Дивовижний Південь: таємниці Кам'янської Січі

Національний природний парк "Кам'янська Січ" — місце гармонійного поєднання самобутньої степової природи зі славетною історією українського козацтва. Це природоохоронна зона, площею понад 122  квадратних кілометри, створення якої відбулося у 2019 році на правобережжі Дніпра у Бериславському районі Херсонської області.

Розповіддю про цей парк Інтент продовжує цикл "Дивовижний Південь", в якому вже йшлося про конкурента Мертвого моря з Одещини — лиман Куяльник, заповідну перлину Миколаївщини — Бузький Гард, батьківщину козацтва на Херсонщині — Станіслав, мусульманську столицю України — Бахчисарай та недооцінену здравницю Одещини на Будацькому лимані та місто сивої давнини з Миколаївщини — Очаків.

Природний комплекс простягається вздовж узбережжя колишнього Каховського водосховища, у місці злиття річки Кам’янки з могутніми водами Дніпра, неподалік від села Республіканець Бериславського району. Парк зберігає унікальні степові ландшафти балкових систем, ділянки спустошеного водосховища та історично-археологічні пам’ятники різних епох — залишки орієнтовано 150 курганів, стародавніх поселень, садиб, старовинних монастирів та однойменної запорізької січі XVIII століття.

Село Республіканець оточене різноманітними ландшафтами. З однієї сторони — мальовничі степові схили, з іншої — поля та виноградники. Узбережжя колишнього Каховського водосховища прикрашає мис Стрілка. Особливу атмосферу додає скала Пугач, що височіє на протилежному березі затоки. Цей пейзаж створює неповторну панораму.

<picture></picture>
Кам'янська Січ. ФОТО: Файндвей

Флора і фауна парку

Флора унікального об'єкта природно-заповідного фонду "Кам'янська Січ" нараховує понад 500 видів судинних рослин, серед яких 46 особливо цінних видів, що перебувають під охороною. 19 видів рослин Парку занесено до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків: астрагал Геннінга, горицвіт волзький, дрік скіфський, ковила українська, шафран сітчастий, тюльпан бузький, повстянка дніпровська та інші.

Тваринний світ природного парку "Кам'янська Січ" є досить різноманітним, містить понад 90 видів рідкісних представників фауни, значна кількість з яких — раритетні хребетні та безхребетні тварини, що охороняються. Серед них: сліпачок звичайний, чепура велика, руда чапля та багато інших.

Історія стародавньої Бериславщини

Історія цієї території йде ще з доісторичних часів. Скелясті береги балки Кам’янка пам’ятають, як на цих землях зароджувалося життя. Археологічні розкопки виявили поблизу села Республіканець поховання бронзової епохи. На Дніпровому схилі знаходять залишки тимчасових поселень кінця II тисячоліття до н. е. — уламки ліпного посуду та кістки тварин. Безпосередньо на мисі Стрілка зустрічаються сліди скіфських колоній (IV ст. до н. е.). Одним з найцікавіших відкриттів є руїни невеликого "пізньоскіфського" Консуловського городища, що датуються I ст. до н. е. - II ст. н. е. Городище мало квадратну форму, вхід із західної сторони, було облаштовано кам'яними будівлями та маленькою цитаделлю. На мисі також знайдені свідоцтва черняхівської культури, давньоруського та золотоординського часу (XII-XIV  ст.). На території села виявлені залишки бродницького поселення Х-XIII століть, та в різний час були випадково знайдені монети кримських ханів Гераїв.

<picture></picture>
ФОТО: "Лівий Берег"

Дані землі грали важливу роль ще з давніх часів, адже неподалік знаходився стратегічно значний об'єкт — Каїрський (Кам’янський) перевіз через Дніпро, що поєднував правий та лівий берег річки. Це був один з п'яти найзручніших перевозів, який проходив через острів Каїрський. Саме його наявністю й обумовлена багата історія села Республіканець. Як відомо, річкові переправи завжди мали велике стратегічне значення. Каїрський перевіз був зручним тільки з правого берега на лівий — за течією річкових проток. Тому обози на шляху до Криму користувалися Каїрським перевозом, а на зворотному шляху — Кизикерменським у місті Берислав. 

Великі прибутки, джерелом яких був перевіз, обумовлювали заселеність прилеглої до нього території у різні часи. Неподалік від нього існувало невелике поселення протягом XV—XVIII століть. Це відображено й на картах XVII-XVIII століть. До річки Кам'янки з правого боку Дніпра підходило одне з відгалужень суходільного Чорного шляху. На лівобережжі Дніпра навпроти Кам'янки позначався великий населений пункт Рохат-Керман або Рохат-Ескі-Керман, у перекладі з татарської — "Спокійна Стара Фортеця" чи "Старе місто". Це укріплення, вочевидь, було одним з двох пунктів, розташованих з обох сторін Каїрського перевозу. 

Всі ці археологічні знахідки підтверджують багатовікову насичену спадщину Бериславщини.

Не забуте козацьке минуле

Пониззя Дніпра, де розташована нинішня Херсонщина відрізняється від інших регіонів тим, що має стародавні коріння козацтва. Всього на херсонській землі було три з восьми відомих козацьких Січей. Одна з найвідоміших — Кам’янська Січ — історико-культурний об'єкт: єдиний в Україні пам’ятник козацької Січі, що зберігся до наших днів майже у первозданному вигляді. Тут вціліли усі три основні компоненти його частини: Кош із куренями та скарбницями, що входять до його складу, січовою площею; околиці з виробничими майстернями, житловими будинками, а також старовинне козацьке кладовище, на якому збереглася могила видатного кошового отамана Костя Гордієнка з насипним курганом, що теж являє собою унікальний історичний артефакт. На території парку проводять археологічні розкопки, в результаті яких знайдено чимало об'єктів Січі, а також залишки зброї та предметів побуту козаків.

Історія Кам’янської Січі має безпосереднє відношення до подій національно-визвольної боротьби українського козацтва та патріотичної еліти під командуванням Івана Мазепи. У 1709 році припинила своє існування Чортомлицька Січ, внаслідок неї трагічного зруйнування російськими військами Петра I. Тоді запорізькі козаки, очолювані отаманом Костем Гордієнко, шукали притулок за межами російського впливу. Союз зі шведським королем Карлом XII та гетьманом Мазепою після Полтавської поразки змусив їх переміститися на кордон земель, що були під контролем Кримського ханства, з метою збереження своєї автономії. Ця Січ не була випадковим табором, вона стала стратегічним укріпленим центром — захистом від набігів ворогів.

<picture></picture>
ФОТО: Вікіпедія

Історичні джерела стверджують, що вибір місця створення Січі мав не випадковий характер — гирло річки Кам'янка забезпечувало природний захист та доступ до торгівельних шляхів. Козаки, тікаючи від переслідувань, принесли сюди свій непокірний дух та перетворили скелясті береги у частину козацької громади.

Виділяють декілька версій щодо історії існування Кам'яної Січі. Автор "Истории о козаках запорожских…" князь С. І. Мишецький стверджує, що після поразки антимосковського повстання під керівництвом гетьмана Мазепи й знищення за наказом царя Петра I Чортомлицької Січі у травні 1709 року, Січ була перенесена на Кам'янку. Вже у 1711 році, за його словами, й ця Січ була зруйнована росіянами, після чого козаки змушені були перенести свою столицю в урочище Олешки — на лівобережжя Дніпра. Згодом Січ знову була переміщена на Кам'янку, де проіснувала до повернення запорожців під московську протекцію у 1734 році.

Інакше представляє історію українських Січей в період перебування козаків під кримською протекцією "Записка в память потомную", складена за наказом одного з кошових отаманів у 1734 році. Згідно з цим офіційним документом, після розгрому Чортомлицької Січі козаки заснували нову Січ на Олешках, де перебували дев'ятнадцять років. У 1728 році повернулися на Чортомлик, де прожили ще два роки, й тільки у 1730 році повернулися на річку Кам'янку.

Документи тих часів, які знаходяться у рф, опрацьовані істориком В. І. Мільчевим. Дослідник дійшов висновку, що навесні 1711 року каральному загону під командуванням полковника Ушакова не вдалося здійснити покладену на нього задачу — знищити Січ в Олешках. Тому щоб якось реабілітуватися в очах вищого командування, частина російського війська спустилася вниз Дніпром, та спалила невелике на той час запорозьке поселення на правому березі річки, в районі Каїрської переправи, що було представлено у звіті, як зруйнування самої "нової" Січі. Археологічні знахідкі в Кам'янській Січі дещо протиречат цьому.

<picture></picture>
ФОТО: Вікіпедія

Наслідки російської агресії проти України

Парк "Кам’янська Січ" — відносно "молодий" об'єкт природно-заповідного фонду, Він був створений у 2019 році та майже половину свого життєвого часу існує в умовах війни. За словами фахівців, повномасштабне вторгнення рф до України дуже негативно вплинуло на екосистеми парка. Він перебував під окупацією російських загарбників 8 місяців у 2022 році та був звільнений силами ЗСУ. 

На момент звільнення майже вся територія "Кам’янської Січі" була замінована; за час окупації тут відбулися десятки пожеж, що частково знищили степову рослинність. Велику шкоду природному покрову та козачим пам'яткам також нанесло будівництво фортифікаційних споруд, бліндажів, окопів, капонірів різного розміру. Також російські окупанти вирубали велику кількість дерев під час перебування на території нацпарку. Після себе залишили величезні смітники. 

<picture></picture>
Наслідки агресії рф. ФОТО: Faceebok / Ivan Moysiyenko

Дія всіх цих руйнівних факторів відображається і на біоті: багато видів рослин та тварин були знищені. Навіть зараз, після звільнення, територія все ще перебуває на лінії бойового зіткнення, тому вона регулярно обстрілюється та дистанційно мінується.

За інформацією спеціалістів, тепер можуть знадобитися сотні років для відновлення степу, поступової зміни екосистеми, щоб він повернувся до того стану, який був раніше на недоторканих територіях заповідника.

Як дістатися Кам’янської Січі

Увага: через близькість до зони бойових дій та розмінування, відвідування заборонено, оскількі воно може бути обмеженим або небезпечним!

Кам’янська Січ розташована в селі Республіканець Бериславського району Херсонської області. 

Юлія Сичова