Як свідомо споживати медіа під час війни: курс Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Частина 1. Інформація як продукт споживання

Медіа виробляють інформаційний продукт, до якого варто ставитися із певними вимогами, перевіряти на якість та скаржитися, якщо там є якісь порушення. Споживання неякісного інформаційного продукту може отруїти людину, так само як і зіпсована їжа. У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як обрати якісне медіа, споживати професійний медіаконтент та бути більш стійким до можливих шкідливих впливів пропаганди та дезінформації.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 2. Критерії якості інформаційних продуктів.

Як убезпечити себе від неякісного медійного продукту, шкідливих новинних повідомлень? Варто знати, яким саме вимогам вони мають відповідати, за якими стандартами створюються. З цього відео експертки ІДПО ви дізнаєтеся, яким критеріям має відповідати медійне повідомлення і переконаєтеся, що до кожної з новин, оприлюднених на будь-якому майданчику, можна прикласти "лекало", щоб зрозуміти - варто довіряти цій інформації чи ні?

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 3. Маркетинг та психологія в медіа.

Що таке правило "Шести С та Г" та як воно стосується заголовків новин? На які інтереси своєї аудиторії має орієнтуватися якісне медіа та чому не завжди орієнтується? Що таке "клікбейт" і у чому небезпека цього явища? В цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як психологічні особливості пересічної людини дозволяють медіа просувати не дуже якісний продукт.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 4. Офіціоз та "паркет" у медіа.

Усі чули про інформаційне перенасичення: інформації стає так багато, що у ній важко розібратися. Для журналістів це означає, що новин потрібно виробляти більше, а часу на це стає менше. Саме тому у медіа останнім часом з'являється все більше офіціозу та паркету:

• До офіціозу уналежнюють публікації у медіа, створені за авторством чиновників міських чи обласних рад, департаментів ОВА, пресслужб силових структур тощо.
• У "паркетних" публікаціях йдеться про події, що проводяться не стільки для інформування громадян, скільки для просування самих організаторів.

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, якими є ознаки офіціозу та "паркету" і чому потрібно критично сприймати такі матеріали.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 5. Що таке пропаганда та які її ознаки?

Як розпізнати пропаганду і не стати несвідомим помічником пропагандистів у поширенні брехні?

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про п'ять прийомів сучасної пропаганди:

• "нагромадження карт";
• "альтернативні факти";
• "фейкова підтримка";
• "стереотипізація";
• "накидання неймовірних версій".

А також про те, які формати та цифрові майданчики використовують пропагандисти, щоб ввести нас в оману.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 6. Що таке "джинса"?

"Медіахабарництво", "журналістика в конверті", "платні новини" - так називають замовні матеріали у медіа в усьому світі.

В Україні найбільше поширена назва "джинса". "Джинса" - це публікація в медіа, створена в інтересах третіх осіб, що цілеспрямовано формує позитивний чи негативний імідж певної особи, чи організації, установи, не позначена як реклама і маскується під новину або журналістський текст будь-якого іншого жанру.

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про її ознаки:

• просування політика або бізнесу;
• поява ідентичних текстів про замовника;
• невмотивовані згадки;
• однобічне висвітлення теми та інші.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 8. На що слід звернути увагу у журналістському матеріалі?

Посилання на джерело фактів - один з найважливіших стандартів професійної журналістики. Якщо з офіційними джерелами більш-менш все ясно, то як бути з довірою до інформації із соціальних мереж? Або до спікерів, думку яких транслює медіа?

У цьому випуску відео експертка ІДПО пояснює, на що насамперед варто звертати увагу:

• офіційні сайти урядових структур мають містити в адресному рядку gov.ua;
• публічні офіційні сторінки організацій, установ у Фейсбуці та Телеграмі позначаються значком - біла пташечка у блакитному колі;
• людина, яка коментує події чи є джерелом фактів, має відповідну компетенцію та досвід, її статус та ім'я чітко позначені;
• чи перед вами не псевдоексперт? 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Частина 9. Як перевірити факти у медійному матеріалі?

В Україні вже декілька років працюють відкриті реєстри, а тепер вони зручно зібрані у Центрі компетенцій у сфері відкритих даних на порталі "ДіЯ". Відкриті дані насамперед допомагають контролювати роботу державних органів, покращувати державні сервіси та створювати нові.

У цьому відео експертка ІДПО розповідає, де та як можна просто та швидко у разі необхідності перевірити дані про організації чи осіб:

1. на порталі "Дія";
2. за допомогою аналітичних медіа;
3. фактчеркерських ресурсів.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>