Вчені знайшли пам'ятки, вивезені з Одеського археологічного музею у 1941 році

Одеські історики знайшли останні з втрачених у 1941 році шість пам'яток епіграфіки (закладні будівельні плити), які вивезла з фондів Одеського археологічного музею румунська трофейна комісія до міста Ясси.

Про це повідомив ректор Південноукраїнського педагогічного університету Андрій Красножон.

За його словами, плити наразі зберігаються в Національному музеї "Молдова" без прив'язки до історії походження, їх туди відправили 83 роки тому на замовлення тодішнього Інституту тюркології та приймав їх лаборант Міхай Губоглу, відомий в майбутньому румунський вчений-османіст.

 Три плити мають тугри Селіма III та містять тексти щодо модернізації фортеці Ізмаїл, яка відбулася після розгромного суворівського штурму 1790 року. Одну з них Андрій Красножон знайшов в Яссах ще у 2014 році.  

Ще дві пам'ятки епіграфіки походять з Акерманської фортеці. Їхня доля не була відома дотепер, після останньої публікації у 1915 році. Це плита з арабським написом та молитвою на честь Алі, як пояснив вчений — є ознака приналежності до якогось суфійського осередку Аккерману XVIII сторіччя.

Інша — плита з місцевого вапняку з написом на честь Абу-ага, який щось відремонтував у аккерманській цитаделі в 1673 році.

Третя пам'ятка являє собою намогильний стовп з епітафією на честь Махмуд-бея — корсара, якій був похований у Стамбулі. Цей намогильний знак свого часу був перевезений до Одеси, а потім потрапив до Румунії через особливий зміст напису.

"Таким чином, всі відомі на цей час історичні написи принаймні аккерманської колекції закладних плит (які було під час війни вивезено з Одеси) - знайдені та місця їхнього зберігання визначено (Ясси, Білгород-Дністровський, Херсон)", - наголосив Андрій Красножон.

У листопаді 2022 року Молдова повідомила про готовність допомогти евакуювати з Херсону закладні плити Білгород-Дністровської фортеці часів правління Штефана чел Маре, що на Одещині. 

А у травні відновили та встановили турецьку заставну плиту, яка свідчить про ремонт південно-західної вежі цитаделі Білгород-Дністровської фортеці у XVII сторіччі.

напередодні російського вторгнення 17 лютого члени постійної комісії з питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, культури та туризму Одеської обласної ради підтримали звернення комунального підприємства "Фортеця", відповідального за утримання та експлуатацію Білгород-Дністровської фортеці в Одеській області. КП просило в ради 25 мільйонів на комплексні роботи з реставрації фортеці, а подекуди й на протиаварійні роботи, як наприклад, на вежі №2.

У липні 2021 року Андрій Красножон повідомляв про те, що стан східного фасаду вежі № 2 Аккерманської фортеці такий, що споруда ризикує обвалитися в будь-який момент.    

Фото: Андрій Красножон/Facebook

Кирило Бойко