Фізичне покарання дітей: чому цього не варто робити

Як не прикро визнавати, але фізичне насильство є невід’ємною частиною існування людства. Насильство відбувається у школі та на вулиці. Насильство має місце вдома, де його жертвами стають найбільш вразливі. Імовірно, саме з домашнього насильства над дітьми й починається поширення насильства у світі.

Чому фізичне покарання є шкідливим для дітей

З народження дитина не має зразків поведінки в різних життєвих ситуаціях, які притаманні кожній дорослій людині. Тому дитина починає засвоювати ті зразки поведінки, які її оточують. Зрозуміло, що наочні зразки будуть не завжди гарними. Отже, перелічимо ті негативні наслідки, які має фізичне покарання.

1. Моделює зразок агресивної поведінки як нормативної. Дитина, до якої регулярно застосовується фізичне покарання, закріпить таку поведінку як зразок і сама буде використовувати насильство без обмежень. Більше того, створивши власну родину, людина з високою імовірністю буде застосовувати фізичне покарання до власної дитини, що створює нерозривне коло.
2. Психологічно пригнічує дитину й посилює страх. Дитина засвоює, що за помилкою неминуче йде фізичне покарання. Проте дитина не завжди може відділити помилкову поведінку від правильної. Через це вона може стати нерішучою, боятися взяти на себе ініціативу або зробити вибір.
3. Провокує гнів і протистояння. Через часті покарання дитина накопичує негатив стосовно кривдника. У дитини може з’явитися бажання робити щось наперекір непомітно, щоб при цьому уникнути покарання.
4. Посилює боротьбу за владу між дитиною та дорослим. Дитині може здаватися, що її карають для власного самоствердження (на жаль, іноді таке справді трапляється). У цьому випадку дитина може включитися в "змагання" й почати демонстративно порушувати правила.
5. Може сформувати відчуття недовіри між дорослим та дитиною. Дитина тягнеться до дорослого як до джерела опори, захисту й любові. Однак періодичні покарання не дозволяють сформуватися беззастережно теплим стосункам, з’являється відчуття емоційних гойдалок. Це особливо сильно виявляється у стосунках з опікунами або прийомними батьками, коли дитина зазнала травм у минулому й є емоційно вразливою.
6. Забороняє робити, але не пропонує правильне рішення. Фізичне покарання – це жорстке остаточне припинення будь-якої дискусії на тему. Дитина засвоює, що так робити небезпечно, однак не отримує правильний зразок для подальших дій. Як саме це має відбуватися, поговоримо нижче.

Що треба робити, якщо дитина припускається помилок

Загалом дітям бракує не доброї волі, а зразків правильної поведінки. Тож головне завдання дорослого – постійне формування правильних зразків різними шляхами.

1. Формування навичок комунікації. Необхідно постійно спілкуватися з дитиною й пояснювати, що за допомогою діалогу та ввічливості часто можна досягти результату, не порушуючи правил. Наприклад, можна попросити іграшку, а не відбирати її.
2. Формування стабільного емоційного середовища. Скандалами та істериками дорослі псують психіку дітям. Це може призводити до прийняття дітьми неадекватних рішень у складних для них ситуаціях. Окрім формування стабільного емоційного фону, можна також навчати дитину регулювати емоції в різних ситуаціях.
3. Власний приклад. Якщо ви вимагаєте правильних дій від дитини, ви маєте демонструвати цю "правильність" на власному прикладі. Якщо дорослий лається матом, неможливо привчити дитину не вживати ненормативну лексику.
4. Конструювання причинно-наслідкових зв’язків. Дитина має засвоїти, що порушення правил часто призводить до неприємних наслідків. Наприклад, якщо дитина розлила воду, їй доведеться цю воду витирати. В ідеалі витерти воду разом із дитиною, поєднуючи причинно-наслідкові зв’язки з власним прикладом. Якщо дитина зламала іграшку, деякий час їй доведеться без іграшки обходитися.
5. Обговорення після ситуації. Коли неприємна ситуація закінчилася, варто сісти й спокійно все обговорити. Наприклад, слід проговорити, як і чому так сталося і що можна було б зробити краще наступного разу.

Відповідальність за фізичні покарання

Слід розуміти, що будь-яке фізичне покарання (удар, штовхання тощо) може юридично вважатися насильством. Навіть якщо дорослий буде вважати свої дії "вихованням", закон при прийнятті рішення буде враховувати сам факт фізичного впливу і ступінь завданої шкоди. Статей за фізичне покарання у законодавстві немає, а ось за домашнє насильство є. Відповідальність поділяється на адміністративну та кримінальну.

Під адміністративну відповідальність підпадають фізичні дії без тілесних ушкоджень (ляпаси, штовхання), а також психологічний тиск, погрози тощо. Покаранням може бути накладення штрафу від 510 до 1200 грн або громадські роботи на строк від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт на строк від 2 до 10 діб.

Кримінальна відповідальність настає, якщо насильство застосовується систематично і спричиняє страждання або шкоду. Покаранням тут можуть бути громадські роботи, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років, позбавлення волі до 2 років.

Куди й як звертатися по допомогу

Якщо ви стали свідком насильства стосовно дитини, можна звернутися:

• До поліції (зателефонувати 102);
• До служби у справах дітей;
• На національну дитячу гарячу лінію: 0-800-500-225;
• На національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству: 116-123 або 0-800-500-335;
• До системи надання безоплатної правничої допомоги: 0-800-213-103.

Олег Пархітько