Окупанти повернули плату за вхід до Херсонесу

Російський уряд виділив додаткові 2,7 млрд рублів на утримання та розвиток музейно-храмового комплексу «Херсонес Таврійський» у Севастополі, що розташований на окупованій території Криму. Дані оприлюднено в постанові уряду РФ.

Про це повідомило ''Крим.Реалії''. 

Згідно з документом, 700 млн рублів передбачені на 2025 рік — на забезпечення роботи комплексу, підготовку експозицій та експлуатаційні витрати. Ще 2 млрд рублів було виділено з резервного фонду в червні 2024 року — на фінансування проєкту у 2024–2025 роках.

Крім того, з 22 листопада вхід до комплексу стає платним — квиток коштуватиме 500 рублів. Безплатне відвідування зберігається для жителів Криму та Севастополя, студентів місцевих вишів, учасників війни проти України, військовослужбовців строкової служби, багатодітних родин та окремих категорій людей з інвалідністю. Для дітей, студентів і пенсіонерів з інших регіонів РФ передбачено знижки.

Раніше, біля узбережжя окупованого Криму виявили понад 600 активних точок викиду метану. До цього додалося ще близько 350 сипів біля Кавказу.

Прокурори довели, що російські військові навчання, будівництво об’єктів та недбале поводження зі свердловинами спричиняють розгерметизацію морського дна. Це призводить до масових викидів метану — газу, який має у 25 разів сильніший вплив на клімат, ніж вуглекислий. 

Ситуація ускладнюється тим, що науковців, які виявили ці критичні джерела, змусили замовчати після потрапляння інформації у публічний простір. Експерти наголошують, що під виглядом ''освоєння ресурсів'' кремль фактично нищить екосистему моря, залишаючи після себе не розвиток, а випалену землю й задушене море.

Метан є другим за важливістю парниковим газом після вуглекислого, проте його постійні викиди часто залишаються непоміченими. Цей газ відіграє значну роль у глобальному потеплінні, оскільки має сильний парниковий ефект. Його концентрація в атмосфері на сьогодні майже утричі перевищила рівень, зафіксований у 1850 році, що робить питання скорочення його викидів критично важливим для пом’якшення змін клімату.

Катерина Глушко