26 травня 2026
(ФОТО: Інтент)
Перегляд кінострічки Миколи Шпиковського "Хліб", яку радянська цензура заборонила одразу після прем'єри відбулася 26 травня у Книгарні-Кав'ярні в Одесі.
Кінодетектив, який зараз займає 25 позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, був під суворою забороною десятиліттями.
Лише у 2012 році Довженко-центр зміг викупити копію плівки, повернувши цей шедевр Україні. Режисер взявся за складну тему колективізації, але створив настільки потужну й неоднозначну візуальну мову, що радянська влада злякалася власного ж дзеркала. В основі сюжету - драма батька та сина, конфлікт ідеологій та питання: чи може зерно зійти на відібраній землі.
Відвідувачі Кав'ярні, разом проаналізували цей унікальний німий художній фільм, поговоримо про долю режисера та контекст епохи.
За сюжетом фільму, червоноармієць Лука повертається до рідного села після громадянської війни і планує створити колективне господарство. Землю для цього господарства відбирають у селян ("куркулів"), зерно на посів відбирають у містян. Основний конфлікт полягає у боротьбі з куркулями, додатковий - протистояння головного героя із власним батьком. Останній не вірить, що крадене зерно зійде на краденій землі. Та коли воно таки сходить, дід пристає на бік сина - він переконується: заради спільного блага можна порушувати писані й неписані закони.
Завершену в жовтні 1929 року стрічку відправили на перегляд до Головреперткому, який заборонив картину протоколом від 7 березня 1930 року та, після перероблень, повторно у 1931 році, заявивши, що картина дає хибне уявлення про боротьбу за хліб. Середняк із картини випав повністю. Період відновлювальний (обмеження куркуля), відносне економічне укріплення куркуля (НЕП), класова боротьба, підготовка політичних передумов для ліквідації куркульства і колективізація (індустріалізація) - все це випало з картини.
Кирило Бойко