"Ми не знали нічого і не мали у кого спитати", - історії людей, які почали розвивати тафтинг

Скоріш за все, більшість українців не знає, що таке тафтинг і навіщо він килимам. А виявилося, що в Україні ці товари мають попит, а от знайти людей, які виробляють килими за методикою набивання стібків на ткану основу, не легко. Ми продовжуємо розповідати про українців, які займаються цікавою роботою, або вибрали собі незвичні професії. І виявилося, що килими, які були популярні у 17 столітті, знову стають популярними, тому ми поспілкувалися про труднощі починати нову справу під час війни та ще й не маючи можливості десь її навчитися.

Владислава Ніколаєнко та Максим Савченко - засновники Milk_needle окрім виготовлення килимів вирішили поширювати навчання цієї справи. Охочі з різних міст країни, а то і світу звертаються до них, бо крім європейських чи американських майстрів, українцям ніде було розібратися із тафтингом.

Фото з колекції Владислави Ніколаєнко

Як тафтинг став справою життя 

Коли почалася війна я просто дивлячись ТікТок натрапила на відео, як хтось робить килим тафтинговий. Думаю, ого як цікаво. На той момент я ще працювала, але було дуже важко зосередитись через сильні обстріли. Я показала цю ідею Максу, він мене підтримав. Ми почали дивитися чи хтось взагалі в Україні завозить такі пістолети чи треба самим шукати десь у Китаї. Але виявилось, що був єдиний постачальник в Україні, який якраз повинен був привезти через місяць один тафтинговий пістолет. Ми почекали місяць, з нас навіть не взяли передплату, хоча зазвичай так не працює. Нам дуже пощастило, що пістолет приїхав повністю налаштований. Бо зараз це надзвичайно велика проблема, якщо замовляєш напряму відразу з Китаю. 

Ми забрали пістолет і почали експериментувати з тканинами. Навчання особливого не було, тому і піддивитися щось можна було тільки в Європі чи в американському Тіктоці. Але, знову ж таки, тих матеріалів, які вони використовували, в Україні не було. Ми почали просто дивитися в інтернеті тканину, яка приблизно могла підійти для занять тафтингом. Це була і двунитка, і накрохмалена канва, але нічого не підходило. Нитка просто рвалась. Потім ми якимось дивом знайшли мішковину, але це найнижчий клас тканини, який можна використовувати для тафтингу. Там нерівномірні клітинки, у неї характерний запах мішка. Перші декілька робіт ми робили саме на мішковині. У нас почало трохи виходити з нею, але багато ми взагалі просто викинули у сміття, тому що в нас нічого не виходило. Ми не розуміли як правильно треба працювати. І в якийсь момент навіть руки просто опускалися, тому що ніхто не допоможе, не підкаже.

Тому вирішили навчати інших? 

Ми коли починали вже вести свої соціальні мережі, люди стали цікавитись і ставити питання про тканину, пряжу, клей, забивку. Так я вирішила створити курс. Перше від нас навчання було саме в онлайн форматі, який ми розбили на теми, як технічні особливості, так і по веденню соцмереж. І в якийсь момент почали вже питати саме про майстер-класи наживо. І тому ми відкрили свою першу студію у нас, в Харкові й почали вже проводити живі майстер-класи. З’явилися запити з Києва, тому що дуже багато людей бояться їхати до нас, ми розуміємо. Ми сіли, прорахували, що нам треба і скільки, щоб доїхати, знайти студію там, житло - є багато нюансів, які залишаються поза кадром. Якщо їдуть до нас - набагато простіше. Люди бояться їхати в Харків, а до Києва їдуть із Польщі, Миколаєва, Житомира, Львова. Тому ми вирішили створити виїзні майстер-класи. 

Фото з колекції Владислави Ніколаєнко

Є й онлайн-формат. На курсі вже понад 140 людей. І неважливо в якому місті майстер-клас, усі отримують доступ до матеріалів. Тому що в будь-якому випадку все одразу не запам'ятаєш. Зараз готуємо оновлення, тому що за цей рік ми вже дізнались набагато більше, будуть і додаткові експерти, які розповідатимуть про просування, відкриття ФОПу, бухгалтерію. 

Що важко дається у цій роботі? 

Найскладніше те, що килим - не товар першої потреби та він занадто дорогий по собівартості. Тому пишуть, що дорого, просять знижки. Але цей товар у будь-якому випадку знайде свого поціновувача і клієнта, який оцінить його повною мірою, буде розуміти за що він платить. Багато підводних каменів. Тафтинг, взагалі, як бізнес, важкий. За кілька місяців ви можете не почати відбивати взагалі свої кошти за обладнання, матеріали. Далі треба набити своє портфоліо. Постійно треба вдосконалювати свої соцмережі, просуватися, говорити про себе. Інколи за кілька місяців у людей стається вигорання. Ми це розуміємо. Щодо портфоліо, можна просто звернутися до друзів, знайомих та запропонувати їм зробити килим по собівартості, отримати від них відгук і таким чином витрати будуть трошечки вже меншими, ніж якби ви робили килим для себе. Живі відгуки важливі. 

За ці півтора року як змінилося сприйняття цієї справи? 

Ми самі ледве не вигоріли на початку, у нас просто опускалися руки, тому що ми не знали, де шукати клієнтів, у нас не виходило з тканиною, ми постійно рвали ці килими поки вчилися. У нас просто не було у кого спитати поради, як це зробити правильно і що треба змінити. Тим, хто у нас на курсі легше, у них є майстер-класи, можна запитати у нас поради. Ми онлайн налаштовуємо обладнання, наприклад, якщо людина не в Україні знаходиться. Можна і відправити нам тафтинговий пістолет і ми його налаштовуємо. Тому в них постійно є підтримка. І це стосується взагалі не тільки тафтингу, а саме і роботи по ескізах та соціальним мережам. 

Фото з колекції Владислави Ніколаєнко

Я взагалі працювала до цього у нас в Харкові в аніме-магазині, якраз перейшла на посаду на посаду HR, але почалося повномасштабне вторгнення. Магазин досі працює, але наші шляхи розійшлися і я захотіла мати щось своє. 

Хіба не прикольно дарувати емоції 

Єлизавета теж стала "жертвою" Тік-току. Алгоритми соцмережі, для дівчини, які цікавиться творчістю, підкинули для перегляду ролик про виробництво тафтингового килима. Вона вирішила спробувати. І добре, коли родина тебе підтримує. Бо у цій справі, не все вдається з самого початку. У портфоліо дівчини вже понад 30 килимів, але вона впевнена, що продовжить далі.

Фото з колекції Єлизавети 

Ви хотіли займатися творчістю? 

Я натрапила на відео в Тік-тоці, де закордонний майстер робив килим. Я взагалі хотіла чимось творчим займатися і мені це сподобалося. До цього я в’язала, багато малюю, а за освітою - архітектор. Тобто майбутнє я планувала, як дизайнер інтер'єру, але ось як склалося. Мене підтримала мати. Це взагалі витратно на самому початку: обладнання, матеріали, перші роботи. Я навчалася сама, дивилася роботи інших майстрів. І перший килим зробила майже ідеальним, зрозуміла техніку. 

Скільки часу та коштів займає виготовлення килима?

Великий килим я роблю один день, потім він день сохне, інший день - роблю контур. Тобто загалом за три дні можна зробити. Але інколи ще потрібно закупити необхідні нитки, а мотки треба перемотати перед роботою. Тому я говорю замовнику 3-4 дні, щоб був час про всяк випадок щось виправити. 

Я беру передоплату, тому не було такого, щоб замовники відмовлялися. Зазвичай відмовляються спочатку, як дізнаються вартість. Тільки матеріали: нитки, гідроізоляція, тканина для килима 80 на 60 см вартують до 1000 гривень. 

А що стало важким у цій справі?

Фізично важко шукати матеріал. Також люди інколи не розуміють і хочуть на маленькому килимі під клавіатуру складний малюнок. Важко пояснити як працює голка, що вона широка і чому тут цього не вийде. Я ж їх не друкую, а роблю власноруч. Маленькі літери краще не робити, бо декілька ниток вилізе і літери вже немає. Не дуже люблю їх робити, але все одно роблю, якщо люди хочуть напис. 

Фото з колекції Єлизавети 

Чому вам подобається займатися тафтингом? 

Написав хлопець, який хотів зробити подарунок для своєї подруги на день народження. А дівчина дуже схожа на Гайку із мультфільму про Чіпа та Дейла. Тому на малюнку була саме ця героїня, він подарував і розповів, що дівчині дуже сподобалося. Також було замовлення для однієї із державної структури, де на килиму був герб цієї служби. І так приємно було, що чоловік багато років в організації працює і його колектив вирішив зробити саме такий подарунок. Подобається, що можна подарувати емоції людям. Чи зробити килимок із малюнку дитини - хіба це не прикольно?
 

Марія Литянська