"Церква має говорити про політику, але не вказувати, за кого голосувати", - декан Собору Ковентрі

Церква є великою інституцією і може помилятися. Проте вона стосується багатьох сфер життя людей. Дивіться та читайте ексклюзивне інтерв’ю з деканом собору Ковентрі у Великобританії Превелебного Джоном Віткомбом про спільноту Хреста із Цвяхів, відновлення соборів, британців та війну, одностатеві стосунки, абьюз та англіканство.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Ви провели службу в Одесі. Чи було щось таке, що відрізняло від інших міст?

У місці, де є служба, може спрацювати повітряна тривога, служба буде перервана, кожен має вибір піти в укриття чи залишитися, це досить незвично. Але у чомусь досить схоже. У нас є схожа музика і схожі молитви, хоча тут молитви німецькою, українською та російською, тому що це також російськомовна громада. Ми в Англії досить часто використовуємо деякі наші молитви німецькою мовою на знак нашого примирення. 

У 1940 році місто сильно постраждало, яким є зараз собор?

В багатьох місцях, особливо, наприклад, у Німеччині, собори та церкви були відновлені, щоб виглядати так, як до війни. Але в Ковентрі ми вирішили зберегти руїни старого собору як знак того, що люди роблять одне одному, як пам’ять і як знак розп’яття Христа. Але поставили поруч із руїнами новий і прекрасний собор як знак надії, воскресіння і нового життя.

Собор Ковентрі, руїна готичної споруди (зліва) з прибудованою частиною. Фото: Вікіпедія

Наприклад, в інших місцях як у Німеччині, так і, скажімо, у Новій Зеландії, де собор у Крайстчерчі було зруйновано землетрусом, вони приходили до нас і запитували: "Що нам робити?". І ми сказали: "Не треба просто відбудовувати",- але вони вирішили відбудовувати. Це соромно. У Дрездені залишили невеликі ознаки руйнування, але вони також мають Ковентрійський Хрест із цвяхами дуже великий на своєму вівтарі.

Ви привезли в Україну Хрест із Цвяхів, розкажіть про нього.

У липні 2013 року я привіз Хрест із Цвяхів в Україну. Це був, я вважаю, перший подібний хрест в країні. Ковентрійський хрест робиться з трьох цвяхів. Спочатку хрести були зроблені з цвяхів, які впали з палаючого даху старого собору і були на землі після бомбардування. Сьогодні це копії цвяхів, виготовлені в тюремній майстерні в Німеччині. Символом є присутність Христа посеред руйнування, що несе Божу любов і надію.

Чи правда, що співпрацю з росією призупинено? 

По всьому світу налічується 250 членів спільноти Хреста Цвяхів. Багато з них є церквами, але також є школами. Інші організації можуть працювати в громаді або на національному рівні, щоб піклуватися про бідних або боротися за справедливість.

Отже, це трохи складно. В росії є церкви, які входять до спільноти Хреста Цвяхів. Вони є в Москві, Санкт-Петербурзі, Калінінграді. Їхнє членство не призупинено. Вибачте, це складно, але місто Ковентрі побратим з містом Волгоград. Тож це стосунки місто-місто, а не церква-церква. Ці відносини призупинено між міськими радами Ковентрі та Волгограда.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

Чи є в Британії відчуття, що буде велика війна?

Я не думаю, що багато британців вважають ймовірною ще одну велику війну. Звичайно, це одна з причин, чому НАТО не хоче втручатися у війну в Україні безпосередньо. Є побоювання, що вона може бути, але я не думаю, що багато людей думають, що відбудеться насправді.  Але як нам найкраще запобігти її це складне питання. 

Яка різниця між англіканством та іншими християнськими спільнотами?

Англіканство виникло як державна релігія Англії після Реформації. Ми були частиною римської католицької церкви до Реформації. Потім, після Реформації, церква Англії була створена як злиття, об’єднання католицької та протестантської теологій. Тож замість Папи, головою нашої церкви став король. Наші вірування досить близькі до вірувань лютеранської церкви. Тож це дещо католицьке, дещо реформоване.

Ви коли-небудь називали існування Бога добродушним?

Церкви мають бути не просто консервативними, а пророками, які говорять правду про те, як все має бути. Спочатку я збирався бути інженером. Я вважаю, що між наукою і релігією немає суперечності. На питання "як" відповідає наука. Релігія відповідає на питання "чому" і "для чого". Релігія допомагає нам зрозуміти, як жити, а наука має допомогти нам у цьому. Ви не можете довести існування Бога. Для мене це щоденний акт віри. Тож я скажу, наприклад: "Де був Бог у Маріуполі?" - але тоді я бачу Бога в тому, щоб об’єднувати людей, як ця розмова тут.

Як ви ставитеся до критики позиції церкви в нагальних суспільних питаннях?

Я вважаю, що Бог зберігає віру та любов. Церква є великою інституцією і часто помиляється. Отже, я вірю в Бога, але я не вірю в церкву. Церква як людська інституція робить багато речей правильно, але також багато чого неправильно. І спричиняє великі страждання деяким священникам інших релігій.

Наприклад, церква дуже розділена щодо одностатевих стосунків. Хтось має дуже консервативний погляд, хтось має набагато прогресивніший погляд. Ми повинні спробувати допомогти зрозуміти один одного. Але я відчуваю, що хочу тримати всіх за одним столом, я не дозволю одній групі виключати іншу. Тож може статися так, що, скажімо, більш консервативна людина скаже: "Якщо цей прогресивний за столом, я не піду". Прогресивній людині заборониш? Але я не буду цього робити. Стіл є для всіх.

Для мене релігія — це спосіб зрозуміти, чому я тут як людина. Це допомагає мені знайти сили жити. Це дає мені можливість не просто відповідати на запитання, а, мабуть, навіть більше - ставити питання. Це тримає мене на шляху до цінностей, які я вважаю важливими. Немає переконливих доказів, що Бог існує, як і доказів, що його не існує. Кожен має визначитися самостійно. 

Що ви думаєте стосовно ситуації, яку виклали в фільмі "У центрі уваги"?

Це була жахлива нещодавня історія в церкві. Є багато поганих історій, які почали розповідати. І ми повинні дбати про постраждалих і каятися в тому, що сталося. Тому сьогодні ми дуже багато працюємо, щоб цього не повторилося. У нас є багато нових політик і практик, і коли хтось розповідає історію про те, що він зазнав насильства, наша перша відповідь — повірити тому, що говорять, і піклуватися про нього. А потім розслідувати правдивість їхнього твердження. Ми також повинні піклуватися про тих, проти кого висунуто звинувачення. Як християни, ми зобов’язані піклуватися про всіх, як про жертв, так і про винних.

Я маю на увазі, що фільм, на жаль, не розповідає унікальну історію. Це дуже добре показує, як Церква не говорила правди і як людей не слухали. Мені це дуже болісно. Було дуже важливо, щоб фільм був знятий. І попереду ще довгий шлях до відновлення довіри до церкви. Але сьогодні кожна нарада нашого вищого керівництва має на порядку денному питання: "Чи є якісь питання безпеки, які ми повинні розглянути, щоб переконатися, що ми дбаємо про всіх?".

Мій особистий погляд - я вважаю, що ми повинні визнавати та підтримувати одностатеві стосунки. Я знаю багатьох християн, які хочуть любити Бога та один одного. Але це дуже спірна, це дуже гаряча тема в церкві в Англії.

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

 Як розібратися в ієрархії англіканської церкви? 

Архієпископ Кентерберійський керує церквою. Він присягнувся підкорятися монарху - королю, тому ми сподіваємося, що король не накаже йому робити те, чого він не повинен робити.

Це теж непросто. Отже, це трохи схоже на франшизу. Ми як сім'я. Іноді ми сперечаємося. І одній частині не можна наказувати, що робити іншій частині. Ми маємо багато різних церков у різних країнах попри наші культурні відмінності. Наші теологічні розбіжності іноді досить глибокі. І тому ми намагаємося знайти спосіб залишатися разом як сім’я. 

Що ви думаєте про стосунки церкви та політики? 

Тож, як я казав раніше, церква має бути як пророк, говорити правду про життя людей і життя у світі. Відповідь часто полягає в тому, щоб сказати, які проблеми нам потрібно вирішити. Будуть дискусії щодо найкращого способу розв'язання цих питань у політиці. Тому церква має говорити про політичні питання, але не повинна вказувати людям, за кого голосувати. Так, наші вибори, звичайно, відбулися вчора для нового уряду. Це дуже хвилює, і вперше за 14 років відбулася зміна уряду. Так, партія що править зараз змінилася. Не скажу, за кого я голосував, але можу сказати, що настав час змін.

Якби я запитав вас, яка вам допомога потрібна, що б ви сказали? Ми знаємо, що потрібна зброя. Але потім постачання зброї змушує війну тривати, але, здається, вона вам потрібна. Це питання, тому що ми всі хочемо миру, але ми хочемо справедливого миру. 

Валерій Болган