Як створити волонтерський хаб на базі громади

Волонтери – це неймовірні люди, здатні знайти будь-що, будь-де і в будь-якій кількості.

Але навіть супергерої потребують підтримки. Наприклад, власного хабу, де можна координувати дії команди, а у вільну хвилину – відпочити на дивані. Розповідаємо, як громада може подбати про волонтерів.

Цю інфографіку команда ШоТам підготувала в рамках проєкту "Громада Діє".

Органи місцевого самоврядування (ОМС) та волонтерські об’єднання не завжди взаємодіють найкращим чином, і в реаліях сьогодення партнерські взаємини між ними є радше винятком, аніж правилом, вважають на сайті платформи U-LEAD. Представники громад зазначають, що їм бракує повного розуміння і досвіду співпраці з волонтерами.

Благодійність НЕ дорівнює волонтерство

Волонтерство – добровільна, безоплатна та суспільно корисна діяльність, яка спрямована на вирішення або пом’якшення певної соціальної проблеми. Важливо, що цю соціальну проблему волонтер вибирає собі сам, вона є тим, що людині особисто болить.

Трьома китами волонтерства є добровільність, безоплатність та суспільна корисність. Якщо хоча б одна з характеристик у діяльності не присутня, то не можна назвати таку діяльність волонтерською. І волонтери, зазвичай, це активні мешканці громади, які у вільний час за власним бажанням надають волонтерську допомогу. Саме оцей час є дуже важливим аспектом у волонтерстві. Волонтер віддає цей свій ресурс, інвестує свій час і талант у пом’якшення соціальної проблеми.

Тож не варто плутати волонтерство із благодійністю. Адже благодійники, на відміну від волонтерів, добровільно, безоплатно і суспільно корисно інвестують свої кошти у пом’якшення певної соціальної проблеми.

Чому волонтерський рух в громадах важливий для ОМС

Найчастіше це питання ставлять у громадах, де волонтерський рух не розвинений або ОМС воліють його не помічати. Причина – нерозуміння плюсів співпраці, відсутність мотивації в ОМС до взаємодії з волонтерським середовищем.

Плюсів досить багато. Адже активне волонтерське середовище у громаді – це мікс сил швидкого реагування, новаторів і драйверів змін, які виступають консолідуючим фактором у громаді. Волонтерський рух для ОМС — це можливості.

По-перше, вирішення нагальних потреб мешканців громади. Наприклад, надання допомоги ВПО. Поки в ОМС запуститься здоровий бюрократичний механізм зі списками, документами й закупівлею необхідного, волонтери вже таку допомогу нададуть. Це швидкий результат, який можна побачити одразу.

По-друге, поширення цінностей та освіченості серед молоді та інших верств населення. Адже волонтери власним прикладом показують, що можна долучатися до реагування на виклики для громади та через волонтерство розвивати свої знання, навички, вміння.

По-третє, посилення згуртованості та стійкості громади. Волонтерські ініціативи передбачають спільну діяльність, це сприяє побудові довіри між мешканцями та владою, що є базовою річчю для розвитку громади в цілому.

По-четверте, впровадження нових послуг та інновацій. Часто саме волонтерські ініціативи започатковують проєкти, яких могло б не бути в громаді: від екоініціатив до турботи про самотніх і потребуючих опіки людей. Завдяки цьому вже органи місцевого самоврядування можуть вивчати потреби мешканців, робити початкові висновки про запити на послуги та механізми реалізації.

По-п’яте, залучення додаткових ресурсів у громаду. Волонтери часто збирають кошти на свої ініціативи або фандрейзять їх у донорських організацій, залучаючи зовнішній ресурс.

Не менш важливим плюсом волонтерського руху у громаді є також підвищення впізнаваності громади всередині країни та закордоном. Адже волонтерська діяльність — це десятки та сотні неформальних контактів, які дозволяють розповісти про себе і свою громаду.

Узаконені стосунки: чим керуватись ОМС у взаємодії з волонтерськими об’єднаннями

Якщо виникає питання, чим керуватись у взаємодії з волонтерами, простіше кажучи, "що можна і не можна", то експерти програми U-LEAD радять звертатись до законодавчої бази, яка регламентує форми взаємодії ОМС із волонтерами. Зокрема, це:

• Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", №280/97-ВР від 21 травня 1997 р. (місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори громадян, участь у засіданнях колегіальних органів);
• Постанова КМУ "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", № 996 від 3 листопада 2010 р. (публічні громадські обговорення, електронні консультації з громадськістю, вивчення громадської думки, громадські ради);
• Наказ МФУ "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі на місцевому рівні", № 94 від 03 березня 2020 р. (громадський бюджет).
• Статут територіальної громади та інші локальні акти ОМС (можуть встановлювати інші форми взаємодії).

Повноваження ОМС у сфері волонтерської діяльності визначені у Законі України "Про волонтерську діяльність", № 3236-VI від 19 квітня 2011 року.

Практична взаємодія ОМС та волонтерських об’єднань

Якщо ж говорити про практичну взаємодію, то органи місцевого самоврядування можуть робити це на кількох рівнях: збирати та поширювати інформацію про волонтерську діяльність у громаді; координувати діяльність ОМС та волонтерів; посилювати спроможність волонтерських об’єднань; заохочувати мешканців громади до участі у волонтерському русі; виступати партнером волонтерських об’єднань.

Найбільш дискусійним питанням для ОМС стало посилення спроможності волонтерів. Тобто як саме це можна зробити. Бо гроші тут не допоможуть. У прямому сенсі слова – ОМС не може фінансувати діяльність волонтерів, адже тоді абсолютно втратиться сенс самого поняття волонтерства. Це вже називатиметься інакше – роботи або послуги за бюджетні кошти.

Посилення спроможності волонтерських об’єднань:

• ініціація навчальних заходів для волонтерів: тренінги, форуми, конференції;
• надання консультацій, роз’яснень та рекомендацій для волонтерів;
• спільна діяльність ОМС та волонтерів: заходи та проєкти;
• конкурс проєктів для місцевих громадських організацій, інструменти громадського бюджету;
• підтримка волонтерської діяльності через заходи молодіжного центру;
• створення "волонтерського штабу": фізичного простору, яким користуються волонтери.
• Але цей перелік не є кінцевим. Тут варто виходити з принципу: "дозволено усе, що не заборонено законом".

Якщо ж ОМС хоче ефективно взаємодіяти з волонтерським середовищем, то експерти U-LEAD пропонують наступний алгоритм дій:

• Визначити особу, відповідальну за налагодження взаємодії з волонтерами (не підрозділ, а персонально працівника).
• Зібрати інформацію про волонтерські ініціативи в громаді: контакти, види діяльності, потреби у підтримці та регулярно оновлювати її (якщо плануєте публікувати контактні дані волонтерських об’єднань на сайті громади чи сторінках у соцмережах, то варто спитати дозволу самих волонтерів).
• Визначити форми регулярної комунікації з волонтерами: не просто інформування на сайті, а двостороння комунікація.
• Розробити локальний документ сприяння волонтерству або внести зміни у документи, які вже існують у громаді. 

Дивиться також, як знайти роботу в новій громаді. 

Як організувати мовні курси для ВПО та жителів громади. 

Як налагодити безпечне шкільне навчання в умовах війни.

А ще рекомендуємо взяти до уваги, що треба знати про нову систему оповіщення про загрози від ДСНС.