Як відновлювані енергетичні проєкти відображаються у системі Dream

30 млрд гривень — стільки вартує проєкт будівництва нової ТЕЦ потужністю до 600 МВт в місті Києві. 26 млрд гривень коштує встановлення сучасної парогазової електростанції потужністю до 500 МВт. 24 млрд гривень — проєктування та виробництво турбінних установок, призначених для енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС.

Це найдорожчі енергетичні проєкти у системі Dream. Щоправда, жоден з них ще немає фінансування.

Для справедливості додамо, що фінансування двох наступних за вартістю енергетичних проєктів з будівництва теплових електростанцій у Львівській та Дніпропетровській областях (відповідно 15,7 та 13,3 млрд гривень) наявне та надано, в першу чергу коштом міжнародних донорів. 

Коли у жовтні цього року почалися відключення електроенергії постало питання про енергетичну спроможність України. Децентралізація та перебудова енергетичної системи грають ключову роль. А сприяти цьому має перехід на відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). До того ж це і екологічно, на відміну від традиційних електростанцій. Останні також прив’язані і до поставок палива, в першу чергу вугілля.

Енергетичні ініціативи, як і інші проєкти відбудови, відображаються у системі Dream. Ми вирішили розібратися — що каже платформа про відновлювальну енергетику. Скільки вдалося реалізувати? Скільки залишається у розробці? 

Що таке Dream?

Офіційна назва Dream — "Єдина цифрова інтегрована інформаційно-аналітична система управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури". 

Запущена у 2023 році система позиціонувалася як така, що мала фіксувати і контролювати кожен етап життєвого циклу проєкту відбудови. Dream має збирати дані з різних джерел, надаючи можливість переглядати все в одному місці. До того ж система має створити можливість для перегляду громадськістю стану реалізації процесів відновлення та відбудови об’єктів.

За два останні роки Dream виросла із системи, яка покликана для моніторингу проєктів відбудови, у повноцінну екосистему управління публічними інвестиціями, зазначає Віктор Нестуля, керівник проєктного офісу Dream. Були прийняті зміни до бюджетного кодексу України, підзаконні акти, якими фінансування з державного бюджету проєктів має відбуватися виключно через Dream.

Наприклад, саме через систему подаються проєкти для отримання субвенції з державного бюджету на облаштування безпечних умов у школах та лікарнях, а також на харчоблоки у школах. З використанням Dream формується Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій регіону (територіальної громади). 

Dream прописана у процесі підготовки проєктів та програм публічних інвестицій (крім проєктів, пов’язаних з обороноздатністю держави).

Що зараз є у системі Dream?

Дані у системі постійно оновлюються, а проєкти додаються або змінюють статус. Тому взято дані на 1 листопада 2025 року. Проєкти можуть мати кілька статусів: "Успішно завершено", "Виконання", "Ініціація", "Неуспішно завершено" та "Відмінено". 

Для більш ніж 14500 проєктів у системі загальний бюджет складає 2 трильйони гривень. Для порівняння — всі доходи українського бюджету у 2025 році складають 2,3 трильйона гривень. Та не все так просто. Наявне фінансування покриває лише 9% від усіх потреб. Успішно ж завершено 104 проєкти. 

Третина ініціатив стосується освіти (36%), ще 15% — охорони здоров’я, 12% — сектору "Вода, санітарія та управління відходами". З енергетичної тематики зареєстровано 4,4% всіх проєктів. 

Як там енергетика?

Сфера енергетики нараховує 640 ініціатив із загальним бюджетом 269 млрд гривень та наявним фінансуванням у 37,9 млрд (14% від загальної суми). Лідерами за кількістю є Миколаївська (86 ініціатив), Дніпропетровська (65) та Київська (56) області. 

Успішно завершеними є лише три проєкти у сфері енергетики, причому всі вони стосуються відновлювальних джерел енергії — сонячної енергетики: встановлення сонячних електростанцій на даху адміністративної будівлі Любешівської селищної ради та на даху будівлі Центру надання адміністративних послуг Шацької селищної ради Волинської області; а також сонячних панелей на будівлі Центру активності громадян в селищі Солоному Дніпропетровської області. Їхня вартість складала від 350 до 800 тисяч гривень та була профінансована донорами. 

Ці проєкти зареєстровані у системі Dream у 2025 році, однак зазначені дати договорів по них стосуються 2023 та 2024 років. Наприклад, ініціатива у Шацьку створена у системі 30 червня 2025 року і того ж дня завершена, хоча дата договору 11 травня 2023 року. 

<picture></picture>ФОТО: <span><span><span><span><span><span><span><span>https://datawrapper.dwcdn.net/yPxvw/1/</span></span> </span></span></span></span></span></span>

Ще 68 проєктів є відміненими або неуспішно завершеними. Так, У Харківській області це 21 проєкт, з яких в 11 ініціатором було Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж. 

По відміненому проєкту будівництва газової котельні з вузлом обліку газу у Таїровській громаді Одеської області навіть значиться публічна закупівля. Однак закупівля відбулася ще у 2021 році, тоді як сам проєкт створено у вересні 2023 року, а скасовано у травні 2024.  

На прикладі цього ж проєкту бачимо задвоєння ініціатив у системі. У Таїровської громади значиться аналогічний проєкт на стадії виконання, створений у травні 2024 року. Тут вже ніяких закупівель не проводилося. 

А що з відновлювальною енергетикою?

Проєктів з відновлювальними джерелами енергії (ВДЕ) у системі Dream значно менше, з 640 їх нараховується 168. Майже всі знаходяться у стадії ініціювання або виконання (165 зі 168), а три успішно завершено. Найбільша кількість проєктів створена у 2025 році — 105 зі 168.

<picture></picture>ФОТО: <span><span><span><span><span><span><span><span>https://datawrapper.dwcdn.net/nCg9V/1/</span></span> </span></span></span></span></span></span>

Орієнтовний загальний бюджет складає 42,9 млрд гривень з наявним фінансовим покриттям у 23 проєктів на 70,47 млн, що становить 0,17% від усіх потреб.

Зі 168 проєктів 133 або 79% припадає на сонячну енергетику. Наступні за популярністю напрямки це біопаливо (9,5% проєктів) та вітроенергетика (6%). 

<picture></picture>ФОТО: <span><span><span><span><span><span><span><span>https://datawrapper.dwcdn.net/2C3GS/1/</span></span> </span></span></span></span></span></span>

Географічно лідерами є Полтавська (19 проєктів) та Миколаївська (18 проєктів) області. А от у Донецькій, Запорізькій та Черкаській лише по одній ініціативі. Відсутні проєкти по місту Київ, а також по окупованій Луганській області. 

<picture></picture>ФОТО: <span><span><span><span><span><span><span><span>https://datawrapper.dwcdn.net/z4cD9/1/</span></span> </span></span></span></span></span></span>

Найдовшим проєктом у 112 місяців вказано будівництво ТЕЦ зі спалювання RDF-палива у Хмельницькій громаді. Вартість складає понад 1,8 млрд гривень, однак фінансування поки немає. 

Серед інших "довгих" проєктів: 60 місяців на енергогенеруючі комплекси на біомасі для котельні КП "Миколаївоблтеплоенерго"; 48 місяців на будівництво ТЕЦ, що працює на твердому відновлювальному паливі (SRF, RDF) у Чернівцях; 39 місяців на "Вітропарк Прогресівка" потужністю 80 МВт у Миколаївській області. 

<picture></picture>ФОТО: https://datawrapper.dwcdn.net/FNoBt/1/ 

Найдорожчим є ініційоване Міненерго будівництво вітрової електростанції до 100 МВт на території Полтавської області, орієнтовний бюджет якого складає 7,2 млрд гривень. А в 4,2 млрд оцінено будівництво вітрової електростанції у Миколаївській області. 

5,7 млрд гривень коштує будівництво міні ТЕЦ, що працює на твердому паливі для вироблення електричної та теплової енергії у Полтаві. Житомир також планує побудувати ТЕЦ вартістю 3 млрд гривень. 

Наздогнати минуле

"Так, ми ж доганяємо минуле, — говорить Віктор Нестуля щодо проєктів, які створені після завершення їх реалізації. Такі випадки є, коли громади інформують про свою історію реалізації ініціатив. — Вона могла бути розпочата ще два роки назад, але вони заходять і добровільно звітують, які були тендери проведені, що в них є, і так далі".  Тепер же громади мають перезавести та прозвітувати про те, що вже було виконано, а всі нові проєкти відтепер будуть йти з етапу підготовки. 

Наразі орієнтуватися на дані системи Dream складно. Наявні неточності, частина проєктів не оновлюється і необхідно дізнаватися про дійсний стан їх реалізації з інших джерел. Окрім цього, є схожі між собою проєкти. Для відновлювальної енергетики відсутня супроводжуюча документація. 

Зараз систему Dream чекають великі зміни, каже Нестуля. Якщо раніше громада могла завантажити будь-що на платформу, то тепер проєкти мають пройти через етапи, які є елементами обовʼязкового планування. Система була необовʼязковою для використання, відповідно, ініціативи створювалися громадами та не оновлювалися. Тепер же це має змінитися, і без актуальних даних по проєкту неможливо буде інвестувати публічні кошти в інфраструктуру.

This article was developed in the framework of the project "Digging More Deeply: Climate Investigations in EaP Countries", supported by Journalismfund Europe and organised by n-ost e.V.

Костянтин Донченко