В ООН представили докази злочинів росіян в окупованому Криму

Днями правозахисники разом із міжнародними організаціями представили в ООН докази систематичних воєнних злочинів росії в Криму та інших окупованих територіях.

Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) презентувала своє дослідження під час заходу "Катування та свавільне затримання як злочини проти людяності". Правозахисники МІПЛ ідентифікувала щонайменше 1 908 цивільних, яких незаконно утримує росія.

"Аналізуючи ці злочини, ми бачимо, що росія переслідує широку групу українців, які відмовляються визнати окупацію. Вони стають першими мішенями незалежно від того, чи діють проактивно. Переслідування цивільних можуть і мають розглядатися як злочин проти людяності", — розповіла керівниця аналітичного департаменту МІПЛ Любов Смачило.

Вона закликала делегатів із Великої Британії, Польщі, Литви, Греції, Фінляндії, США, Німеччини, Болгарії, Нідерландів, Швейцарії, Ісландії, Мексики, Словаччини, Грузії та Естонії долучитися до реалізації плану дій щодо звільнення цивільних, який розробила ініціатива. Правозахисники пропонують розділити цивільних на групи за певними критеріями, наприклад, віком, статтю, родом діяльності, закріпити їх за окремими державами та стимулювати ці країни займатися звільненням відповідних категорій людей.

За словами менеджерки з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи Ірини Баран Ель Ґхалі, затримання в Криму тривають з 2014 року — незаконні ув’язнення росія використовує як один зі способів катувань.

"За весь час окупації Криму, а це вже понад 11 років, жоден злочинець не поніс покарання. Нашій організації відомо про випадки, коли ті ж самі злочинці, що вчиняли свавілля в Криму, зараз катують українців на новоокупованих територіях", — наголосила вона.

Впродовж 2024 року щонайменше 56 незаконних або сумнівних кримінальних проваджень було відкрито на громадських активістів, журналістів, релігійних діячів та всіх інакодумців в Криму. При цьому за роки окупації Криму загинув щонайменше 61 активіст, 29 з яких – представники кримськотатарського народу.

Олеся Ланцман