22 березня 2023 р. 08:40
(Фото: Інтент)
Олександр Книга - народний артист України, директор Херсонського музично-драматичного театру ім. М. Куліша, у перші ж дні повномасштабної війни опинився в окупації.
В інтерв’ю Інтенту він розповів про мітинги на підтримку України, спротив херсонців, своє викрадення фсбшниками, життя театру під час окупації та повернення до Херсона після звільнення.
<span class="ratio ratio-4x3"><span class="ratio ratio-16x9">
"Театр - моє життя"
"Я 34 роки працюю в театрі і впевнений, що він може існувати як потужний центр, який змінює місто", - каже Книга.
Він розповів, як театр ще до війни зміг пристосуватися до ковідних реалій, як грали на вулиці, як робили івенти на виставах, щоб заробити гроші, як підігривали, створювали театральну атмосферу в місті.
"Після епідемії ковіду за пару місяців ми відразу почали працювати. Продали з аукціону 12 ролей для вистави "12 стільців". Грали на вулиці, в храмах, в парках. У нашому театрі було все місто", - зазначає Книга.
"Мамо, я поїв, але без шапки"
Олександр пригадує, як наперододні війни трупа грала виставу за романом "Хозарський словник" Милорада Павича.
"Ідея була в тому, що для того, щоб народитися, треба пройти сім кіл пекла. Це як на картинах Босха, в нас навіть були чумні маски з носами. Нам потім казали, що наша прем’єра напророкувала війну", - зізнається Книга.
В перший день війни керівник театра запам'ятав танки в Олешках і як ночував великою родиною в підвалі дому.
Згодом після проукраїнського мітингу в Херсоні подібна акція відбулась в Олешках.
"На мітингу проти окупації я роздавав тюльпани", - згадує Олександр.
Під час викрадення фсбшниками, коли до будинку під’їхали 40 озброєних росіян, йому закидали, що під час акцій "роздавав гроші".
Чоловік розповів, що коли його відвезли з шапкою на очах до Херсона, то тримали не довго.
"Багато людей за мене просили", - пояснив Книга і додав, що перше, що зробив, коли відпустили - зняв "огидну російську шапку".
Згодом він віришив евакуюватися з сім'єю.
"Фестиваль буде у вільному Херсоні"
Після звільнення Херсона, трупа, хоч і в урізаному вигляді, але працює.
"В нас є лакшері бомбосховище - такий собі артхаб в укритті, де ми граємо багато вистав для дітей, які досі не залишили місто", - каже Книга.
За словами директора, зараз в трупі - близько 40 людей. Було набагато більше, але є й ті, хто співпрацював з колаборантами та виїхав.
"Кожен день, коли прилітає у місто, ти відчуваєш як новий шрам. Це все дуже злить, але я вірю, що ми все відновимо", - запевняє Олександр.
Каже, що в 64 роки вже не беруть в ТРО і обіцяє зробити фестиваль.
Євгенія Генова