); 3) можливість створення дитині умов виховання та розвитку".

27.01.2021 року Верховний Суд у справі № 355/1857/18 вказав на необхідність у справі висновку від органу опіки та піклування: "Суд першої інстанції при розгляді справи на зазначені норми законодавства уваги не звернув та прийняв судове рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком без висновку органу опіки та піклування, який у цій категорії справ є обов’язковим".

28.12.2020 року Верховний Суд у справі № 487/2001/19 зазначив: "Отже, вирішуючи спір, суд віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити сприятливіші умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов’язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності".

Чи можливо встановити місце проживання дитини з іншим родичем

Так, це цілком можливо. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Юлія Лісова, Артем Таукач