"Улюбленець" мерії годуватиме породіль у трьох пологових будинках Одеси

Комунальні некомерційні підприємства, а саме пологові будинки №№1,7,5 в Одесі, обрали компанії, які годуватимуть пацієнтів впродовж січня-березня 2023 року. 

Як зазначається у системі електронних закупівель Prozorro, рамкову угоду уклали в усіх трьох випадках із трьома товариствами з обмеженою відповідальністю: "Фабрика смаку", "Тонар К" та "Ольга". 

Як переможця обрали ТОВ "Фабрика смаку", яке й має надати у пологовий будинок №1 3 тисячі 150 комплектів харчування за 396,2 тисячі гривень, у будинок №7 - 4 тисячі комплектів за  503,2 тисячі гривень, у пологовий будинок №5 - 5,1 тисячі комплектів за 641,5 тисячі гривень. 

Також ці три компанії уклали рамкову угоду із Одеським обласним центром соціально значущих хвороб Одеської обласної ради. Але з 1 січня 2023 року по 31 березня 2023 року пацієнтів годуватиме також "Фабрика смаку" за 3 мільйони 780 тисяч гривень. 

Морехідний фаховий коледж ім. О.І. Маринеска Національного університету "Одеська морська академія" також уклав рамкову угоду про послуги з надання харчування курсантам. Але коледж вже обрав годувальника на рік тож з 1 січня по 31 грудня 2023 року і їм стало також ТОВ "Фабрика смаку". Компанія має отримати за це 3 мільйони 509,9 тисячі гривень.  

Фірма зареєстрована у травні 2015 року зі статутним капіталом 1 тисяча грн, а вже за два місяці вона отримала замовлення на харчування лікарень Одеси. Директор та власник фірми - Ігор Левінзон.

Центр публічних розслідувань раніше повідомляв, що за даними аналітичної платформи YouControl, декілька працівників «Фабрики Смаку» є суб’єктами декларування. Так, Бичок Наталя свого часу суміщала роботу у «Фабриці смаку» з роботою в Юридичному департаменті Одеської міської ради. А Лянна Євгенія, відповідно до декларації поєднувала роботу у «Фабриці смаку» з роботою в Одеському підрозділі антимонопольного комітету.

Минулого року на тендерах з організації харчування фірма отримала 165 мільйонів 900 тисяч гривень. А з початку 2022 року – майже 130 мільйонів гривень. 

Серед її «клієнтів» – заклади освіти, охорони здоров'я, Міноборони, управління Нацполіції.

Рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

Закупівля за такою угодою умовно поділяється на 2 етапи:

• проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою для відбору постачальників у рамковій угоді;
• проведення відбору серед визначених постачальників для укладення договору про закупівлю.

На першому етапі постачальники подають свої тендерні пропозиції, проходять прекваліфікацію, а потім змагаються в аукціоні за ціною. Замовник обирає декількох переможців і укладає з ними рамкової угоди.

Для укладання угоди на першому етапі передбачається:

• оприлюднення оголошення (у тому числі додатково англійською мовою);
• оприлюднення тендерної документації про проведення закупівлі не пізніше, ніж за 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій;
• розкриття, розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників;
• визначення переможців торгів.

Отже, перший етап завершується укладанням угоди.

На другому етапі відбувається аукціон серед підписантів угоди. Він буде проводитися кожного разу, коли у замовника виникатиме потреба в якійсь частині товару/послуги. Запрошення на аукціон постачальники отримуватимуть автоматично. Під час аукціону учасники можуть залишити ціну (за одиницю) незмінною або зменшити її. Учасники не можуть запропонувати ціну за одиницю більшу, аніж ту, з якою вони "увійшли" в рамкову угоду.

Переможцем стає постачальник, що запропонував найнижчу ціну за одиницю товару. Із ним Замовник укладає договір про закупівлю за рамковою угодою. Тобто загалом у Замовника буде декілька угод. Одна рамкова – укладена за результатами першого етапу з декількома учасниками, та всі наступні договори закупівлі – що будуть укладені за результатами наступних відборів серед постачальників. Кожного разу, коли замовнику знадобиться частина товару/послуги, йому потрібно буде тільки оголосити аукціон. Це допоможе зекономити ресурси замовника, уникаючи етапу прекваліфікації та перевірки учасників, та значно зекономить час від моменту виникнення потреби та її задоволення.

Кирило Бойко