22 липня 2026
(ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ)
Війна змінила географію українських виборців, але ці зміни досі не повністю відображені в Державному реєстрі виборців. Як на загальноукраїнському рівні, так і на Одещині виборча система зіштовхнеться з низкою проблем, коли будуть оголошені повоєнні вибори. Зокрема, вже сьогодні необхідно актуалізувати персональні дані – виборці можуть зробити це самостійно.
За роки повномасштабної війни мільйони українців змінили місце проживання. Одні знайшли тимчасовий прихисток в інших областях, інші виїхали за кордон, хтось уже повернувся додому, а хтось досі не знає, коли це стане можливим. Однак для Державного реєстру виборців багато громадян і досі залишаються зареєстрованими за старими адресами.
Причина такого стану справ зрозуміла: місце голосування визначається на підставі офіційно зареєстрованого місця проживання або зміненої виборчої адреси. Якщо після переїзду людина не оновила свої дані, інформація в Реєстрі перестає відповідати реальному місцю її проживання. Саме тому повномасштабна війна оголила одну з ключових вразливостей виборчої системи: за умов безпрецедентної міграції населення актуальність Державного реєстру виборців дедалі більше залежить не лише від роботи державних органів, а й від відповідальності самих громадян.
Люди не поспішають оновлювати свої дані, адже для більшості тих, хто був змушений покинути свої домівки, останні роки минули в пошуку житла, роботи, школи для дітей і хоча б мінімальної стабільності.
"Я не знаю, чи оновлюватиму свої дані, бо ніхто не знає, коли будуть вибори. Коли будуть – тоді й оновлю. Можливо", - так пояснює свою позицію співрозмовниця ОПОРИ, переселенка, яка брала участь у дослідженні в межах проєкту "Кожен виборець важливий".
Подібні настрої добре знайомі тим, хто працює з внутрішньо переміщеними особами. Люди не лише відкладають оновлення даних у Державному реєстрі виборців, а й нерідко не змінюють офіційно зареєстрованого місця проживання чи навіть не оформлюють статус ВПО. Багато хто досі не має впевненості у завтрашньому дні, хтось не хоче втрачати соціальних виплат, а хтось – особливо військовозобовʼязані, які уникають мобілізації, - фактично переховується від органів державної влади.
"Ситуація дуже мінлива, люди мають досвід кількох переїздів і усвідомлюють, що попереду їх може бути ще багато. Переселенці, які не мають сталого опертя у вигляді власного житла, роботи чи більш-менш стабільного доходу, зайняті зовсім іншими проблемами і про вибори думають найменше. Якщо документальне оформлення місця перебування не потрібне людині для розв'язання практичних питань, то з імовірністю 99% вона цього не робитиме", - пояснили ОПОРІ в одній із рад ВПО Одеської області.
Як наслідок, проблема застарілих даних у Реєстрі стосується мільйонів українців. За офіційними даними, в Україні зареєстровано близько 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Водночас, як зазначав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, ця статистика вже тривалий час не відображає реальної ситуації, адже система не дозволяє повністю відстежувати подальші переміщення людей: хто повернувся додому, хто виїхав за кордон, а хто опинився на тимчасово окупованих територіях.
Ще одна велика група тих, чиї дані в ДРВ неактуальні, - українці, які перебувають за межами країни. Згідно з дослідженням ОПОРИ, близько 5,2 млн осіб могли виїхати за кордон протягом 2022–2025 років. За даними Європейського Союзу, станом на кінець травня 2026 року тимчасовий захист у країнах ЄС мали 4,38 млн громадян України.
Усе це означає, що географія українських виборців уже давно змінилася, однак наразі вона не відображена в Державному реєстрі виборців.
Одеська область не є винятком із загальної картини: за офіційними даними, в регіоні зареєстровано понад 223 тисячі внутрішньо переміщених осіб, із них понад 170 тисяч — люди віком від 18 років, тобто потенційні виборці. Переселенці проживають майже у ¾ населених пунктів області, однак навантаження на виборчу інфраструктуру розподілилося нерівномірно.
Найпоказовішим є приклад громад навколо Одеси. Зокрема, в Таїрівській селищній громаді зареєстровано 5706 повнолітніх внутрішньо переміщених осіб, а загальна кількість виборців становить 18 863. За підрахунками ОПОРИ, якщо всі ці люди голосуватимуть за місцем фактичного проживання, наявним виборчим дільницям бракуватиме щонайменше 4932 місць. Подібна ситуація спостерігається і в Авангардівській громаді, де зареєстровано 3359 повнолітніх ВПО. За нинішньої кількості виборців — 15 895 — дефіцит становитиме майже 1000 місць.
Утім, представники Ради ВПО Одеської області не вважають створення нових виборчих дільниць універсальним рішенням. За їхніми словами, переселенці не проживають компактно в окремих районах чи населених пунктах, тому головним завданням є не розширення мережі дільниць, а актуалізація даних у Державному реєстрі виборців.
"Щоб оновити свої дані, людині не достатньо просто натиснути кілька кнопок у телефоні, а отже, має бути висока мотивація зробити такий крок. Саме тому потрібна масштабна державна інформаційна кампанія, яка пояснить людям, навіщо це потрібно, як це зробити й чому не варто відкладати ці дії до початку виборчого процесу", — вважає голова Одеської обласної Ради ВПО Олена Поліщук.
Вона також звертає увагу, що внутрішньо переміщені особи не втрачають права голосу, однак реалізувати його зможуть лише за умови, що дані про них у Державному реєстрі виборців будуть актуальними, але саме це зазвичай випадає з уваги громадян.
Схожий виклик постане й перед українцями, які перебувають за кордоном. За даними Центру економічної стратегії, серед українських біженців у країнах Європейського Союзу 6,6% виїхали саме з Одеської області. Якою буде процедура їх голосування після завершення воєнного стану, поки що остаточно не визначено. Однак уже зараз зрозуміло: незалежно від обраної моделі, без актуальних даних про виборців її ефективна реалізація буде неможливою.
"На мою думку, з країнами-членами ЄС можна було б розв'язати це питання досить просто: синхронізувати наші дані з їхніми, зробити це максимально автоматично, щоб наш Держреєстр "побачив" дані про наших громадян принаймні в Європі. Бо ми всі, звісно, закликаємо і будемо закликати українців оновлювати свої дані, особливо перед виборами, але маємо розуміти й те, що це зроблять лише максимально вмотивовані люди. Тому я — за автоматизацію процесів, і це варто робити вже зараз", — зазначає голова обласного осередку однієї з політичних партій в Одеській області.
Слід зазначити, що передання Україні персональних даних її громадян, які перебувають у ЄС, обмежене вимогами Загального регламенту ЄС про захист даних, тому автоматична синхронізація європейських реєстрів з українськими, зокрема й Державним реєстром виборців, не є можливою.
Дослідження ОПОРИ показує, що проблема з небажанням громадян актуалізувати свої дані полягає у браку інформації про те, як це зробити, і відсутності офіційного заклику до таких дій. Якщо готовність самостійно оновити дані в ДРВ висловили 58% опитаних, то після персонального повідомлення або нагадування від держави цей показник зростає до 77%.
Під час виборчих кампаній минулих років громадяни України, які перебували не за місцем своєї виборчої адреси, могли скористатися процедурою тимчасової зміни місця голосування. Вона діяла лише на період конкретної виборчої кампанії і не змінювала виборчої адреси. Статистика таких звернень дає змогу оцінити, наскільки значною була потреба виборців голосувати не за місцем своєї реєстрації. На останніх виборах до парламенту, що відбулися в 2019 році, в Одеській області тимчасово змінили місце голосування 14 458 виборців (більшість із них голосували в межах області, на другому місці за "популярністю" була Донеччина, на третьому — місто Київ). На чергових виборах Президента 2019 року (перший тур) змінили місце голосування 14 132 виборці, у другому турі — 16 375. На позачергових виборах президента України 2014 року — 9718, на позачергових виборах Верховної Ради того ж року — 9829. На виборах до парламенту 2012 року — 8488 осіб (фаворитом на всіх цих виборах за кількістю зміни місця голосування був Київ). Таким чином, із кожною кампанією люди частіше користувалися можливістю проголосувати не за місцем своєї реєстрації. Після початку повномасштабної війни мобільність населення зросла в рази, мільйони українців змінили місце проживання, тож зрозумілість і прозорість процедури зміни виборчої адреси, яка дає змогу закріпити себе за місцем фактичного проживання не лише на одну виборчу кампанію, а на постійній основі, істотно зростає.
"Вибори не проводилися вже сім років. За цей час з'явилося ціле покоління молодих людей, які ще жодного разу не голосували, а мільйони українців були змушені несподівано змінити місце проживання. Для більшості з них зміна виборчої адреси — це новий досвід, а не свідоме небажання оновлювати свої дані. Саме тому масштабна інформаційна кампанія має стати одним із ключових елементів підготовки до післявоєнних виборів", — переконаний регіональний консультант ОПОРИ в Одеській області, голова Одеського Комітету виборців України Анатолій Бойко.
З 1 січня цього року Центральна виборча комісія відновила роботу автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" у частині взаємодії з виборцями. Через повномасштабну війну з лютого 2022 року задля захисту персональних даних її функціонування тимчасово призупинили, однак тепер органи ведення ДРВ приймають на розгляд заяви й запити виборців, формують і надають інформацію з Реєстру. Також відновив роботу сервіс "Особистий кабінет виборця".
В Одеській області функціонують 19 відділів ведення Державного реєстру виборців. Вони забезпечені кадрами на майже 89% (це один із найвищих показників по Україні: кращою ситуація є лише в Сумській, Чернігівській і Запорізькій областях). Водночас обласний відділ адміністрування укомплектований лише наполовину.
Масштаб роботи органів ведення ДРВ ілюструє статистика: згідно з даними, наданими ОПОРІ, за останній квартал 2025 року працівники органів ведення ДРВ в Одеській області внесли до нього понад 48 тисяч змін. Майже 30 тисяч із них стосувалися зміни виборчої адреси, ще кілька тисяч — уточнення персональних даних, набуття або втрати права голосу.
Змінюється і демографічна картина області. Наприкінці 2010 року на Одещині було зареєстровано понад 1,84 млн виборців, перед початком повномасштабного вторгнення — 1,77 млн, а наприкінці 2025 року — вже близько 1,75 млн. Утім, навряд чи ці дані повністю відображають масштаб міграційних процесів, тож актуалізація даних Реєстру значною мірою залежить від самих виборців.
Важливим компонентом підготовки до виборів є й оцінювання стану виборчої інфраструктури. В Одеській області створено 1434 звичайні та 61 спеціальну виборчу дільниці. Попри регулярні російські атаки, майже 97,5% будівель, у яких розміщують приміщення для голосування, залишаються придатними до використання. Водночас дві будівлі повністю зруйновані, 14 — пошкоджені (підлягають відновленню), ще 11 були пошкоджені, але вже відновлені. Крім того, 9 будівель зруйновані часом. Таким чином, державі доведеться вирішувати ще й практичні питання організації голосування.
Ще однією проблемою залишається доступність виборчих дільниць. В Одеській області майже 12 тисяч виборців мають у Реєстрі позначку про неможливість самостійно пересуватися. Водночас лише незначна частина дільниць повністю відповідають критеріям доступності для людей із порушеннями зору, слуху чи для тих, хто пересувається на кріслах колісних. Майже 27% виборчих дільниць не відповідають таким вимогам зовсім.
Інша важлива категорія — ветерани, яких сьогодні в Одеській області проживає понад 42 тисячі. Для багатьох із них участь у перших післявоєнних виборах стане не лише реалізацією конституційного права, а й символом повернення до цивільного життя, тож виборча система має бути готовою врахувати їхні потреби, як і потреби людей з інвалідністю, літніх і маломобільних виборців тощо.
Перші повоєнні вибори вимагатимуть від держави комплексного перегляду всієї виборчої інфраструктури: від актуалізації даних у ДРВ до фізичної доступності дільниць і створення умов, за яких кожен громадянин зможе безперешкодно реалізувати своє право голосу. Водночас частина відповідальності за те, щоб мати можливість реалізувати своє виборче право, лежить на самих виборцях: для цього потрібно вже зараз перевірити свої дані в Реєстрі та в разі необхідності — оновити їх. Перші післявоєнні вибори почнуться не в день голосування, а значно раніше, тож готуватися до них варто завчасно і державі, і її громадянам.
Матеріал створено в рамках проєкту "Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Євгенія Генова
22 липня 2026 р.
Одесу накрила злива21 липня 2026 р.
Після удару по центру Одеси зросла кількість постраждалих