Болград: 7 цікавих фактів про місто

Болград – це місто на півдні України в Одеській області. Колишнє поселення болгар, що тікали з під гніту Османської імперії набуло статусу міста у 1821 році. Розташоване місто на берегах одного з найбільших прісних озер в Україні – мальовничого Ялпугу. Адміністративний центр Болградської міської громади та Болградського району.

Місто знаходиться на півдні Одещини. Відстань до обласного центру – близько 242 км. Дорога до Одеси проходить автошляхом E87 (європейський автошлях, що бере свій початок в Одесі і закінчується у турецькій Анталії, загальною довжиною 2030 кілометрів), із яким збігається М15 (Одеса–Рені). Неподалік від міста розташований пункт контролю на залізничній станції через молдовсько-український кордон Болград.

Інтент продовжує розкази про міста Одеської області. Вслід за Білгород-Дністровськом, Рені, Подільськом, Ізмаїлом та Вилковим розповімо про одну з перлин півдня Одещини – Болград.

<picture></picture>
Зображення: Інтент

1. Заснування міста: від села Табаки до Болграду

Згідно з одній із версій, поселення (село Табаки) болгар, що походили з Македонії й північно-східної і південно-східної Болгарії, та які залишили свої будинки і шукали пристановище від гніту Османської імперії у Буджацьких степах, набуло статусу міста у 1821 році за ініціативою генерала Івана Інзова, який був піклувальником Південного краю Російської імперії.

За історичними даними, тоді в Бессарабію прибуло близько 25 тисяч жителів з Болгарії. Для розселення колоністів і збереження порядку в 1818 році був створений опікунський комітет іноземних переселенців півдня Росії, який очолив генерал Інзов.

На півдні Одещини переселенці перетворили безжиттєвий степ на плодючі землі з садами, виноградниками та польовими угіддями. Тут же, на березі прісноводного Ялпугу, вони побудували місто, яке стало їх новим домом. Вони принесли на цю землю свої традиції, звичаї та побутові предмети.

Історичні хроніки розповідають, що генерал Інзов допоміг біженцям. Він брав активну участь у проектуванні міста з його рівними вулицями і широкими дорогами. Його метою було створити адміністративний, економічний і духовний центр для всіх колоністів Бессарабії.

Місто, що розташоване біля багатого на рибу озера, розвивалося і зростало з кожним роком. Інзов також виборов привілеї для бессарабських болгар.

Назву нового міста – Болград – Інзов разом із колоністами придумав. Назва "Болград" є словотвором, що поєднує коріння слів "Болгарія" та "град" (місто), утворюючи значення "болгарське місто".

"Розподілити їхню землю, що належить державі, на чотири округи зручностей відповідно до пропозиції генерала Інзова та додаткових відомостей про округи. Основне село Табаки перейменувати на Болград згідно з бажанням переселенців", – велося в указі імператора Олександра І.

Також існує версія, що село Табаки залишилося як і було, а за пропозицією головного піклувальника Південного краю Росії генерала Інзова було вирішено закласти в 5-6 км від нього на березі озера Ялпуг нове місто. У 1821 був складений план і розгорнуто будівництво.

<picture></picture>
Мавзолей Інзова в Болграді. ФОТО: https://ukrainaincognita.com/

Генерал-попечитель Інзов разом із своїм ад'ютантом, військовим інженером-майором Сергієм Малевінським, розробляв містобудівну документацію. Під час заселення Болград був поділений на чотири райони: Туканський, Слівенський, Ямбольський і Кримський.

У рік заснування міста в ньому було лише 78 дворів і 601 житель Пізніше перше масове переселення болгар до Бессарабського краю, розпочалося після російсько-турецької війни 1828-1829 рр. У 1830 році до міста Болград прибуло двісті сімей, головним чином зі Слівена та Ямбола. Загальна кількість людей становила 354 особи. У 1839 році кількість жителів Болграду вже перевищила 5 тисяч осіб.

У 40-х роках XIX століття Болград став одним з індустріальних і торговельних центрів Бессарабії. Більшість населення займалась ремеслами, поєднуючи їх з сільським господарством. Переважали невеликі промислові підприємства ремісничого типу, такі як виробництво черепиці, цегли, гончарні вироби. У місті були фарбувальні цехи, бавовнопрядильні, миловарні тощо.

У 1877 році розпочалася війна Росії з Османською імперією. Багато мешканців Болграда та найближчих сіл вступили до ополчення і брали участь у бойових діях. Внаслідок перемоги над Османською імперією Буджак за трактатом від 9 жовтня 1878-го був переданий Російській імперії. В цей час спостерігався інтенсивний приплив і розселення болгар на території, яку історики пізніше назвуть "Новою Болгарією".

2. Місто п’яти держав

Днем міста Болград вважається день визволення від німецько-фашистських загарбників – 25 серпня.

3. Версії про походження назви міста

Історики висунули декілька версій походження назви міста Болград. Так, "існують щонайменше три версії походження назви міста Болград, які своїм корінням сягають семантики старослов’янської мови та викликані тугою болгар за своєю Батьківщиною". Про це в своїй книзі "Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України" розповіла її авторка Алла Коваль.

<picture></picture>
ФОТО: https://irbis-nbuv.gov.ua/

Крім вже згаданої назви Болград, яка перекладається як "болгарське місто", існують версії, шо назва міста утворилася від діалектного болгарського боле – "кращий", або від старослов’янського болій – "великий": "кращий град" або "великий град". Також існує версія, що "бол" з болгарської – це достаток.

5. Пожежна каланча Болграда була кращою в Бессарабській губернії

Говорячи про визначні пам'ятки Болграда, які можуть бути цікаві туристам, не можна не назвати пожежну каланчу, яка була побудована за проектом вихідця з родини зодчих, швейцарця італійського походження, автора багатьох будівель і споруд в Бессарабії, архітектора Олександра Бернардацці. У Болграді він спроектував пожежну вежу з цегли і ракушняку. Ініціатором її будівництва став губернатор Бессарабії генерал-лейтенант Олександр Константинович.

Будівництво каланчі, з якої відкривався вид на саме місто та прилеглі села, велося з 1896 по 1898 роки. Вона стала кращою пожежною каланчею Бессарабської губернії. Чергування велося на ній до 1965 року.

У даний момент будівля вимагає реставрації, адже час не щадить навіть камінь.

<picture></picture>
Пожежна каланча у Болграді. ФОТО: https://ukrainaincognita.com/

Ще одною визначною пам’яткою Болградської громади є Траянів вал, який проходить недалеко біля села Табаки. Про загадкові рукотворні споруди написано багато наукових праць, але точної відповіді, хто ж є їх творцем і чому вони носять таку назву, поки немає. У результаті археологічних досліджень і літературних джерел, вченими було встановлено, що вони створювалися в період з II століття до нашої ери по VII століття нашої ери. Велика частина з них створена в період панування Римської імперії.

Територією Болградської громади проходить частина Нижнього Траянового валу, який в цілому має довжину 150 км. Він бере початок від Прута біля села Вадул-Луй-Ісак Кагульського району Молдови. Огинаючи з півночі поля Вулканешти, проходить уздовж кордону села Виноградівка Болградського району та с. Чумай Вулканештского району (Молдова) і доходить до села Мирне Тараклійського району. Там вал впирається в русло річки Ялпуг. Далі він проходить на північ від села Табаки та простягається вздовж Василівки. Перетинаючи річку Ташбунар, вал впирається в північну частину озера Катлабуг. Потім він проходить через поля сіл Новокам'янка, Покровка і Кирнички Ізмаїльського району. Переходячи на територію Кілійського району, Нижній Траянів вал тягнеться уздовж сіл Старі Траяни та Новоселівка. Далі проходить через поля Острівного та Холмського (Арцизького району) та спрямовується у Татарбунарський район. Тут вал проходить між селами Борисівка та Глибоке на високому та стрімкому березі озера Сасик.

6. Болград – батьківщина відомих в Болгарії виконавиць та української актриси

Болград – батьківщина двох прославлених у Болгарії виконавиць народних пісень Олени Янкової та Ніни Янкової, матері та дочки. Дослідники народних пісень повністю записали їхній репертуар, розуміючи їхню цінність.

Також у Болграді народилася відома українська актриса театру та кіно – Анастасія Цимбалару. В одному з інтерв’ю торік актриса поділилася теплими спогадами про Болград.

"Там я була пацанкою. Тусувалася зі своїм двоюрідним братом, який брав мене грати у футбол. Ми лазили по деревах, ганяли на велосипедах, рвали у сусідки абрикоси та вишні, робили компоти, збирали кошенят. У Болграді я мала щасливе, наповнене дитинство", — зізналася Анастасія.

<picture></picture>
Анастасія Цимбалару. СКРИШОТ: інтерв'ю

7. Місто кухні та вина

У Болграді найвідомішим фестивалем є найкрупнішій на Півдні України щорічний Міжнародний винний фестиваль "Bolgrad Wine Fest", який нещодавно відсвяткував своє 14-те видання. Цьогорічний захід відбувся у листопаді 2025 року під гаслом "Єдність, традиція, Перемога" і був спрямований на підтримку ЗСУ, зібравши понад 87 тисяч гривень для 88-го окремого батальйону морської піхоти. 

Взагалі болгари Болграда багато працюють на землі, а ще роблять вино, яким пригощають гостей. До вина подають національні болгарські страви. Основні їхні інгредієнти — бринза, яйця та молоко. У місцевій кухні багато овочів. Є різні варіанти приготування фаршированого перцю: його фарширують рисом, м’ясом та цибулею. На столі українських болгар також можна побачити страви, схожі на кримськотатарські: м’ясний пиріг кубете чи курбан з баранини. Рецепти курбана передають з покоління в покоління. Також мандрівники говорять про ще одну страву — ковбаски карнаці. Сиров’ялені, сухі, чорного кольору. Вони просто неймовірні на смак, і продаються майже у кожній крамниці. 

<picture></picture>
Болгарська міліна. ФОТО: Smachno.ua

А популярною випічкою місцевих болгар є міліна – печені вертути з борошна, туди додають сир, яйця та топлене масло. Тісто треба розплескати дуже тонко, це робить випічку повітряною. Міліну готують напередодні важливих родинних свят, весілля, хрестин, закладання нової будівлі, святкування нового року тощо.

Володимир Шкаєв