01 серпня 2023 р. 17:31
(Фото: ДСНС, 1 липня 2022 року)
Вночі з 30 червня на 1 липня 2022 року російські війська обстріляли Сергіївку - невеличке курортне селище на березі Чорного моря. Три ракети Х-22 подолали відстань від місця пусків до цілі всього за декілька хвилин. У результаті – повністю знищена база відпочинку "Годжі" і значних руйнувань зазнав дев’ятиповерховий житловий будинок. А найстрашніше – десятки загиблих і постраждалих цивільних.
Хто стоїть за злочином російських військових, з’ясовував Центр публічних розслідувань.
<span class="ratio ratio-4x3">
Хоча російська влада після кожного обстрілу запевняє, що їхні військові завдають ударів лише по військових об'єктах, у Сергіївці постраждали виключно цивільні. Через рік після трагедії ми знайшли тих, хто перебував у курортному містечку в момент обстрілу.
Олексій і Діана – пара студентів, які приїхали на два дні на базу відпочинку в Сергіївку разом з друзями. Розповідають, що ретельно обирали місце, бо на той час інші курортні містечка, які розташовані поблизу військових і інфраструктурних об'єктів, уже не раз бомбили. Зупинились на базі відпочинку "Годжі".
База відпочинку "Годжі" після прильоту російських ракет. Фото: ЦПР
Діана згадує, що навіть у момент оголошення повітряної тривоги, ніхто не думав, що обстріляють саме курортну Сергіївку: "Сергіївка – те місце, де не було блокпостів, нічого не було. Комендантська година, звісно, є, але я не знаю, чи є взагалі люди, які її перевіряють у маленьких населених пунктах… Повітряна тривога була. Ми були ще всі разом. Сирена, як завжди п’ять хвилин, а потім ми розійшлись по номерах. Ну це вже потім, коли аналізуєш, так, можна було вийти в коридор, це б менше було уламків. Але хто тоді знав, як буде. Ніхто тоді не думав, що сюди щось може прилетіти. Без звуку, без нічого, просто дзвін у вухах, тротил, немає повітря, ти не знаєш, ти не розумієш, чи всі живі. Перша думка: це неможливо. Ти не розумієш, чи всі кінцівки в тебе на місці. Я думала, що ми під завалами, бо мені на обличчя впала віконна рама".
Після прильоту російських ракет пара надовго опинилась у лікарні. Фото з особистого архіву Діани та Олексія
Олексій хотів вступити до сил тероборони з самого початку повномасштабної війни. Його не брали, бо студент. Після завершення навчання влітку планував все ж таки пробиватись до лав захисників. Але російські ракети вщент зруйнували ці плани й перевернули життя молодих людей назавжди. На двох за рік після трагедії парі зробили 150 операцій. Попереду – ще декілька. З тіла молодих людей лікарі діставали цвяхи, скло, уламки…
На фото: Олексій
"Ми знаходились у номерах. Я відчув, я побачив світ, як вдень. Зрозумів, що щось йде не так. Стрибнув трішечки на Діану. Як бачите, нічого не допомогло. Та й вибух. Хвилею все знесло. Скло, каміння. У нашому номері стіну знесло там, де була Діана… Після вибуху я можу розповідати за себе. Я відкрив очі й почав намагатись говорити: Діана, Діана… Тому що я, я живий. А за Діану я не знав. Я почув її, мені все відлягло. Я почав робити первинний огляд тіла. Зрозуміло: весь посічений, кров… Руки на місці, нога на місці одна, друга – не на місці. Друга лежить поруч. Почав повзти собі на вихід", - так згадує момент обстрілу Олексій.
По Сергіївці запустили ракети, кожна з якої несе майже тону вибухівки. Два прильоти в базу відпочинку, один – по житловому будинку. Як наслідок - загинули 22 людини, 39 осіб отримали поранення.
Ракета Х-22 вгатила в багатоповерхівку в Сергіївці. Фото: ДСНС
Ми поспілкувались із жителем багатоповерхівки Ігорем Левченком, який під час ракетної атаки був вдома:
На фото: Ігор Левченко
"Я жив у цьому будинку на сьомому поверсі. Попав додому десь біля одинадцятої години. Поки поїв, помився, приліг, включив телевізор… І десь о 12.25 пролунав перший вибух. Від першого вибуху в мене відразу вилетіло вікно в залі. І я відразу схопив речі й побіг в бомбосховище. І поки я біг сходами, був ще один вибух. І коли я забіг у бомбосховище, пролунав третій вибух, який попав, тут у нас був будівельний магазин. Попало в будівельний магазин. Я саме відчув вибух прямо в бомбосховищі. Але бомбосховище витримало".
Бомбосховище постраждалого будинку. Фото: ЦПР
Ігор згадує, що між вибухами минало всього декілька хвилин, тож дістатись бомбосховища більше ніхто не встиг. Після прильоту чоловік почав допомагати мешканцям будинку: "Спускались сусіди з восьмого поверху, з дев’ятого. Всі були в паніці. Кричали: Допоможіть, допоможіть. Але я їх, на жаль, не чув. Заклало вуха сильно. Був сильний дзвін у вухах. Коли вже піднявся на сьомий поверх, то я вже побачив. Вийшла сусідка Оксана Олександрівна з чоловіком. І були відкриті двері в моєї сусідки Максименко. Тьотя Віра. І вона лежала на підлозі. Перевернута. Я почав її колихати. А вона не відкликалась. Відразу почали дзвонити в допомогу. Швидка швидко приїхала. Буквально за сім-десять хвилин уже швидка була. І все, почали ходити по поверхах…", - пригадує Ігор Левченко.
Російські війська обстріляли Сергіївку зі стратегічної авіації літаками Ту-22 М3. Спільнота "Monitor" опублікувала номери трьох бортів, які можуть бути причетними до цього злочину. Літаки стартували з району Волгоградської області. Вірогідно, з аеродрому в Мариновці. Далі літаки рухались у бік окупованого півострова. Перебуваючи над західним берегом Криму, здійснили три пуски ракет Х-22. Час підльоту склав усього 2,5 хвилини. Тож цивільні були певною мірою приречені.
"Ракета Х-22, її називають убивцею авіаносців. Чому так? Тому що оснащена ядерною бойовою частиною. Вона була призначена для знищення авіаносних груп. Тобто або самого авіаносця, або кораблів забезпечення, які довкола нього йдуть. Створена ще в далекому Радянському союзі. Можуть використовувати також не ядерну, а фугасно-осколкову частину. І масою майже до тони. 950 кілограмів. Це доволі таки потужна ракета. Одна з найбільших, які зараз є. Мабуть, таки найбільша, що летять з авіаційного носія. Ту-22 М3 – дальній бомбардувальник, який є основним носієм для цієї ракети. Ось саме з цих літаків цими ракетами б’ють по Україні з початку повномасштабного вторгнення. Було близько півтори сотні запусків цих ракет. На жаль, росія ще має достатньо цих ракет. Кілька сотень ще є. Тим паче ці ж ракети ми передавали росії у свій час разом із тими ж таки бомбардувальниками", - розповідає речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Дальність польоту ракети Х-22 – до 600 кілометрів. Тож уразити літаки-носії українські сили ППО наразі не мають змоги. Більш того, за словами Юрія Ігната, в Україні досі недостатньо засобів ППО для знищення самих ракет. Наразі жодна ще не була збита. Тож кожний запуск Х-22 потенційно несе смерть. Нагадаємо, саме ракетами Х-22 влучили в ТЦ в Одесі та Кременчуці, а також по житловому будинку у Дніпрі.
"У неї допустима похибка відхилення від цілей 600 метрів. Ви розумієте, що таке 600 метрів для густонаселеного міста? Фактично може прилетіти, куди завгодно. Дуже небезпечно. Летить дуже швидко. Понад 4,5 тисячі кілометрів на годину. Приблизно така швидкість. Тому від пуску ракети до прильоту доволі таки мало часу. Лічені хвилини на те, щоб піти в укриття", - пояснює фахівець.
Воєнний експерт Владислав Селезньов наголошує, що удари по Україні неточними ракетами є тактикою терору: "Ворог і далі буде застосовувати тактику ракетного терору, запускаючи по території нашої країни все, що має. Найбільша проблема ракет Х-22, а їх дві. Перша – дуже потужна бойова частина, а це 950 кілограмів. Ракета призводить до неймовірних руйнувань. А друга – надзвичайно висока швидкість пересування в повітрі".
Х-22 є надзвуковою й належить до аеробалістичних ракет. Тобто це гібрид крилатої та балістичної ракети. Спочатку Х-22 летить як крилата ракета, але падає на ціль як балістична. Динаміка використання цих ракет в Україні з боку рф зростає, адже чим менше в ворога високоточної зброї, тим більше він використовує зброю з похибками та недоліками. Нагадаємо, в липні поточного року російські війська обстрілюють південь України, зокрема Одесу саме ракетами Х-22, завдаючи значних руйнувань і шкоди цивільному населенню.
Зображення: "Брати по зброї"
"Це є нічим іншим, як зброєю тероризму проти цивільного населення. Частина ракет не досягає своїх цілей. Вони вже застарілі. Можливо, умови зберігання не такі, як потрібно, й так далі. Але частина ракет взагалі не долітає до своїх цілей. А та, що долітає, б’є неточно. Це не високоточна зброя. Скажімо так. Вони не попадають ними. Вона створювалась для ядерного заряду. Щоб попасти приблизно в район. Ну там буде вибухова хвиля, яка принесе той результат, на який розраховували тоді, в Радянському союзі", - підкреслює Юрій Ігнат.
При цьому прессекретар президента рф володимира путіна Дмитро Пєсков, коментуючи ракетний обстріл Сергіївки в минулому році, цинічно наголосив, що начебто російські військові не працюють по цивільним: "Я хочу ще раз вам нагадати слова президента російської федерації і головнокомандувача про те, що збройні сили російської федерації в ході спеціальної військової операції не працюють по цивільним цілям. Не працюють по цілях цивільних і цивільній інфраструктурі".
Ще далі пішов спікер збройних сил рф Ігор Конашенков. За його словами, в Одеській області 1 липня 2022 року російські військові знищили не базу відпочинку й житловий будинок, а радіолокаційну станцію: "Збройні сили російської федерації продовжують наносити удари по воєнних об’єктах на території України. Оперативно-тактичною та армійською авіацією, ракетними військами та артилерією вражені 32 пункти керування збройними силами України. Радіолокаційна станція виявлення повітряних цілей у районі селища Катранка Одеської області".
Експерт Владислав Селезньов пояснює таку реакцію російських представників як типову для них ще з 2014 року: "Путіну та його поплічникам абсолютно байдуже на супутні втрати. Причому це стосується не лише мешканців нашої країни, адже часто-густо через ракетні обстріли гинуть люди, котрі жодного відношення до українських сил оборони не мають – діти, літні люди, жінки. Так було в Сергіївці, так було у Дніпрі, так було у Кременчуці. Ворог, застосовуючи такий тип ракет, нібито й орієнтувався на якийсь військовий об’єкт чи розповідав про це. Але ці ракети прилітали в об’єкти, які жодного відношення до сил оборони не мали. Російські пропагандисти, російські чиновники брешуть щоразу, як тільки відкривають рота. Вперше я з цим стикнувся в лютому 2014 року, коли вони розповідали про "зелених чоловічків", розповідали про, так звану кримську самооборону, що будь-який танк і інше озброєння можна купити в будь-якому військторгу".
На наш запит в Офісі генерального прокурора відповіли: розслідування обстрілу в Сергіївці здійснює Служба безпеки України. Наразі за порушення законів і звичаїв війни групою осіб підозру оголосили Олегу Тимошину. Йому загрожує довічне ув’язнення. Розслідування триває.
Речник СБУ Артем Дехтяренко також повідомив, що відомство зібрало масштабну доказову базу щодо Тимошина, причетного й до інших терактів на території України: "Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора зібрала масштабну доказову базу на командира військового полку рф, який причетний до серії ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України. Воєнним злочинцем є командир 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку дальньої авіації повітряно-космічних сил рф полковник Олег Тимошин. У липні Тимошин наказав вдарити по багатоповерховому житловому будинку та базі відпочинку "Годжі" в селищі Сергіївка на Одещині".
<span class="ratio ratio-4x3">
Тож зараз можемо встановити можливе коло причетних до вбивств і поранення мирних українців у Сергіївці. Адже нам уже відомо багато деталей.
Олег Євгенійович Тимошин 1971 року народження став командувати 52-м важким бомбардувальним авіаполком у 2021 році. Це військова частина 33310 з місцем дислокації на аеродромі Шайковка Калузької області.
Олег Тимошин. Фото з мережі
Призначили Тимошина командиром після аварії, внаслідок якої загинули три пілоти Ту-22 М3 навесні 21-го року включно із тодішнім командиром полку Вадимом Белослюдцевим. Короткий час після аварії авіаполк очолював полковник, командир екіпажу Ту-22 М3 Андрій Самойлов. Зараз, вірогідно, він продовжує службу і причетний до вбивств українців.
Андрій Самойлов. Фото з мережі
У квітні 2023 року російський суд засудив до умовних термінів єдиного, хто вижив у аварії, майора Олексія Скворцова та техніка Ігоря Арістова.
Олексій Скворцов. Фото з мережі
Наразі достеменно невідомо, чи продовжують вони службу у 52-му авіаполку. Але, зважаючи на війну, скоріш за все, Скворцов, який є досвідченим пілотом і у 2020-му році навіть представляв аеродром Шайковка на параді в Москві, задіяний у так званій "СВО" й може бути причетним до ракетних ударів по Україні.
За відкритими даними, у складі 52-го авіаполку перебувають до 27 літаків Ту-22 М3 різних модифікацій. І це найбільш оптимістична цифра, бо називають також кількість у 18 літаків. У 2021 році 850 осіб особового складу полку нагородили за якісь бойові заслуги. Нагородження відбулось до 77-річчя створення авіаполку.
Але повернемось до Тимошина. До призначення його командиром 52-го авіаполку він служив у Мурманській області на посаді командира авіаційного полку дальньої авіації. Про це свідчать численні новини міністерства оборони рф. Наприклад, у квітні 2021 року під керуванням Тимошина в Мурманській області пройшли учбово-тренувальні польоти та тренування по охороні аеродрому.
На сайті "Миротворець" опублікована адреса реєстрації воєнного злочинця, а саме Мурманська область, Оленєгорськ-8, вулиця Гвардійська, 15, квартира 18. Він зареєстрований у російській соцмережі "Вконтакте" під вигаданим ім'ям. Наразі сторінка пуста, коли він у неї заходив, невідомо. Але серед дописів чимало прокльонів від користувачів за обстріли України, до яких причетний Тимошин.
Ми написали йому, але поки що повідомлення він не прочитав.
У січні 2023 року Служба безпеки України назвала низку імен, які відносяться до командного складу 52-го бомбардувального авіаполку в/ч 33310.
Серед них командир авіаційного загону Олексій Іваненко, начальник штабу ескадрильї Дмитро Голенков, штурмани Денис Григор’єв і Дінар Назиров, який "засвітився" у святкуванні ювілею 52-го авіаполку, а також інженер по авіаційному озброєнню Євген Поцелуєв.
Олексій Іваненко. Фото з мережі
Дмитро Голенков. Фото з мережі
Денис Григор’єв. Фото з мережі
Дінар Назиров. Скрин з відео
Євген Поцелуєв. Скрин з відео
Ми змогли розшукати у "Вконтакте" останнього й надіслали йому повідомлення з запитанням про обстріл Сергіївки. Євген Поцелуєв його прочитав, але проігнорував.
Журналісти російського видання "Важливі історії" після оприлюднення СБУ імен військових з 52-го авіаполку змогли з двома з них поспілкуватись і розпитати про обстріли мирних українців. Зокрема Дмитро Голенков заявив: "Що я прям, б.., на кнопку натискав чи в цьому літаку сидів? Крим усе одно наш і все інше наше. Що ти хочеш від нас?".
Після теракту у Дніпрі в січні 2023 року, де російські військові обстріляли багатоповерхівку ракетою Х-22, вбивши десятки цивільних, OSINT-розслідувачі ком'юніті Molfarвстановили дані ще декількох військовослужбовців в/ч 33310, які можуть бути причетними до вбивств мирних українців, зокрема в Сергіївці. Наприклад, 29-річного пілота Олександра Васіна, який, незважаючи на молодий вік, уже у 2020 році був командиром екіпажу.
Олександр Васін. Скрин з відео
Васін зареєстрований у російській мережі "Вконтакте" під ім’ям Олександр Чернов, однак він обмежив можливість переглядати профіль і надсилати йому повідомлення.
Крім цього пілотом з Шайковки є Дмитро Панькін, який у 2016 році заборгував за комунальні платежі 55 тисяч рублів або приблизно тисячу доларів США.
Дмитро Панькін. Фото з порталу NGL.media
Скрин з порталу Molfar
Вочевидь, елітним російським військовослужбовцям до початку так званої "СВО" держава платила "копійки", яких не вистачало навіть на оплату комунальних послуг.
Ще військові льотчики 52-го авіаполку, імовірно, причетні до обстрілів України, - це Михайло Биков, Володимир Комаров і командир екіпажу Ту-22 М3 Микола Агеєв.
Михайло Биков. Фото з мережі
Володимир Комаров. Фото з мережі
Микола Агеєв. Скрин з відео
Останній разом із згадуваними вище Олексієм Іваненком і Андрієм Самойловим брав участь у парадіперемоги в Москві у 2019 році.
А взагалі російським військовим і їх родичам, вочевидь, зараз "дуже трєвожно".
З грудня 2022 року у "Вконтакте" діє невеличка профільна спільнота "Шайковка в/ч 33310", створена для "мамочек, чиї діти служать у ВКС рф". Одним з дописівцієї спільноти є інформація для тих, чиї рідні більше місяця не виходять на зв'язок з зони бойових дій.
Допис у групі
Зокрема родичам розповідають, як здати зразок ДНК, щоб ідентифікувати потенційно ліквідованого окупанта.
З однією із членок цієї спільноти Людмилою Ілясовою нам вдалось поспілкуватись. Профіль у неї закритий. На фото зображений собака на фоні російського триколора з патріотичним гаслом: "вместе мы сила". А в шапці профілю вказане побажання про позитив, щастя, успіх тощо.
Тим не менш повідомлення Ілясової особливим позитивом не просякнуті. Спочатку вона цікавилась, чому пишемо саме їй, просила показати журналістське посвідчення, питала, чому профіль пустий.
Потім Людмила Ілясова почала ламаною українською писати, щов неї ніхто в Шайковці не служить, і взагалі є родичі в Україні. А далі - пішли погрози і звичне для росіян хамство. Наприкінці бесіди Ілясова заблокувала можливість надсилати їй повідомлення.
Спілкування з цією особою наштовхнуло на думку, що, можливо, хтось з її родичів служить у Шайковці. В мережі ми знайшли старий і наразі видалений профіль якогось Марка Ілясова на російському порталі авторської авіаційної фотографії. В контактах у нього значиться інший користувач порталу Кирилл, який опублікував десятки фотографій російських військових літаків, зокрема з особистого архіву.
Тож, цілком вірогідно, що Ілясова таки має відношення до Шайковки й її знервованість зрозуміла.
Крім цього, нагадаємо, якісь невідомі безпілотники вже двічі долітали навіть до району Шайковки, яка знаходиться у глибокому тилу, – 7 жовтня 2022 року й 6 лютого цього року відповідно. Що вже за зону бойових дій говорити. Тоді місцева російська влада запевняла, що ані аеродром, ані літаки не постраждали. Але судячи з опублікованого відео з останньої атаки Калузької області, вибух був нічогенький. Та й під час війни ніхто не може гарантувати, що цей наліт БПЛА стався востаннє.
Тим не менш жодна знищена злітна смуга ворога, літаки чи російські військовослужбовці ніколи не компенсують завданої нам шкоди й не повернуть убитих російськими ракетами людей.
Олена Чернишова
04 листопада 2024 р.
Суд дозволив АРМА продати арештований в Ізмаїлі російський танкер03 листопада 2024 р.
На Півдні Україні через війну постраждала більшість біосферних заповідників