(Лазар Халіф під час танцювального заняття. ФОТО: Bain News Service / Library of Congress)
Інтент продовжує серію матеріалів про видатних одеситок і одеситів. Цього разу публікацію буде присвячено Лазару Халіфу.
Перші кроки в балеті й переїзд до США
Лазар Халіф народився в Одесі 1876 року і з дев’яти років навчався балету у Томаша Ніжинського. У 1893 році він завершив навчання та отримав професійний диплом. За пізнішими біографічними джерелами, 1897 року Халіф отримав посаду балетмейстера; згодом він працював балетмейстером Одеського міського театру.
<picture></picture>
Лазар Халіф. ФОТО: web.archive.org
Але з 1904 року починається зовсім нове життя. Лазар емігрує до Америки й змінює ім’я на Луїс Харві Чаліф. У Нью-Йорку короткий час він служить у балеті театру Метрополітен Опера й допомагає балетмейстеру Луїджі Альбертіні, а також дає уроки в приватних балетних школах. Також Халіф викладає народні танці в Нью-Йоркському університеті та в Педагогічному коледжі при Колумбійському університеті. Вже в 1905 році він відкриває власне танцювально-педагогічне училище, де не тільки навчає танцям всіх охочих, а й виховує професійну спільноту інструкторів з танців та фізичної культури.
Власна танцювальна школа в серці Нью-Йорка
З 1910 року Лазар Халіф припиняє танцювальну кар’єру й зосереджується суто на викладанні. Перші роки школа не мала свого приміщення. А в 1916 році балетмейстер запрошує архітекторів Джорджа і Генрі Бемів, щоб спроєктувати будинок для найкращої танцювальної школи Америки.
<picture></picture>
Будинок у Нью-Йорку, де була розташована школа Лазара Халіфа. ФОТО: upload.wikimedia.org
П’ятиповерховий будинок вартістю 110 тисяч доларів став гордістю власника. Навчальна програма школи була насиченою й передбачала 500 годин занять різними стилями танцю. Сам засновник витрачав не менше 16 годин на день на свою роботу в школі та заняття в околицях. До батьківської справи долучились двоє синів: Амос і Едвард.
Це був не тільки простір для навчання, а повноцінний мистецький центр. На першому поверсі розташовувався великий дерев’яний вестибюль, що вів до сходів і ліфтів. Там же були офіси, гардероб, роздягальні, душові кімнати й велика студія. На другому і третьому поверхах розташовувались великі танцювальні зали. На четвертому поверсі були приватні апартаменти засновника школи, які складались з дев’яти кімнат, трьох ванних і службових приміщень. Останній п’ятий поверх був повністю скляною спорудою під спортивний зал і використовувався як літня школа з відкритим сталевим дахом. Взимку його можна було закривати, а влітку відкривати з усіх боків.
<picture></picture>
Інтер'єр школи Лазара Халіфа. ФОТО: upload.wikimedia.org
Родина Халіф виховувала вісьмох дітей. Один із синів Лазара Халіфа Амос згадував будинок свого дитинства як найкраще місце для зростання. Журнал Real Estate Record and Guide описував будинок як такий, що має "усі сучасні зручності, які нині можна знайти в апартаментах найвищого класу".
Під час Великої депресії Лазар Халіф втрачає власність на будинок і продовжує справу вже на іншому місці. Але будівля існує до сьогоднішніх днів і належить організації Columbia Artists Management, Inc. (CAMI).
Справа Лазара Халіфа продовжує жити
До кінця життя Лазар Халіф займався улюбленою справою. Хореограф очолював професійні організації і брав участь у кодифікації правил щодо танців. Так, у 1922 році він підтримав закон, який забороняв би викладання певних "непристойних танців" у штаті Нью-Йорк (закон так і не був ухвалений). До таких танців він, зокрема, відносив степ.
25 листопада 1948 року у віці 71 року Лазар Халіф помер від серцевого нападу під час автомобільної прогулянки з друзями в Центральному парку Нью-Йорка. Діти хореографа взяли на себе школу й керували нею до 1955 року. Після цього продовжили власні викладацькі кар’єри. Амос Чаліф пішов на пенсію у 2000-х. На той момент родина вже викладала танці протягом 100 років.
За все своє життя Халіф створив близько 1200 балетних і танцювальних композицій в найрізноманітніших стилях і техніках: від дитячих танців до класичного балету. Лазар Халіф вів широку просвітницьку роботу і написав шість підручників і п’ять тематичних навчальних збірників, присвячених класичним та народним танцям і різноманітним танцювальним технікам (зокрема, танцям на пуантах). Для популяризації своєї школи танцю Халіф розіслав поштою понад двадцять тисяч каталогів по всьому світу. Зараз ці каталоги, а також фотографії Лазара Халіфа зберігаються в бібліотеці Конгресу США.
<picture></picture>
Підручник із танців Лазара Халіфа. ФОТО: m.media-amazon.com
Фахові журнали писали про нього як про людину, яка не тільки була "деканом нью-йоркських вчителів танцю", а й людиною, яка "стояла на передовій руху, який запровадив уроки балету для звичайних американських дітей".
Віолетта Дідук