15 липня 2026
(ФОТО: ОПОРА)
Значна частина виборців не знає, як працює механізм зміни виборчої адреси, і тільки 55% опитаних в межах дослідження ОПОРИ зазначили, що чули про Державний реєстр виборців.
Про це під час круглого столу "Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців", що відбувся 15 липня, розповів регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області Анатолій Бойко.
Через повномасштабну війну та вимушений виїзд зі своїх громад в інші населені пункти України та за кордон мільйони виборців фактично не проживають за тими адресами, які вказані в Державному реєстрі виборців. З одного боку, це суттєво ускладнить виборчу процедуру, з іншого, — серед тих, хто знає, як саме оновити свої дані та змінити виборчу адресу, готовність зробити ці кроки сягає 90%. Таким чином, необхідність проведення інформаційної кампанії вже зараз є очевидною. Про це йшлося під час круглого столу, що відбувся в Одесі 15 липня в онлайн-форматі.
Підготовку до виборів потрібно починати вже зараз. Ці вибори будуть непересічними: перед нами стоїть величезний комплекс юридичних, інформаційних, політичних і технологічних питань, а актуалізація Реєстру виборців — лише один із його складників. Фахова дискусія має розпочатися вже сьогодні, так само як аналітична, інформаційно-технологічна та юридична підготовка до виборчого процесу, — зазначив регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області Анатолій Бойко.
На проблему обізнаності громадян про свої виборчі права звернула увагу і доцентка кафедри соціальної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Трушевич.
Виборці, які перебувають за кордоном, уже зараз мають розуміти, чи зможуть вони обирати мера свого міста на тих самих умовах, що й люди, які залишаються в Україні, а також чи матимуть вони право балотуватися на посади міських голів або депутатів, якщо, наприклад, останні чотири роки проживали за кордоном. Чи будуть забезпечені для них рівні права з кандидатами, які постійно перебували у своїх громадах? Це лише одне з багатьох питань, відповіді на які варто давати вже зараз. Крім того, необхідна інформаційна кампанія, щоб внутрішньо переміщені особи розуміли, чи вони можуть брати участь у голосуванні нарівні з усіма іншими жителями громади, чи можуть долучатися до місцевих виборів та що потрібно для цього зробити, — наголосила доцентка.
Є й питання щодо не лише технічного голосування українських виборців за кордоном, а й щодо їхньої готовності долучатися до політичних процесів в Україні.
Серед українців, які перебувають за кордоном, я бачу не дуже високий рівень залученості до виборчого процесу. Існує проблема, пов'язана з тим, що інші держави інтегрують наших громадян, а разом із цим посилюються абсентеїстські настрої, відчуття відірваності та ізольованості. Також мають місце інформаційні викривлення, що залежать від країни проживання, і серйозні проблеми з ідентифікацією. Усе це необхідно враховувати при підготовці до виборів в Україні, — зазначив Михайло Шабанов, доцент кафедри політології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.
За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25% дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72% із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5% (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57%. При цьому 81% переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.
Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58% опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70%. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок "Дія" обрали 77%. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55% громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75% респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38% розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48% оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.
Серед українців за кордоном 74% заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16% перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49% українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас великий відсоток людей (понад 80%) користуються застосунком "Дія". Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
Кирило Бойко