Біля узбережжя Криму зафіксували 600 активних точок викиду метану

Біля узбережжя окупованого Криму виявили понад 600 активних точок викиду метану. До цього додалося ще близько 350 сипів біля Кавказу.

Про це повідомив Центр національного спротиву.

Прокурори довели, що російські військові навчання, будівництво об’єктів та недбале поводження зі свердловинами спричиняють розгерметизацію морського дна. Це призводить до масових викидів метану — газу, який має у 25 разів сильніший вплив на клімат, ніж вуглекислий. Фахівці попереджають, що така ситуація може перетворити Чорне море на ''мертву зону'', де не зможуть виживати навіть глибоководні організми.

Ситуація ускладнюється тим, що науковців, які виявили ці критичні джерела, змусили замовчати після потрапляння інформації у публічний простір. Експерти наголошують, що під виглядом ''освоєння ресурсів'' кремль фактично нищить екосистему моря, залишаючи після себе не розвиток, а випалену землю й задушене море.

Метан є другим за важливістю парниковим газом після вуглекислого, проте його постійні викиди часто залишаються непоміченими. Цей газ відіграє значну роль у глобальному потеплінні, оскільки має сильний парниковий ефект. Його концентрація в атмосфері на сьогодні майже утричі перевищила рівень, зафіксований у 1850 році, що робить питання скорочення його викидів критично важливим для пом’якшення змін клімату.

Метан – це не тільки паливо; він відіграє ключову роль у глобальних процесах, впливаючи на клімат і екосистеми. Розуміння метану виходить за рамки простого визначення, адже цей газ пов’язаний з повсякденним життям: від сільськогосподарських полів до міських звалищ. В природі він утворюється через біохімічні процеси, коли мікроорганізми розкладають органічні речовини в умовах відсутності кисню, що робить його одним з найпоширеніших газів в атмосфері Землі.

Катерина Глушко