В Одесі відзначили річницю геноциду кримських татар переглядом фільму про депортацію

Перший кримськотатарський фільм "Хайтарма" присвячений депортації кримських татар, яка почалася 18 травня 1944 року, показали в Одесі у 79-річницю трагедії.

Перед показом передали орден "За мужність" ІІІ ступеня родині загиблого бійця 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Асана Сайдаметова.

Також  голова громадської організації "Кримські татари Одещини", депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов нагадав обставини переселення кримськотатарського народу з півострова. 

18 травня 1944 року почалася депортація, а вже за два дні після початку з Криму вивезли 191 тисячу 44 представники кримськотатарського народу. Більшість - 151 тисячу 529 відправили до Узбекистану. 

Ще 13 тисяч 875 у пермський край, 9 тисяч 262 на урал, а 2 тисячі 426 у Казахстан. Впродовж наступних після депортації 10-15 років померли 46% переселених.

Серед запрошених на показ були Генеральний консул Турецької республіки Бірей Їлмазсой, кандидат історичних наук, тюрколог Олександр Середа, депутати міської та обласної ради, військові та журналісти.

"Хайтарма" - перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сеїтаблаєв.

Фільм створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана: після вигнання нацистських окупантів з Криму, військове командування дозволило Амет-Хану (Ахтем Сеітаблаєв) разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялися німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.

Депортація кримських татар - геноцид, складовою частиною якого було насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — з Криму, здійснене упродовж 18–21 травня 1944 року. 

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину наприкінці 1950 років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989 року Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці Перебудови 1989 року.

Внаслідок депортації кримські татари на півсторіччя були позбавлені етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками, а також їхньої державності.

Кирило Бойко