12 лютого 2023 р. 21:11
(Зображення: вікіпедія)
Продовжуємо цикл публікацій, присвячених діяльності глобальних міжнародних організацій. До таких організацій ми відносимо структури, членами яких є переважна кількість країн світу. Важливою ознакою таких організацій є те, що прийняті ними правила та рішення активно впливають на формування певної галузі людських інтересів - політики, економіки, юстиції, спорту тощо. Сьогодні ми приділимо увагу Всесвітній туристичній організації.
Загальна характеристика Всесвітньої туристичної організації
До складу ООН входить 193 держави. Серед країн-членів ООН можна знайти всі суверенні країни, окрім Ватикану. Таке поважне представництво потенційно дозволяє розглядати та розв'язувати будь-які питання глобального або регіонального рівня. Зокрема, ООН спроможна гасити збройні конфлікти, як це було неодноразово продемонстровано у ХХ столітті (Ірак, колишня Югославія, Сомалі).
Штаб-квартира організації знаходиться у Нью-Йорку. Також ООН має додаткові офіси у Відні, Женеві, Найробі та Гаазі. Організація користується шістьма офіційними мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.
До структури ООН входить шість основних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд та Рада з Опіки. Щоправда, останній орган формально призупинив свою діяльність з 1994 року. Головною посадовою особою ООН є Генеральний секретар. З 1 січня 2017 року цю посаду обіймає португальський політик і дипломат Антоніу Гутерріш.
Загальна характеристика Всесвітньої туристичної організації
Всесвітня туристична організація (далі – ВТО) – це агенція ООН, яка відповідає за просування та розвиток туризму в усьому світі. ВТО розглядає туризм як важливий інструмент економічного зростання та стійкого розвитку навколишнього середовища. Штаб-квартира організації знаходиться у Мадриді. ВТО була заснована у 1975 році. Спеціалізованим закладом ООН вона стала у 2003 році.
Фото: вікіпедя
ВТО включає 160 членів, 6 асоційованих членів, 2 спостерігачі та понад 500 афілійованих членів. Хоч серед членів ВТО є переважна більшість країн світу, однак до складу організації не входить низка розвинених держав: Австралія, Бельгія, Великобританія, Данія, Канада, Нова Зеландія, США, Фінляндія, Швеція. Асоційованими членами ВТО є залежні території: Фламандське співтовариство, Пуерто-Рико, Аруба, Гонконг, Макао та Мадейра. Двома спостерігачами при ВТО є Святий Престол та Організація звільнення Палестини. Афілійовані члени включають представників приватного сектору, освітніх інституцій, туристичних асоціацій, комерційних структур тощо.
Члени ВТО на світовій мапі. Зображення: вікіпедія
Генеральна асамблея (ГА) – це основний керівний орган ВТО. ГА збирається кожні два роки, складається з членів та асоційованих членів ВТО. Афілійовані члени та представники інших міжнародних організацій можуть бути присутніми на засіданнях як спостерігачі. ГА ухвалює бюджет і програму роботи ВТО та обговорює ключові теми у туристичному секторі. Також ГА кожні 4 роки обирає Генерального секретаря.
Генеральна асамблея ВТО. Фото: ВТО
Виконавча рада (ВР) повинна втілювати в життя рішення та рекомендації ГА та доповідати перед ГА щодо виконання своїх обов’язків. ВР збирається щонайменше двічі на рік. До ВР обирають одного з кожних п’яти членів ВТО з урахуванням справедливого географічного розподілу. Іспанія є постійним членом ВР на правах господаря. Члени ВР обираються на 4-річний термін.
ВТО має 6 регіональних комісій – Африка, Америки, Східна Азія та Тихоокеанський регіон, Європа, Південна Азія, Середній Схід. Комісії проводять зустрічі щонайменше раз на рік та складаються з усіх членів та асоційованих членів певного регіону. Комісії надають можливість членам ВТО підтримувати контакт між собою та з Секретаріатом між сесіями ГА, якій вони можуть висувати пропозиції та висловлювати свої побажання.
Секретаріат наразі складається з Генерального секретаря та 152 співробітників штаб-квартири. Вони відповідають за впровадження програми ВТО та задовольняють потреби членів організації. Секретаріат також включає регіональний офіс у місті Нара (Японія).
Генеральний секретар є очільником ВТО. З січня 2018 року цю посаду займає грузинський політик та дипломат Зураб Пололікашвілі. Він став шостим очільником організації.
Генеральний секретар ВТО Зураб Пололікашвілі. Фото: Вікіпедія
Однією з важливих форм діяльності ВТО є проведення конференцій та нарад. Наприклад, у 1980 році ВТО провела Всесвітню конференцію з туризму, у 1982 – Всесвітню нараду з туризму, у 1989 – Міжнародну конференцію з туризму. Крім того, у 1985 році ГА ВТО прийняла Хартію туризму, а у 1999 році цей орган затвердив Глобальний кодекс етики туризму.
ВТО допомагає своїм членам у розробці туристичної політики та стратегії розвитку туризму, надає поради щодо керування у туристичній галузі та вертикальної кооперації на різних рівнях, пропонує моделі співробітництва з приватним сектором.
Щоб відбудувати туристичну інфраструктуру, ВТО робила експертизу та надавала поради урядам країн, які постраждали від цунамі у 2004 та 2006 роках. Зокрема, допомогу було надано Таїланду та Індонезії. У 2009 році ВТО запустила в Таїланді "Програму щодо енергетичної ефективності в Хо Хао", щоб зменшити наслідки кліматичних змін. За сприяння ЮНЕП ВТО приєдналася до розробки стратегії розвитку туризму в Карпатах.
Готелі та інші типи приміщень для туристів відповідальні за істотну частину викидів вуглецю в атмосферу. ВТО є одним з ініціаторів проєкту "Рішення щодо готельної енергії", у межах якого надається інформація, технічна підтримка та проводяться тренінги для представників малих та середніх підприємств у галузі туризму.
ВТО заснувала Міжнародну мережу обсерваторій з дослідження стійкого туризму. Мережа займається моніторингом економічного, соціального та кліматичного впливу туризму з метою зменшення негативних наслідків та збільшення позитивних аспектів туристичної діяльності.
<span class="ratio ratio-4x3">
Обсерваторія на острові Майорка. Відео: ВТО
ВТО проводить регулярні дослідження у галузі туристичного бізнесу. Зокрема, Туристична інформаційна панель ВТО пропонує статистику та висновки стосовно основних показників у туристичній галузі на глобальному, регіональному та національному рівні. Панель містить відомості про прибуття туристів та їхнє розміщення, долю туризму в експорті та ВВП, сезонність. Також ВТО чотири рази на рік публікує звіт "Барометр світового туризму", в якому відстежує короткотермінові тренди у туристичному бізнесі.
Організація займається освітньою діяльністю. Зокрема, Академія ВТО пропонує освітні програми, тренінги, вебінари та курси онлайн з різноманітної тематики. Проєкт ВТО "Освіта для керівників" спрямований на те, щоб покращити властивості професіоналів туристичного бізнесу.
ВТО приділяє увагу гендерним питанням. Зокрема, організація запустила проєкт "Розширення прав жінок після COVID-19", що має на меті посилити роботу щодо гендерної рівності у туристичних урядових інституціях і бізнес-структурах у процесі подолання наслідків пандемії.
Україна приєдналася до ВТО у 1997 році. Указом Президента України від 21 вересня 1998 року "Про день туризму" встановлена норма щодо святкування цієї події щорічно 27 вересня. Вже у вересні 1999 року Україну було обрано до ВР ВТО. З травня 2000 року посол України в Іспанії та Андоррі здійснює функції постійного представника України при ВТО. В Україні було проведено вісім міжнародних семінарів ВТО з різних аспектів світової та національної туристичної політики. Україну відвідували Генеральні секретарі ВТО Франческо Франжіаллі та Талеб Ріфаї.
У відповідь на напад росії на Україну у лютому 2022 року ГА ВТО 27 квітня минулого року прийняла рішення припинити членство росії у складі організації. За виключення росії проголосували 40 країн, 11 держав виступили проти такого рішення. Цікаво, що росія намагалася в останній момент вийти зі складу ВТО за власним бажанням. У такому випадку росію було б виключено тільки через рік після подачі офіційної заяви.
На сесії ГА ВТО члени організації голосують за виключення Росії. Фото: ВТО
ВТО є провідною міжнародною організацією у сфері туризму. ВТО проводить міжнародні конференції, робить дослідження та збирає інформацію у галузі туризму, допомагає членам організації розробляти туристичну стратегію. Однак необхідно підкреслити, що досить значна частина країн, враховуючи й членів ООН, або не входить до ВТО, або вийшла зі складу організації. Щобільше, членства у ВТО не мають деякі авторитетні держави світу: Австралія, Бельгія, Великобританія, Данія, Канада, Нова Зеландія, США, Фінляндія, Швеція. Скажімо, Австралія вийшла зі складу організації у 2015 році. Представники держави зазначили, що ВТО не відповідає потребам Австралії, при цьому щорічні внески є досить значними.
Деякі рішення ВТО виглядають неоднозначно. Скажімо, у 2012 році ВТО призначила диктатора Зімбабве Роберта Мугабе своїм офіційним представником, що призвело до виходу Канади зі складу організації. Отже, можна стверджувати, що провідні держави світу вважають членство у ВТО необов’язковим. Вони мають достатні можливості та авторитет, щоб без допомоги ВТО просувати власну туристичну галузь. З іншого боку, для менш впливових країн ВТО може бути досить корисним майданчиком для розвитку туризму та міжнародного співробітництва.
Олег Пархітько
16 листопада 2024 р.
Естонія надасть Україні новий пакет військової допомоги: що до нього увійде15 листопада 2024 р.
В Одесі комісія схвалила збільшити фінансування ТрО на понад 40 мільйонів