Дивовижний Південь: Чорноморськ – місто чистого моря

Чорноморськ – одне з наймолодших міст не тільки Одещини, але й України, яке за кілька десятиліть перетворилося на найважливіший транспортно-логістичний центр Північного Причорномор'я. Розповіддю про це місто Інтент продовжує цикл "Дивовижний Південь".

Розташований на березі Сухого лиману та Чорного моря, всього за 29 км від Одеси, Чорноморськ є передмістям та туристичним сателітом обласного центру. Населення його становить близько 58000 осіб (на 2022 рік), а разом із усією громадою – понад 71000. Цей населений пункт став містом внаслідок масштабного інженерного та економічного проєкту середини XX століття.

Прихована історія Чорноморська

Сьогодні, коли туристи відвідують місто-супутник Одеси, їх зустрічає сучасний портовий курортний поліс. Але мало хто знає, що територія теперішнього Чорноморська була заселена людьми задовго до появи сучасного міста – ще понад 3000 років тому. Археологічні знахідки тут свідчать про присутність слідів давніх поселень різних історичних епох.

Історія цієї місцевості бере початок за доби міді та бронзи. Ознаки культури пізньої бронзи знайдено на місці сучасних населених пунктів Чорноморської громади: Олександрівки, Малодолинського, Бурлачої Балки. Про це довів у своїх роботах археолог Ігор Сапожников. Археологічні матеріали показують, що узбережжя Сухого лиману було заселене різними групами ще в давнину, а сучасний Чорноморськ виріс на основі кількох старих поселень. Артефакти доводять, що регіон був важливим для торгівлі та землеробства в той період часу. Також археологи виявили пам'ятки часів Київської Русі.

У XIII–XIV століттях землі перебували під владою Золотої Орди, пізніше увійшли до складу Османської імперії. Після зміни політичної ситуації у Північному Причорномор'ї у другій половині XVIII століття сюди почали переселятися селяни з України, Молдови та внутрішніх губерній російської імперії. Основними заняттями населення були землеробство, рибальство та тваринництво.

Бугові Хутори

На рубежі XVIII–XIX століть після російсько-турецьких війн землі біля Сухого лиману були роздані військовим офіцерам. Одним із першопрохідників тут був майор Андрій Буга, який отримав ділянку й заснував поселення. Так з’явилися невеликі хутори, які були названі на честь свого засновника – Бугові Хутори. Першими жителями поселень стали греки, арнаути (балканські переселенці), а також українські козаки-чорноморці. З’явилися перші соціальні об’єкти: церква, шпиталь, школа, що свідчить про досить швидкий розвиток хуторів.

Бугові Хутори стали важливим торговим пунктом завдяки близькості до моря й лиману. Тут активно розвивалося виноградарство, садівництво, рибальство. У середині XIX ст. поселення вже мало кілька сотень жителів і стало центром навколишніх дрібних хуторів.

У 1927 році місцевість отримала нову назву Іллічівське, що відображало характерну для доби політику перейменувань населених пунктів.

Чорноморськ від заснування міста до сьогодення

Сучасна історія міста почалася в 1952 році, коли було прийнято рішення розпочати масштабне будівництво судноремонтного підприємства й нового морського порту, призначеного для розвантаження Одеського порту, що стрімко розвивався.

<picture></picture>
Іллічівськ. ФОТО: encrypted-tbn0.gstatic.com

Спочатку це було робоче селище міського типу Іллічівське, а в 1973 році отримало статус міста й стало називатися Іллічівськ. У 2016 році у рамках державної політики декомунізації жителі міста на громадських слуханнях підтримали нову назву – Чорноморськ. До речі, серед альтернативних варіантів були Пальміра, Порто-Франко, Сонцеморськ, Геліос, Миропіль, але більшість проголосувала за назву, що підкреслює морську ідентичність міста. Таким чином, Чорноморськ символічно повернувся до своїх історичних коренів, позбувшись радянського спадку.

<picture></picture>
Чорноморськ. ФОТО: chernomorsk.com.ua

Існує радянський міф про Чорноморськ, який стверджує, що місто побудували з нуля завдяки комуністичній праці. Насправді історія цього регіону значно давніша, ніж офіційна дата заснування міста у 1973 році, що спростовує пропаганду радянських часів про "пустир".

Морські ворота Одещини

Головним чинником зростання Чорноморська став морський порт. Його будівництво визначило подальшу долю міста, перетворивши невелике селище на один із найбільших транспортних вузлів країни.

<picture></picture>
Порт Чорноморська. ФОТО: seaport.com.ua

Особливість Чорноморського порту полягає в його розташуванні на березі Сухого лиману, сполученого з Чорним морем глибоководним судноплавним каналом. Таке географічне положення забезпечує природний захист акваторії від штормів та дозволяє здійснювати цілорічну навігацію.

Розвиток портової інфраструктури спричинив формування навколо міста потужного транспортно-логістичного комплексу. Залізничні лінії, автомобільні магістралі та морські комунікації утворили єдину систему, що забезпечує зв'язок України з європейськими, кавказькими та азіатськими напрямками. Порт спеціалізується на обробці контейнерних, зернових, генеральних і наливних вантажів, а також обслуговує міжнародні поромні перевезення.

Через активні бойові дії, що росія розвернула проти України, поромне сполучення з порту Чорноморськ наразі переважно призупинене. Після короткочасних спроб відновити вантажно-пасажирські рейси до Грузії (порт Батумі) та Болгарії судноплавна компанія "Укрферрі" зупинила пасажирські лінії через відсутність достатнього вантажопотоку. Наразі пасажирські поромні перевезення з Чорноморська офіційно не виконуються.

З 2022 року з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Чорноморський порт та саме місто потерпають від регулярних ракетних та дронових атак, що спричиняє руйнування інфраструктури порту та міста, становить загрозу життю обслуговуючого персоналу і жителям Чорноморська. Через атаки робота порту ускладнена. Частину його об’єктів планують передати в концесію, щоб залучити інвесторів. Масовані удари по нафтобазах та припортовому комплексу призводять до масштабного потрапляння нафтопродуктів в акваторію Чорного моря. Виникають пожежі, які забруднюють атмосферне повітря, морські води, знищують природні екосистеми.

Чорноморський маяк

Історія маяка розпочалася в середині минулого століття – у 1960 році. У той час в Іллічівську встановили тимчасовий маяк під керівництвом капітана порту Леоніда Хлєбнікова. А через п’ять років на захисному молі виросла вже постійна навігаційна конструкція. Саме вона зараз відома під назвою Чорноморський маяк, який вперше запалив вогні 5 жовтня 1965 року.

<picture></picture>
Чорноморський маяк. ФОТО: seaport.com.ua

Маяк функціонує на гідротехнічній основі, тобто він встановлений не на березі, а на спеціально створеному фундаменті у воді. Таке розташування маяка піддає його постійному впливу з боку різних природних факторів – штормів, хвиль тощо. Маяк є циліндричною вежею заввишки 18 метрів. Верхівка маяка оснащена ліхтарем та оглядовою галереєю.

Чорноморський маяк має оригінальне оформлення. На вежі чергуються червоні та білі горизонтальні смуги, а купол ліхтаря пофарбований у червоний колір. Завдяки такому контрасту кольорів навігаційна споруда залишається помітною для мореплавців навіть у денний час, бо значно виділяється серед навколишнього середовища.

У 2000 році маяк зазнав масштабних змін. На ньому провели ремонтно-відновлювальні роботи. Обладнання споруди замінили на сучасне електронне, а традиційні електричні лампи – на світлодіодні. Після перейменування міста змінив своє ім’я в 2017 році й Іллічівський маяк.

Сьогодні маяк залишається не лише важливим навігаційним об'єктом, а й одним із головних символів Чорноморська. Його зображення красується на гербі міста.

Сучасна модель Чорноморська

На відміну від більшості портових міст Чорноморськ проєктувався за сучасними містобудівними принципами. Промислова зона була відокремлена від житлових кварталів широкою смугою зелених насаджень, що виконує санітарну й екологічну функції. Завдяки цьому вдалося суттєво знизити вплив промисловості на умови проживання людей, що працюють у цій зоні.

Широкі проспекти, просторі громадські зони, доглянуті парки та близькість моря роблять місто комфортним для життя. Навіть за наявності великого промислового комплексу Чорноморськ зберігає репутацію одного з найбільш упорядкованих міст на Одещині.

Архітектурні цікавинки міста

У Чорноморську є кілька архітектурних елементів, які додають місту туристичної привабливості й нагадують Одесу. У центрі, біля Приморського парку, розташовані широкі кам’яні сходи, які часто порівнюють із знаменитими Потьомкінськими сходами в Одесі. Вони ведуть від верхньої частини міста до набережної й пляжу, створюючи мальовничий спуск із видом на море та порт. Хоча масштаби менші, ніж в Одесі, сходи стали своєрідною візитівкою Чорноморська: тут люблять фотографуватися туристи, проводять культурні заходи, а вечорами сходи перетворюються на місце прогулянок.

<picture></picture>
Приморські сходи. ФОТО: armyinform.com.ua

На набережній Чорноморська розташована біла колонада, яка має схожість з класичними морськими павільйонами Одеси. Вона виконана у стилі ампіру: легкі колони, відкритий простір, панорамний вид на море й порт. Колонада також стала символом міста – її часто зображають на сувенірах, листівках і туристичних буклетах. Це місце для фотосесій, весільних церемоній і відпочинку з гарним краєвидом.

Сходи та колонада формують архітектурний ансамбль набережної, який підкреслює статус Чорноморська як курортного сателіта Одеси.

<picture></picture>
Приморський парк. ФОТО: ctm-group.com.ua

Серед пам’яток Чорноморська також фігурують Свято-Успенський храм XIX ст., Приморський парк, сучасні скульптури та меморіали. Місто має побратимів у Польщі, Туреччині, Естонії та Китаї, активно розвиває культурні та освітні проекти.

Рекреаційний потенціал

Значною особливістю міста є його природне оточення. Чорноморське узбережжя відрізняється широкими піщаними пляжами, сприятливим кліматом та відносно чистою прибережною зоною.

<picture></picture>
Центральний пляж Чорноморська. ФОТО: encrypted-tbn0.gstatic.com

Особлива гордість Чорноморська – його 12 км муніципальних пляжів, які неодноразово отримували міжнародну відзнаку "Блакитний прапор", що підтверджує відповідність високим вимогам щодо чистоти води, безпеки та екологічного управління.

Центральний пляж має розвинену й якісну інфраструктуру – обладнаний рятувальними постами, укриттями, сучасними зонами відпочинку. Окрім пляжів, у місті є парки, бази відпочинку, спортивні майданчики та культурні простори, що робить його привабливим для сімейного та оздоровчого туризму.

Юлія Сичова